Україна та інші країни Чорноморського басейну, зокрема Росія, можуть опинитися на порозі масштабної екологічної катастрофи. Про це попереджає міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Уся справа в тому, що окупаційні адміністрації в ОРДО вирішили припинити відкачку води з непрацюючої шахти "Юний комунар" в непідконтрольному Бунге (колишній Юнокомунарівськ). Чому бездіяльність бойовиків загрожує екологічним лихом, розбирався "Апостроф".
У 1979 році на шахті "Юнком" на глибині понад 900 метрів було здійснено підземний ядерний вибух, так званий експеримент "Кліваж". За офіційною версією, вибух був проведений для того, щоб підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів, адже шахта вважалася однією з найбільш загазованих на Донбасі. За неофіційною – СРСР проводив випробування ядерної зброї.
На початку 2000-х "Юнком" закрили як малоперспективну шахту. Однак українська влада продовжувала стежити за її станом, регулярно відкачуючи воду і моніторячи радіаційний фон.
Очевидно, такі "напряги" окупаційній "владі" ДНР видалися зайвими. Більш того, відкачка води – задоволення не дешеве. Самі "функціонери" ДНР наприкінці березня заявляли, що для водовідливу потрібно 11 млн рублів (близько 4,6 млн грн) на місяць!
"А росіяни відмовили в цих грошах", - сказав "Апострофу" заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак.
Тому 14 квітня бойовики вирішили припинити відкачувати воду з шахти, перевівши її на "мокру" консервацію. За даними ОБСЄ, чотири насоси вже були виведені з ладу, а до кінця квітня з "Юнкома" і зовсім перестануть відкачувати воду.
14 квітня бойовики анонсували припинення відкачки води на шахті "Юнком"
Так зване "міністерство вугілля та енергетики ДНР" розповсюдило повідомлення, в якому запевнило, що затоплення "Юнкома" не призведе до екологічних наслідків, мовляв, на об'єкт приїжджали вчені з Москви, Санкт-Петербурга, які й зробили обнадійливий висновок: все нормально, можна топити.
Однак Юрій Гримчак запевняє, що в цій ситуації немає нічого доброго.
"На сьогодні в світі не було проведено жодного експерименту з затоплення шахт, де проводилися ядерні вибухи, тому сказати однозначно і конкретно, що це безпечно – неможливо. Я думаю, вони (фахівці з РФ, - "Апостроф") базувалися на тому, що з 1979 по 1985 рік були дослідження щодо того, який вплив вибух справив на води. На той момент рівень радіації у воді і навколишньому середовищі не збільшувався. Але шахта працювала, і води відкачувалися", - сказав він.
Чим же загрожує затоплення "Юнкома"? По-перше, попаданням радіонуклідів у воду і ґрунт.
"Свого часу ми обстежили цю шахту разом з фахівцями з Данії, робили оцінки і прогнози, - сказав "Апострофу" гідрогеолог, доктор технічних наук Євген Яковлєв. – Так, існує ризик, що з'являться виходи радіонуклідів".
По-друге, затопленням цілих міст і селищ Донбасу.
"Повинна бути тільки суха консервація. Вода може піти в сторону "Артемсолі", і всі сусідні міста – Бахмут, Соледар – просто підуть (під землю), тому що вони стоять на соляних стовпах. І якщо туди піде вода, то все розмиється", - зазначив у коментарі "Апострофу" голова незалежної профспілки гірників Микола Волинко.
Основна частина стоку забруднених вод при закритті шахт буде йти на українські річки
Очевидно, що на окупаційну владу потрібно якось вплинути. Але як це зробити, якщо співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на той же "Юнком" просто не пустили.
"І на останньому "Мінську" це питання піднімалося, але ніякого рішення так і не було вироблено", - додав Гримчак.
До речі, в червні минулого року жителі Бунге вже виходили на мітинг проти затоплення шахти. Тоді ватажок бойовиків Олександр Захарченко розпорядився відправити на підприємство цілий чиновницький десант і кілька відеокамер місцевих пропагандистів. Нескладно здогадатися, до якого висновку прийшли "перевіряючі".
Тепер ОБСЄ планує звертатися в Міжнародне агентство з атомної енергії, щоб профільні експерти змогли провести перевірку шахти.
Між тим якщо ситуацію з "Юнкомом" постійно не моніторити, постраждати можуть і території вільної України.
"Нам потрібно бути готовими до системи моніторингу як з нашої, так і з тієї сторони. Потрібно мати дані про режим затоплення цими фахівцями "республік". Розумієте, підземним водам всі ці межі й міркування до лампочки. Основна частина стоку забруднених вод при закритті шахт піде на українські річки", - резюмував Євген Яковлєв.
Шахта "Юнком"
І, на жаль, не "Юнкомом" єдиним. За час військового конфлікту на Донбасі "міцні господарники" з табору бойовиків вже встигли затопити не одну шахту і "успішно" продовжують обраний курс.
"Там же відбувається масове затоплення шахт, - додав Євген Яковлєв. – Є ризик забруднення разом з шахтною водою питних горизонтів, забруднення Сіверського Дінця, Кальміусу й більшості річок регіону. А, наприклад, Сіверський Донець напуває 90% населення Донецької області й 40% Луганській області. "Юнком" – це об'єкт, який тільки додасть до переліку хімічних елементів, які можуть бути в міграції підземного потоку, радіонукліди цезію та стронцію. Крім того, відбувається ж затоплення шахт, які були забруднені й Горлівським хімзаводом".
Але бойовиків такі "дрібниці" не турбують.
"Наприклад, шахта "Жовтневий рудник" знаходилася якраз на лінії фронту. Там все вирізали. Коли були Моторола з Гіві, у них було завдання: в день вирізати не менш 100 тонн металу, - пояснює Микола Волинко. – Шахти в районі "Юнкома": "Ольховатська", "Булавинська", "Вуглегірська" – там же сепари все вирізали, а якщо ще й водовідливи перестануть працювати, то вода підніметься. Я знаю, що це таке. У 1996 році шахту "Панфіловську" було закрито. Водовідлив там не працював, і буквально за три місяці вода піднялася на поверхню. У людей затопило будинки, льохи".
