Наступного року на українців чекають вибори – парламентські та президентські. Однак скористатися своїм конституційним правом голосу зможуть далеко не всі громадяни. Більше мільйона виборців з числа вимушених переселенців з Криму і Донбасу досі не мають можливості повноцінно проголосувати. Чому за чотири роки війни влада так і не вирішила правову колізію і що може вийти з намірів змінити виборчі права внутрішньо переміщених осіб (ВПО), розбирався "Апостроф".
За президента можна, за мера – ні
Варто зазначити, що повністю переселенці не позбавлені виборчих прав, але істотно в них обмежені. Так, українці, які втекли від війни й окупації, зараз можуть обирати президента і тільки ту половину складу парламенту, яка балотується у Верховну Раду за партійними списками. А ось опустити бюлетень в урну за мажоритарного кандидата вже не вийде, так само як і проголосувати на місцевому рівні, наприклад, за нового мера, новий склад міськради або нового сільського голову.
Чому так сталося, що за президента голосувати можна, а за мера – вже ні? Насправді законодавець прямо не позбавляв переселенців права голосу, зокрема на місцевих виборах. У статті 8 закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" навіть розписаний механізм, як переселенцю реалізувати виборче право поза межами своєї виборчої адреси (прописки), якою визначаються місце голосування та виборча дільниця. У переважної більшості переселенців виборчі адреси залишились на окупованій території. Щоб змінити місце голосування без зміни виборчої адреси (адже найчастіше поміняти прописку не так вже й просто), закон пропонує звернутися до місцевих органів держреєстру виборців, а там вже поміняють місце голосування.
Але звертатися в органи держреєстру можуть тільки ті громадяни, які мають право голосу на відповідних виборах. Так, якщо голосувати за президента мають право всі громадяни України, яким є 18 років, то, наприклад, за депутатів місцевих рад мають право голосувати лише ті українці, які належать до відповідної територіальної громади. А як стати членом цієї громади? "Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його зареєстрованим місцем проживання", – йдеться в тексті закону "Про місцеві вибори". А зареєстроване місце проживання у більшості переселенців – це Донецьк, Луганськ, Єнакієве... От і виходить замкнуте коло: голосувати нібито можна, але ніби й ні.
Між тим ВПО, яких станом на 2 травня в Мінсоцполітики нарахували понад 1,5 мільйона осіб (близько 1,2 млн сімей), уже давно осіли в мирних містах України й ніби повинні мати право обирати місцеву владу та впливати на її рішення. І тут проявляється друге замкнуте коло.
"Якщо переселенці не можуть обирати місцеву владу, значить, місцева влада не зацікавлена в тому, щоб вирішувати проблеми переселенців, - каже "Апострофу" голова громадської організації "Всеукраїнська асоціація переселенців" Руслан Калінін. – Міським головам, керівникам райадміністрацій просто не цікаві переселенці, що, звичайно, не сприяє їх інтеграції. А у нас політика держави спрямована на інтеграцію ВПО".
Більше того, на боці переселенців і головний закон України: стаття 38 Конституції говорить про те, що громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними в органи державної влади і місцевого самоврядування.
Забутий законопроект
Розрубати бюрократичний вузол проблем у перспективі міг би законопроект №6240, який ще в березні минулого року був зареєстрований в Раді. Автори документа пропонують надати переселенцям право змінювати не просто місце голосування, що у випадку з місцевими виборами зробити неможливо, а виборчу адресу – на підставі підтверджуючих документів, наприклад, довідки ВПО або договору оренди квартири.
"Тобто якщо громадянин проживає в конкретній територіальній громаді та планує брати участь у місцевих, парламентських, президентських виборах, то йому не потрібно кожного разу звертатися за процедурою тимчасової зміни місця голосування, - пояснює "Апострофу" координатор громадської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. – Наприклад, якщо мова йде про президентські вибори, там можуть бути перший і другий тури голосування. Наразі перед другим туром та повторним голосуванням виборцю потрібно знову звертатися за процедурою для зміни місця голосування. Тому зміна виборчої адреси – це вже певна інституціональна зміна, яка передбачає право голосу для громадян, які проживають у територіальній громаді, але не мають місцевої реєстрації".
Новообраний омбудсмен Людмила Денісова вже заявила, що буде лобіювати просування в парламенті цього законопроекту, адже за понад ніж рік законопроект №6240 навіть не був розглянутий профільним правовим комітетом, не кажучи вже про включення його до порядку денного Верховної Ради.
"У правовому комітеті є серйозна проблема з тим, що вони не можуть зібрати кворум, і в них є десятки законів, які не отримують їх рішення через те, що комітет просто фізично не збирається, - нарікає одна з авторів законопроекту нардеп Світлана Заліщук, коментуючи ситуацію "Апострофу". – Є закони, які ухвалюють в один день, якщо є бажання і готовність, у першу чергу – президента, "Блоку Петра Порошенка", голови комітету. А коли такого бажання немає, то закон може лежати дуже довго".
Правда, за словами Ольги Айвазовської, в комітеті все ж вирішили трохи прискоритися.
"Нещодавно відбулися слухання в комітеті з прав людини, загалом вони стосувалися питань внутрішньо переміщених осіб, і було оголошено публічно зобов'язання з боку керівника профільного комітету (з питань правової політики та правосуддя, - "Апостроф") Руслана Князевича, що на найближчому засіданні буде розглядатися це питання, - додала Айвазовська. – Але є і політичні нюанси: політичні права внутрішньо переміщених осіб - не в порядку денному частини народних депутатів. Вони не переймаються тим, як інтегрувати цих громадян".
Від гріха подалі
Чому ж нардепи не поспішають допомогти переселенцям повністю реалізувати свої виборчі права на місцевих рівнях?
"Тому що бояться, що переселенці можуть змінити виборчу картинку, змінити співвідношення, тобто відсотки тих, хто голосує за ту чи іншу партію. На місцевих виборах, які в 2020 році будуть, вони зможуть значною мірою вплинути на результати, - додає Заліщук. – Але сьогодні очевидно, що Донбас – це питання багатьох років. Ми не можемо говорити: "Шановні переселенці, почекайте, будь ласка, дивіться, за рік вирішаться всі проблеми, тому що вже погодили миротворчу місію". Це означає, що ми в підвішеному стані тримаємо цю соціальну групу, а це близько 20% виборців".
За словами експертів, є високою ймовірність того, що переселенці підтримають опозиційні до чинної влади сили.
"Багато із зареєстрованих по всій Україні переселенців зареєстровані на самому Донбасі. Треба розуміти, за кого голосують ці дві області, ці дві області голосують в основному за "Опозиційний блок" і трошки менше за [Вадима] Рабіновича і його партію "За життя". І, звичайно, вони можуть впливати на показники цих двох партій", - пояснює "Апострофу" керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Однак Руслан Калінін зазначає, що переселенці можуть проголосувати і вельми несподівано.
"Немає конкретної впевненості, що переселенці підтримають, наприклад, яких-небудь проросійських політиків. Більшість людей, які переїхали на територію вільної України, - це люди з проукраїнською позицією, вони обрали Україну і не виключено, що вони підтримають демократичних політиків. Не обов'язково переселенці будуть голосувати за "Опозиційний блок", "Наш край" або "За життя", - додає Руслан Калінін.
Крім того, далеко не факт, що ВПО взагалі прийдуть на вибори.
"У разі присутності не на території Донецької і Луганської областей, а дійсно будучи переселенцями в інших областях України, швидше за все, вони не дуже включені у суспільне життя того регіону, і говорити, що всі вони прийдуть на вибори, не можна. Вони самі собою не дуже рвуться йти на вибори, - запевняє Антипович. – Найвищі показники тих, хто не хоче брати участі в майбутніх парламентських або президентських виборах, – це саме виборці в Донецькій і Луганській областях. Відповідно, робимо висновок, що й переселенці, які роз'їхалися по всій Україні, також будуть проявляти меншу готовність брати участь у виборах. Чи прийдуть вони на виборчі дільниці – у мене є сумніви. Точніше, вони прийдуть, але в значно меншій мірі, ніж інші виборці".
Але незалежно від того, кого підтримають на виборах переселенці та чи прийдуть вони взагалі, можновладцям набагато зручніше зовсім не давати тим, хто був змушений залишити окуповані території, право голосу. Як кажуть, від гріха подалі.
