Команда президента швидко та планомірно захоплює владу в усіх органах виконавчої та законодавчої влади. Після довгих розмов і чуток, команда "Слуг народу" вирішила серйозно взятися за столицю - місто Київ, попутно знищивши в ньому місцеве самоврядування. Для цього в парламенті був зареєстрований законопроект про внесення змін до закону України "Про столицю України - місто-герой Київ". "Апостроф" розбирався, що зміниться для столиці, в разі його прийняття.
39 народних депутатів фракції президентської партії "Слуга народу" зареєстрували проект закону "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо змін повноважень мера Києва та голови міськдержадміністрації. Якщо коротко, то нова влада вирішила докорінно змінити підхід до управління столицею, начебто від "радянського" - до "модернового". Насправді законопроект торпедує місцеве самоврядування і передбачає так звану "централізацію", коли місто буде управлятися виключно владою зверху.
Мер Києва, голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Віталій Кличко вже заявив про спроби узурпації влади в столиці. "Зареєстрований законопроект "Про столицю" мусить отримати експертну оцінку Венеціанської комісії, висновки інших міжнародних експертів. Має відбутися громадське обговорення. Я переконаний, що в такому вигляді цей законопроект ухвалювати не можна! Він руйнує принципи децентралізації та самоврядування, позбавляє киян права обирати владу в своєму місті . А також створить хаос в управлінні столицею", - заявив Кличко.
На думку Кличка, в проекті закону мова також йде про централізацію влади.
Ключовим для управління столицею може стати наявність районних рад та їх виконкомів, які дозволять розгорнути діяльність на місцях, оминаючи необхідність витрачати кошти для агітації в округах.
Районні ради та їх виконавчі органи були ліквідовані ще в 2010 році.
Читайте: Нокаут Зеленському: чи зможе Кличко залишитися в київському "ринзі"
Історія питання
Розмова про поновлення райрад в Києві виникає не вперше. У 2015 році Київрада на своєму засіданні, 23 липня, ухвалила рішення про відновлення в місті десяти районних рад та проведення виборів в ці ради 27 березня 2016 року. В райради планували обирати по 40-50 депутатів, в залежності від кількості населення району. Саме таку чисельність райрад Київрада може встановити без внесення Верховною Радою змін до чинних законодавчих актів.
До компетенції районних рад Києва вносилися питання, що стосуються загальної середньої освіти, позашкільної освіти; амбулаторно-поліклінічної допомоги, стоматології, первинної та профілактичної медико-санітарної допомоги; закладів культури, крім загальнонаціонального рівня; містобудування та архітектури - в частині подачі пропозицій до Генплану, проведення громадських обговорень містобудівної документації; ремонту та експлуатації житлового фонду, озеленення та благоустрою території, організації місць відпочинку, ремонту та утримання квартальних та міждворових під'їздів та проїздів, а також молодіжних програм і організації торгівлі на ринках.
Але в січні 2016 року Окружний адмінсуд Києва заборонив Центральній виборчій комісії формувати районні виборчі комісії для підготовки та проведення виборів депутатів районних рад Києва, призначених на 27 березня, тим самим скасувавши вибори.
У 2018 року депутати вже Верховної Ради відновили спроби відтворення райрад в Києві. Чергова версія законопроекту "Про столицю України - місто Київ" (№8420 від 30 травня 2018 року) пропонувала, з одного боку, знову обирати депутатів райрад, а з іншого - ввести ще один виконавчий орган - столичну адміністрацію. Остання мала стати виконкомом Київради, а очолювати її мав мер столиці. Відповідно, планували створити вже три посади: Київського міського голови, голови Київради та голови КМДА.
Законопроект тоді відкликали, але дискусії не припинилися. Позиція команди Кличка полягає в тому, що районні ради мають непрозорі повноваження, а також страждають відсутністю кадрів.
"Потрібні райради чи ні - це з циклу особистих переваг. Щось із серії подобається/не подобається. Що за повноваження будуть у даних органів місцевого самоврядування? Чим вони займатимуться? Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, вони повинні займатися, в разі їх створення, базовим рівнем надання послуг (ЖКГ, благоустрій), тощо. Чи є ефективною така модель? Ні. Міста-мільйонники давно відмовилися від райрад (Львів, Одеса, Харків), зробивши в районах департаменти виконкому. І це теж реальна модель керування. Самоврядування, перш за все", - повідомив в коментарі "Апострофу" радник мера Києва, екс-керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
Він зазначив, що функції районних рад є досить розпливчастими, оскільки районам не передаються ані фінансові кошти, ані майно, а тому керувати райрадам просто немає чим.
Що пропонує законопроект
У новому законопроекті функції районних рад пояснюються досить чітко, проте немає розуміння, в який спосіб район зможе виконувати ці функції.
Автори законопроекту пропонують відновлення районних рад, передачу райрадам частини повноважень міської ради, власну символіку районів, яка затверджується Київрадою. Згідно із законопроектом, голова райради обирається з числа його депутатів таємним голосуванням більшістю депутатів від загального складу.
Сфера компетенції райрад пов'язана з питаннями містобудування та архітектури, контролем за дотриманням правил забудови, наданням пропозицій до Генерального плану міста, затвердженням детальних планів забудови, крім тих, де планується спорудження об'єктів громадського призначення загальноміського значення, встановленням єдиних умов та обмежень забудови земельних ділянок.
Тобто, по суті, випадкові "депутати" на місцях, які не матимуть депутатського мандата зможуть вирішувати, де виросте чергова висотка. І найбільш привабливі для забудови райони дуже швидко обростуть шпилями новобудов, жодна з яких не буде узгоджена з міською владою. Ці ж повноваження розв'язують руки корупціонерам та бажаючим "повирішувати" за ділянку.
Цікавим є ще один пункт в новому законопроекті. "Голова виконавчого комітету районної ради в місті Києві підзвітний Київському міському голові. На підставі звіту про діяльність голови виконавчого комітету районної ради, Київський міський голова може поставити перед відповідною райрадою питання про його звільнення". Цей момент дозволяє вибудувати вертикаль влади в місті, яка навряд чи спростить місцеве самоврядування.
Цікавим є також підхід до побудови такої вертикалі. Згідно з проектом документа, після прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України, Центральній виборчій комісії пропонується, в порядку, встановленому законом, призначити та організувати, а Кабінету Міністрів України - фінансово забезпечити проведення перших виборів в районні ради. При цьому Кабінет Міністрів протягом 6 місяців після вступу в силу цього закону, повинен ліквідувати районні у місті Києві державні адміністрації, а також провести реорганізацію Київської міської державної адміністрації.
Такі пункти можуть створити в місті вакуум безвладдя, коли районні адміністрації будуть ліквідовані, а районні ради ще не обрані.
Політична кастрація міської ради та голови міста
Основною же функцією законопроекту є практично повна ліквідація управлінських функцій міської ради, міської адміністрації та мера міста.
Згідно з документом, особливістю виконавчої влади в місті Києві буде виконання Київською міською державною адміністрацією контрольно-наглядових та координаційних функцій. Але, згідно зі статтею 119 Конституції України, зараз подібних функцій міська адміністрація не виконує.
Київраду пропонується скоротити до 84 осіб замість 120. Для цього ЦВК доведеться перекроїти виборчі округи на наступних виборах міськради.
До компетенції Київської міської державної адміністрації "слуги народу" хочуть передати здійснення контролю за дотриманням посадовими особами та органами місцевого самоврядування міста Києва Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, прийняття рішень щодо об'єктів державної власності, які перебувають у сфері її управління, координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, забезпечення реалізації державних програм на території міста Києва.
При цьому спілкування глави КМДА, якого призначає президент, з депутатами і районними радами зводиться виключно до накладання різних заборон на будь-які акти та рішення. Згідно із законопроектом, голова КМДА може ухвалити рішення про призупинення дії акта місцевого самоврядування шляхом опротестування в письмовій формі з одночасним зверненням до суду в строки:
1) не пізніше, ніж через 7 днів - щодо кадрових призначень на посади керівників структурних підрозділів виконавчих органів Київської міської ради та районних у місті Києві рад;
2) не пізніше, ніж через 14 днів - за актами індивідуальної дії;
3) не пізніше, ніж через 30 днів - щодо актів нормативно-правового характеру.
Конституція передбачає призупинення дії рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції чи законам України в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Відповідно, внесення такого порядку в закон не суперечить Конституції.
"Однак, Конституцією визначено лише два мотиви для призупинення дії рішень органів місцевого самоврядування: невідповідності Конституції та/або законам України. Відповідно, призупинення дії рішень органів місцевого самоврядування на підставі невідповідності громадським інтересам громади, виходить за межі норм ч. 2 ст. 144 Конституції , тобто суперечить їй ", - повідомив в коментарі "Апострофу" адвокат Денис Ванаш.
Зазначимо, що згідно із 144 статтею Основного закону, органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення, виконання яких є обов'язковим на певній території. Але де ж тоді в цьому ланцюжку київська громада? Пункт про місцеве самоврядування, як прямої форми народовладдя, із законопроекту зовсім виключений.
Гарантії виконання Києвом столичних функцій також були виведені із законопроекту. Таким чином документ нівелює представницькі функції столиці. Як наслідок, Київ де-факто втратить статус окремої адміністративної одиниці з власною формою самоврядування, а міська адміністрація стане непотрібним придатком, який повинен звітувати перед органами виконавчої влади.
