Державний концерн "Укроборонпром" оголосив конкурс на заміщення вакантних посад директорів великих оборонних підприємств. Зокрема, Київського бронетанкового заводу та Харківського конструкторського бюро ім. Морозова (ХКБМ). Найбільш скандальна ситуація виникла навколо ХКБМ - єдиного українського підприємства, яке займається розробкою броньованої техніки. Директор КБ ім. Морозова, Олексій Бабич, недавно був звільнений за невиплату зарплат співробітникам, яка вже призвела до масових звільнень на КБ. У розпорядженні "Апострофа" є документи, які проливають світло на те, якими наслідками загрожують конструкторському бюро проблеми в колективі.
Держпідприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова" було засновано в 1927 році. Воно спеціалізується, головним чином, на розробці та виробництві бронетанкової техніки. Ще за часів СРСР воно грало ключову роль в цьому відношенні. А на території незалежної України підприємство взагалі є унікальним. Номенклатура розроблених ХКБМ гусеничних машин включає основні бойові танки - "Ятаган", "Оплот", Т-80УД. На підприємстві розробляються варіанти модернізації таких бойових танків, як Т-72 та Т-64, які перебувають на озброєнні української армії. Крім того, на ХКБМ були розроблені колісні бойові машини - БТР-3, БТР-4 та "Дозор-Б".
Про проблеми на ХКБМ стало відомо ще в квітні 2019 року. Тоді в Facebook-спільноті ХС-Харків повідомили, що на підприємстві "вже більш ніж місяць" не виплачуються зарплати, через що навіть відбувся страйк співробітників. Колектив, в зв'язку з цим, вимагав звільнити директора підприємства - Олексія Бабича. Зазначалося, що за часи керівництва пана Бабича, "підприємство загрузло в кредитах та боргах", регулярно програє суди, внаслідок чого "високоваліфіковані співробітники звільняються". При цьому робітники підприємства з ностальгією згадували колишні часи, коли конструкторським бюро керував Яків Мормило - фахівець, який зробив свою кар'єру саме на ХКБМ.
Яків Мормило очолював КБ в 2015-2017 роках. Цей період вважається одним з найбільш благополучних на підприємстві, коли на ХКБМ не знали проблем ані з контрактами, ані з виплатами зарплат. Тоді КБ ім. Морозова взяло участь в розробці оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Грім-2", в інтересах іноземного замовника; працювало над реактивною системою залпового вогню "Верба" (українська модернізація РСЗВ "Град"), бронетранспортером БТР-4МВ, а також доробляло бронеавтомобіль "Дозор".
Однак Яків Мормило змушений був звільнитися з посади директора ХКБМ через скандал з бронею для БТРів. Екс-директор ХКБМ, вважав, що необхідно працювати не з закордонними, а з вітчизняними виробниками спеціальної броні, зокрема, з Лозовським ковальсько-механічним заводом (ЛКМЗ). Замість Мормила, директором ХКБМ в 2017 році став Олексій Бабич, який раніше очолював Житомирський бронетанковий завод (ЖБТЗ). А Яків Мормило тоді пішов керувати ЖБТЗ.
Війна листів
Про історію з бронею для БТР-4 виробництва ЛКМЗ знову згадали в жовтні 2019 року, в зв'язку з невиплатами зарплат на ХКБМ. Колектив підприємства направив новому генеральному директору "Укроборонпрома", Айварасу Абромавичусу лист, розповівши про серйозні проблеми, з якими зіткнулося КБ. Серед авторів листа були, зокрема, головний конструктор Володимир Жадан, його заступник Василь Глєбов, а також більше десятка співробітників - керівників різних відділів.
За інформацією колективу, в результаті 4-місячних затримок із зарплатами, не виплатами грошей за відрядження, відпускних та відсутністю коштів на оздоровлення, підприємство працює в режимі "штучної пробуксовки". "Йде масове звільнення кваліфікованого персоналу, причому, як робочих спеціальностей, так й інженерно-технічного складу. З червня по вересень з підприємства звільнилися 167 фахівців, а станом на 8 жовтня подано ще 44 заяви на звільнення з 11 жовтня", - йдеться в листі.
Автори документа зазначають, що навіть дрібносерійне виробництво давно освоєних образів - таких, як БТР-4Е "загальмувалося до рівня, який межує з повною зупинкою". Через звільнення, ХКБМ може виконувати свої роботи тільки послідовно або вибірково. Це можуть бути або моторно-трансмісійні установки для вироба Firtina (турецька 155-мм самохідна гаубиця), або для вироба "Краб" (проект модернізації танка Т-64), або "Верба", або "Бастіон" або ж розробка нових машин на базі БТР-4Е або "Лунь". "За деякими напрямками конструкторських робіт, такими як гідравліка, надійність, розробка експлуатаційної та ремонтної документації, фахівці вже втрачені... Моральний стан в колективі є чимось середнім, між "революційною ситуацією" та " італійським страйком ", - йдеться в листі.
Крім того, Володимир Жадан направив лист безпосередньо Олексію Бабичу, в якому попередив, що внаслідок масових звільнень, з 14 конструкторських та одного дослідницького відділу ХКБМ, будуть здатні виконувати роботу в повному обсязі лише два відділи, послідовно - чотири, взагалі не здатні - сім та ще два будуть ліквідовані. "Будуть втрачені трансмісійна, тренажерна тематики, а також проведення розрахунків та випробувань на міцність", - уточнюється в листі.
До "Укроборонпрому" було направлено ще один лист. У відповіді на нього повідомлялося, що борги по зарплатам утворилися через те, що Міністерство оборони припинило фінансування контракту на поставку 45 одиниць БТР-4Е, укладеного 28 грудня 2016 року, внаслідок "закінчення термінів поставки": "Основним фактором, що стримує виконання державного оборонного замовлення щодо забезпечення Збройних сил України БТР-4Е, є відсутність достатньої кількості корпусів, які виготовляє Лозовський ковальсько-механічний завод ".
Там же вказується, що з листопада 2018 року по квітень 2019 року ЛКМЗ зобов'язався поставити ХКБМ 34 корпуси БТР-4Е, з кінцевим терміном поставки всієї партії бронетранспортерів в розпорядження Міноборони в червні 2019 року. При цьому, на сьогоднішній день тільки ЛКМЗ може загартовувати деталі необхідної площини, а також єдиний, хто виробляє в Україні таку продукцію.
У листі перераховуються пропозиції, які висувалися для вирішення проблеми. Однією з таких пропозицій було прохання до Міноборони дозволити використовувати для виготовлення корпусів броню іноземних марок.
Одна швидкість назад
Спроби виготовити БТРи з фінської стали Miilux Protection 500 призвели до ще одного конфлікту. В кінці травня - на початку червня представники військової прийомки, що працюють на ХКБМ, заблокували виробництво, пояснюючи, що фінська броня не відповідає радянським держстандартам. Загалом це і не дивно, оскільки Miilux Protection 500 сертифікована за нормами Євросоюзу та відповідає стандартам НАТО STANAG.
ЛКМЗ не залишився в боргу та поширив у ЗМІ інформацію про те, що іноземна сталь має "ряд кричущих недоліків". Зазначений постачальником вміст хімічних елементів не відповідає вимогам до броньованої сталі, а інструкція зі зварювання розроблена не компанією-виробником, а торговим представником - польською TEXPROTECT Sp.zo.o, яка посилається на документацію ще радянських часів. Також в ЛКМЗ зазначили, що під виглядом НАТОвської броні, в Україну надходить продукція з "російським слідом", яка годиться для використання в інкасаторських машинах, але не в бойовій техніці.
Як би там не було, але контракт з Міноборони було зірвано. Конфлікт із зарплатними боргами показав, що на ХКБМ існує, як мінімум, два "табори" співробітників - один з яких домагається звільнення Олексія Бабича, а інший намагався стати на його захист. Представники другого табору направили на ім'я Айвараса Абромавичуса ще один лист в якому виклали альтернативну точку зору.
Конфлікт із зарплатними боргами показав, що на ХКБМ існує, як мінімум, два "табори" співробітників
Фото: unian
Володимир Зеленський ініціював проведення перевірки на детекторі брехні всіх депутатів-членів комітету, що входять в «Слугу народу»
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Олександр Скічко: "Дороги в Черкасах одні з найгірших в нашій країні"
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Олександр Скічко: "Все що відбувається в сесійній залі складно назвати роботою або обговоренням, обговорення відбуваються в комітетах"
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Олександр Скічко: "Кнопкодавство сталося через недосвідченість. Я впевнений, що це не повториться."
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Олександр Скічко: "Ми набагато відкритіші, ми готові вести комунікацію"
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Олександр Скічко: "ПАРЄ переступила через себе і свої принципи і на це потрібно звернути увагу"
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Сивохо вважає, що Україна повинна створити всі умови для українців, які проживають по обидва боки лінії зіткнення
Фото: Getty Images
Парламентарій пропонує відновлювати зруйновану інфраструктуру Донбасу за допомогою програм міжрегіональної взаємодопомоги
Фото: unian
Руслан Рябошапка: "Нові епізоди, грубо кажучи, з'являються чи не щодня"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Люди розуміють, що немає сенсу з нами про щось домовлятися"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "З 2014 року закон про запобігання корупції передбачає, що анонімні повідомлення можуть розглядатися"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Все важливі резонансні справи тримаємо під особливим контролем"
Фото: Апостроф / Олександр Гончаров
Руслан Рябошапка: "Ми кілька разів зв'язувалися з Луценком на початку моєї роботи"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Світлана Шереметьєва-Турчин: "Холодницького і у Ситника все добре і між собою?"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Украінагейт виглядає скоріше як спроба втягнути Україну в яку дискусію"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Оновлена прокуратура зможе краще реалізовувати свої повноваження"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "В Україні кількість прокурорів на населення є одним з найбільших в світі"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Луценко був заручником існуючих на той час політичних компромісів"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Суспільство вимагає більш рішучих відповідей на питання, хто ж винен у розстрілах на Майдані"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Руслан Рябошапка: "Ми не розуміємо, для чого так багато прокурорів в областях, які фактично нічого не роблять"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Сергій Кривонос: "Я запитаю у Зеленського - чи потрібен я на цій посаді"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Сергій Кривонос: "Нинішня війна - це війна не танків і БТР, це війна засобів радіоелектронної боротьби, ППО, розвідки, авіації"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
Сергій Кривонос: "Проблеми на ХКБМ виникли тому, що контроль держави над процесами був недостатньо сильним"
Фото: Апостроф / Дмитро Олійник
ТСК були встановлені факти продажу в травні 1992 року п'яти списаних кораблів за заниженою вартістю
Фото: pixabay.com
За їхньою інформацією, пан Бабич, навпаки, займався оптимізацією роботи підприємства, а його опоненти - Володимир Жадан та Василь Глєбов нібито намагаються приховати факти професійної недбалості та саботажу. Результатом цього стала "неможливість виготовити в Україні багатоцільову тактичну броньовану машину "Дозор-Б", через відсутність скоригованої конструкторської документації, ненадійності гальмівної системи та рульового управління, а також високої температури всередині машини через недосконалість трансмісії".
Крім того, було поставлено під загрозу виконання замовлення іноземного замовника з виготовлення багатоцільового шасі для ОТРК "Грім-2" та вітчизняного комплексу "Сапсан", а також поставка 20 моторно-трансмісійних відділень для проекту модернізації турецької 155-мм гаубиці Firtina. Стосовно "Грім-2" особливо наголошувалося, що відсутність кінематичної схеми трансмісії призвела до того, що дослідний зразок шасі "міг їхати тільки заднім ходом на максимальній швидкості": "Фактично, основні вузли трансмісії довелося проектувати заново, що призвело до збитків у розмірі 1,8 млн грн та збільшило терміни виконання робіт на 4,5 місяці".
Розв'язка наступила 11 жовтня, коли Айварас Абромавичус прийняв рішення перервати контракт з Олексієм Бабичем та звільнити його з посади директора ХКБМ за невиконання умов контракту, в частині недопущення виникнення на підприємстві заборгованості з зарплати.
Радник Абромавичуса, народний депутат VIII скликання Мустафа Найєм повідомив, що виконуючим обов'язки директора став головний конструктор підприємства Володимир Жадан. "Новий гендиректор буде відібраний на конкурсній основі. Зараз головне завдання - повернути колектив, відновити виконання контрактів, виплатити борги по комунальних платежах та заробітній платні, а також налагодити ефективну роботу легендарного КБ", - зазначив Найєм. За його інформацією, за зрив контракту з Міноборони, на ХКБМ накладені штрафи в розмірі 82 млн грн, а в разі повного провалу поставок, підприємство чекає понад 350 млн виплат за державними гарантіями.
За інформацією "Апострофа", керівники "Укроборонпрому" вже вели переговори з найбільш бажаним (з точки зору колективу) кандидатом на посаду директора ХКБМ - Яківом Мормило. До певних угод сторони поки не дійшли, однак бажаючих відродити вельми проблемне підприємство, зараз не дуже багато. Тим більше, що бюрократична тяганина з проведенням конкурсу призводить до непоправних економічних втрат.