Верховна Рада і президент вирішили космос для всіх бажаючих. На початку жовтня парламентарії прийняли закон, згідно з яким, освоювати космос отримають право підприємства та організації будь-якої форми власності, зокрема, і приватні компанії. А 29 жовтня Володимир Зеленський підписав цей закон, і тепер, до справи освоєння космосу, зможе підключитися навіть Ілон Маск, якщо, звичайно, захоче. За що проголосували нардепи і як може змінитися космічна галузь України, розбирався "Апостроф".
Що прийняли
У новому законі "Про державне регулювання космічної діяльності" зазначається, що одним із принципових положень державної політики в галузі космічної діяльності є "відкриття космосу для громадян і юридичних осіб і можливість вільно досліджувати і використовувати космос".
Під "космічною діяльністю" закон розуміє випробування ракет-носіїв, їхніх агрегатів і складових частин космічних апаратів. Запуски ракет-носіїв і космічних апаратів, управління космічними апаратами на навколоземній орбіті або в космічному просторі, а також повернення космічних апаратів або їхніх складових частин із навколоземної орбіти або космосу назад на Землю.
У теорії, займатися космічною діяльністю на території України зможе будь-яка компанія, але для цього все ж необхідно буде отримати згоду від держави. Якщо космічна діяльність передбачає, наприклад, наукові дослідження, то достатньо просто повідомити про це Державне космічне агентство, направивши до органу відповідну декларацію.
Але якщо ж компанія збирається будувати і запускати в космос ракети, то їй потрібно буде отримати на це дозвіл від Державного космічного агентства і в своїй заяві викласти, що саме вона збирається робити.
Утім, космічній лібералізації доведеться трохи почекати, адже закон набуває чинності лише через три місяці: 29 cічня 2020 року.
Імпульс для галузі
У пояснювальній записці до закону сказано, що відкриття космосу для приватних компаній "призведе до розвитку космічної діяльності, залучення інвестицій у космічну сферу України".
"Відкриття кордонів для приватного підприємництва в космічній діяльності, дозволить людям скооперуватися і займатися проектами окремо від держави, без постійного нагляду і бюрократичного контролю державних структур, так як приватне підприємництво оперує своїми власними грошима, а не грошима з державного бюджету", - пояснює "Апострофу" блогер і відомий популяризатор науки Валентин Гаденов.
Аналогічним шляхом у 60-х роках минулого століття пішли США, коли дозволили приватним компаніям проектувати супутники і управляти ними на орбіті. Через 20 років в Європі з'явилася компанія Arianespace, яка без участі держави стала запускати на орбіту космічні апарати. Ці кроки дійсно дали новий імпульс в освоєнні космосу, але як подібна ініціатива спрацює в українських реаліях? І чи спрацює взагалі?
Стартовий майданчик Arianespace, Франція
"Закон дійсно скасовує державну монополізацію ракетобудування космічного призначення, а також значно зменшує регулюючі функції держави і полегшує зовнішньоекономічні відносини суб'єктів космічної діяльності, - пояснює "Апострофу" експерт з аерокосмічної діяльності, екс-керівник підрозділу з аналітики та прогнозування Державного космічного агентства України Андрій Колесник. - До цього в ракетобудуванні наші приватні компанії, ті, які вийшли з державного сектору при реорганізації, і ті, які починали "з нуля", змушені були займатися або аутсорсингом комплектуючих для іноземних компаній, які будують власні ракети-носії, або працювати "під дахом" інших споріднених сфер". А зараз, підкреслив експерт з’являється реальна можливість організовувати оптимальні процеси проектування й випробувань.
Крім того, скасування державної монополії на ракетобудування деблокує механізми державно-приватного партнерства в космічній сфері.
"А саме ця форма партнерства сприятиме розвитку приватного ракетобудування, адже повністю на законних підставах можна буде домовлятися, наприклад, про використання військових полігонів для випробувань і пусків ракет уз закриттям потенційних зон падіння відпрацьованих складових ракет-носіїв", - додає Колесник.
Утім, на думку експертів, опитаних "Апострофом", теоретичні вигоди від відкриття космосу можуть обернутися провалом на практиці.
"Закон - лише перше зелене світло. Далі повинні бути постанови Кабміну і маса інших регуляторних процедур, які можуть відлякати акціонерів", - зазначає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Дійсно, згідно з прийнятим законом, уряд ще має затвердити перелік документів для отримання дозволу на здійснення космічної діяльності, і розробити порядок подачі декларацій.
"Крім свободи дії для громадянського суспільства, потрібен юридичний захист інвестицій, тим більше іноземних, а для цього повинна бути справедлива юридична система в країні, яка б сприяла притоку інвестицій, а не їх відторгненню. У цій сфері по переду - багато роботи, і саме в цій сфері держава повинна надати підтримку", - додає Гаденов.
Хто прийде в Україну
Якщо говорити про вітчизняні компанії, які вже з січня 2020 року готові зайти на ринок космічного ракетобудування України, то, за словами експертів, їх вкрай мало. Але вони є. Наприклад, українська Space Logistics із Дніпра, яка вже заявляла про амбітні плани побудувати в Україні свій космодром.
Space Logistics Ukraine
"Але космос - це серйозні інвестиції, й для розробки і просування космічних технологій потрібні не тільки ентузіасти, а й відповідне середовище, яке створюється державою. Наприклад, у вигляді венчурних фондів для пізніх етапів розробок космічних технологій із співфінансуванням держави або навіть із половиною фінансових внесків від держави під час проходження середніх етапів розробок", - запевняє Андрій Колесник.
Що стосується іноземного бізнесу, то експерти звертають увагу на компанії з США і Китаю.
"Є закордонні компанії, зокрема, з США та Китаю, які вже зараз зацікавлені в участі в низці проектів в Україні. Це спільні проекти з КБ "Південне", яке на даний момент є найбільш технологічним елементом у створенні космічної техніки як цивільного, так і військового призначення", - зазначає Сергій Згурець.
"Ще до прийняття закону, американський бізнесмен українського походження Макс Поляков (засновник аерокосмічної компанії Firefly Aerospace, - "Апостроф") почав інвестувати в різні напрями космічної діяльності в Україні. Ця діяльність буде тривати і розширюватися, але все-таки орієнтуючись поки на допоміжні продукти для основної діяльності Полякова в США", - говорить Колесник.
За оцінками експертів, після відкриття космосу Україна може розраховувати на обсяг інвестицій у діапазоні від 10 до 200 мільйонів доларів. Однак разом із грошима країна отримає і нові ризики.
"Якщо Китай цікавить наш потенціал у цивільній і військовій сферах, то США будуть розглядати наші проекти з Китаєм як такі, що загрожують їхнім національним інтересам. І це створить умови для тиску на українське керівництво. Як зараз відбувається на прикладі підприємства "Мотор-Січ", - зазначає Сергій Згурець. - Потрібно розуміти, що космос - дуже чутлива сфера. Ще більш чутлива, ніж, наприклад, авіація чи двигунобудування, адже межа між цивільним і військовим космосом, за великим рахунком, може бути вельми розмитою. А умовах нової гонки озброєнь, всі потенційні ризики будуть дуже уважно відслідковуватися супердержавами і навіть блокуватися".
