Кабінет міністрів скасував прийняту попереднім урядом постанову, щодо введення граничних цін на опалення та гаряче водопостачання для населення. "Апостроф" з'ясовував, чи зростуть тарифи на комунальні послуги для українців майбутньою зимою.
Кабінет міністрів зняв обмеження на зміну тарифів на опалення та гарячу воду для населення. На своєму засіданні 15 листопада уряд визнав такою, що втратила силу постанову попереднього Кабміну від 26 червня 2019 роки (№560), яка ввела такі обмеження.
Прес-служба Міністерства енергетики та навколишнього середовища повідомила, що рішення було ухвалено після відповідного звернення Асоціації міст України до прем'єр-міністра Олексія Гончарука. "Рішення забезпечує стійке проходження опалювального сезону та усуває загрозу відключення міст від газу через економічно необґрунтовані ставки тарифів", - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, що за цією постановою було введено граничні тарифи на теплову енергію для населення на рівні 1400 гривень (з ПДВ) за 1 гікакалорію (за наявності приладів обліку) та 35,21 гривні (з ПДВ) за 1 квадратний метр (без приладів обліку), а також за гаряче водопостачання на рівні 83,66 гривні (з ПДВ) за 1 кубометр за умови підключення приладів для сушки рушників та 75,74 гривні (з ПДВ) за відсутності таких приладів.
"Слід зазначити, що середньозважений тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня 2019 року складав 1807 гривень за 1 гікакалорію", - заявили в Міненерго, додавши, що функціонування граничних тарифів, введених постановою №560, призвело б до додаткових витрат місцевих бюджетів під час опалювального сезону 2019-2020 років на рівні 7 мільярдів гривень.
Безглузда постанова
Координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко пояснила "Апострофу", що скасована постанова була популістською та її справді треба було прибирати, "оскільки в іншому випадку міста повинні були б покривати різницю (в цінах) з власних бюджетів, тобто, за рахунок коштів платників податків". "Ці кошти краще використовувати на заходи з підвищення енергоефективності", - додала вона.
Голова Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук поділяє точку зору про те, що попередня постанова була популістською. "Вона була бомбою уповільненої дії", - сказав експерт виданню. Він також нагадав, що скасована постанова носила рекомендаційний характер.
Дійсно, в кінці тексту постанови (пункт 3) міститься рекомендація Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, а також органам самоврядування, встановити обмеження на тарифи, зазначені вище.
"Тому цю рекомендацію можна причепити на паркан, оскільки за її невиконання не передбачено санкцій", - зазначив Андрій Никончук.
За його словами, підтвердженням цього є той факт, що раніше Київська облрада вже ухвалила рішення про підвищення тарифів, "незважаючи на цю рекомендацію".
Отже тарифи будуть рости, і згадана постанова, як видно з наведеного прикладу, принципово, не перешкоджала цьому процесу.
Зима тривоги нашої
Але наскільки виростуть тарифи? Назвати точні цифри не наважився жоден з експертів, опитаних "Апострофом".
За словами директора спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, в цьому питанні існує багато невизначеності. У розмові з виданням експерт зазначив, що точкою біфуркації є 1 січня 2020 року. Зокрема, мова йде про можливе припинення транзиту російського газу в Європу через українську територію. "1 січня з'являється ризик зниження тиску в транзитній трубі, якщо "Нафтогаз" та "Газпром" не домовляться (транспортування газу здійснюється при певному тиску в газотранспортній системі, - "Апостроф"). В залежності від того, якою мірою буде знижено тиск, відповідно, зростуть витрати оператора ГТС на прокачку в реверсному режимі газу споживачам. Скільки він візьме за ці послуги - незрозуміло. Чи зможуть всі споживачі отримати цей газ - теж незрозуміло. Крім того, з 1 січня закінчується дія спеціальних зобов'язань "Нафтогазу" (щодо забезпечення населення газом за цінами, нижчими від ринкових - "Апостроф"). Чи буде прийнято Кабміном якесь рішення замість цих зобов'язань? Знову ж таки, незрозуміло. Ще одна невизначеність пов'язана з тим, що ніхто не знає, якою буде погода (майбутньою зимою), від чого також залежить ціна газу на ринку", - змалював ризики Рябцев.
Експерт у сфері житлово-комунального господарства Сергій Дяченко в коментарі "Апострофу" зазначив, що "в генерації тепла левова частка собівартості - це вартість палива, а газ (в теплогенерації) становить майже 80%". Тому, вважає він, можна очікувати зростання тарифів на опалення та гарячу воду на 15-20%.
І це - не самий песимістичний сценарій, адже багато чого буде залежати від цін на газ в Європі, де Україна його купує. За словами Сергія Дяченка, якщо в Європі взимку почнеться "газова війна", пов'язана, зокрема, з введенням в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2" та можливим припиненням транзиту через Україну, "все може бути набагато гірше". В сенсі, дорожче: "Економічні чинники можна рахувати, але, коли з'являється геополітична складова, все стає важко прогнозованим".
Андрій Никончук також вважає, що час "Ч" настане 1 січня 2020 року: "Це не означає, що все відбудеться автоматично, але на 10-15% (ціни) підуть вгору. Інших ресурсів немає - все перекладатимуть на споживача".
При цьому підвищення тарифів може бути не одноразовим. За словами Геннадія Рябцева, якщо газ буде дорожчати протягом зими, то слідом за ним - щомісяця - дорожчатимуть опалення та гаряче водопостачання.
Субсидія на допомогу
У повідомленні Міненерго про припинення дії постанови уряду щодо граничних тарифів йдеться також про те, що громадяни, чиї доходи не дозволяють їм розраховуватися за послуги ЖКГ в повному обсязі, отримають субсидії. У відомстві нагадали, що на фінансування субсидій у держбюджеті 2020 року передбачено 47,6 мільярда гривень. Але чи вистачить цих грошей, враховуючи той факт, що з ростом тарифів (опалення та гаряча вода складають левову частку витрат на "комуналку") кількість одержувачів субсидій має зрости?
"Я думаю, що не вистачить, бо народ зубожіє. А, якщо не вистачить, то будуть змушені робити корекцію бюджету", - говорить Андрій Никончук.
Однак влада не зацікавлена в тому, щоб збільшувати витрати. Крім того, з ростом прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати певна кількість потенційних субсидіантів позбудеться права на пільгу. А ще уряд має такий інструмент, як "обмежуючи критерії", тобто, по суті, посилення умов отримання субсидій, зазначив Андрій Никончук. За його словами, вже є перші ознаки реалізації такого підходу - в кінці жовтня Кабмін своєю постановою збільшив для одержувачів субсидій відсоток обов'язкового платежу за комунальні послуги: якщо на сьогодні він становить 15% від сукупного доходу членів домогосподарства, то з травня 2020 року його збільшать до 20%. І, хоча в уряді намагаються всіляко нівелювати негативний ефект від цього рішення, очевидно, що українцям, в тому числі й найбільш соціально незахищеним, доведеться більше платити за "комуналку".
