Станом на 16 березня, в Україні офіційно зафіксовано 7 випадків захворювання коронавірусом COVID-19: 4 випадки в Чернівецькій, 1 випадок в Житомирській області та два випадки зареєстровано в Києві. І хоча надзвичайний стан в країні влада ще не вводила, вжиті карантинні заходи вже виглядають дуже суворими. Тому сценарій введення НС виглядає цілком реалістичним, і таку ймовірність вже підтвердив президент Володимир Зеленський. Що чекає на країну в цьому випадку, розбирався "Апостроф".
Закрити все
Радикально посилити загальнонаціональні заходи з протидії розповсюдженню коронавірусу президент Володимир Зеленський запропонував в понеділок 16 березня. Зокрема, глава держави закликав Кабмін закрити всі ТРЦ, кафе, ресторани, заклади культури, розваг та послуг. Також заборонити масові заходи (включаючи обряди та церемонії) за участю більше 10 осіб.
Починаючи з 18 березня, Зеленський вимагає заборонити всі міжміські та міжобласні перевезення і навіть закрити метрополітени в Києві та інших містах, де є цей засіб пересування.
"Міські перевезення можуть здійснюватися в режимі: до 10 осіб - в маршрутних таксі та таксі, а також до 20 людей - у тролейбусах, автобусах, вагонах трамвая", - зазначив голова держави.
У понеділок, 16 березня, Кабінет міністрів схвалив пропозицію президента про закриття метро в Києві, Харкові та Дніпрі протягом 17 березня, аби уникнути поширення коронавіруса, який вечором того ж дня був виявлений вже в Києві. Один з хворих на COVID-19 - студент, а інша - туристка, яка нещодавно прибула з Франції (Європа визнана епіцентром поширення коронавірусу). Таким чином, разом з київським "кейсом", в країні зафіксовано вже 7 випадків небезпечного захворювання.
А якщо НС
Дії влади вже нагадують режим надзвичайного стану. Імовірність введення цього режиму де-факто увечері 16 березня допустив президент Володимир Зеленський. Відповідно до закону "Про правовий режим надзвичайного стану", НС може вводитися як по всій країні, так і в окремих її регіонах, за умов виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, які можуть призвести до людських втрат та створюють загрозу життю та здоров'ю громадян.
Пандемія якраз і є однією з умов для введення надзвичайного стану. Як же працює цей механізм? Кабмін звертається до президента, а гарант видає указ, в якому обґрунтовує необхідність прийняття надзвичайного стану, а також детально роз'яснює, які конституційні права та свободи українців будуть обмежені.
Передусім, це свобода пересування шляхом обмеження руху транспортних засобів. Мова може йти не просто про скасування пасажирських перевезень, як пропонує президент зараз, а про можливу заборону пересування на певній території навіть на особистому транспорті.
Також це заборона масових заходів та страйків. Закон передбачає й примусове відчуження майна у фізичних та юридичних осіб.
Додатково, в разі надзвичайної ситуації, може здійснюватися евакуація людей. Але евакуйованих громадян держава зобов'язана десь поселити. Для цього може впроваджуватись, так звана, квартирна повинність.
Звісно карантинні заходи можуть ставати жорсткішими, наприклад, змінюватися режим роботи підприємств з їхньою переорієнтацією на виробництво продукції, яка необхідна в разі надзвичайної ситуації (масок, костюмів біологічного захисту, тощо).
Держава може вводити й особливий порядок розподілу продуктів харчування, а також предметів першої необхідності. Будь-якого чиновника або керівника держпідприємства влада має право відсторонити від роботи, якщо вважатиме, що він погано працює в умовах НС.
Затвердити указ президента про введення надзвичайного стану парламент повинен протягом двох днів.
НС в масштабах всієї країни вводиться на 30 діб, і на 60 діб, якщо дія надзвичайного стану поширюється на окремі регіони. Втім, після закінчення 30 діб, дію надзвичайного стану може бути подовжено ще на 30 діб, але для цього знову потрібна згода парламенту.
Відповідальність
Відповідальність за невиконання указу президента про введення надзвичайного стану (якщо такий схвалить парламент), буде регламентуватися Адміністративним та Кримінальним кодексами.
Так згідно зі ст. 42 Кодексу України про адміністративні порушення ( "Порушення санітарних норм"), фізичні особи можуть отримати максимальний штраф в сумі 204 гривень, а посадові особи - 425 гривень.
Кримінальну відповідальність встановлює стаття 325 КК України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням". Діапазон покарання в такому випадку коливається від штрафу в 1700 гривень до позбавлення волі на строк до 8 років в тому випадку, якщо порушення санітарних правил призвели до загибелі людей.
До речі, першим кандидатом на покарання може стати мер Харкова Геннадій Кернес, котрий відмовився виконувати карантинні заходи в своєму місті. Зокрема, пан Кернес заявив, що не збирається закривати харківське метро, вважаючи таке рішення необґрунтованим для міста.