RU  UA  EN

Пʼятниця, 26 квітня
  • НБУ:USD 39.35
  • НБУ:EUR 42.00
НБУ:USD  39.35
Суспільство

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Держава плює на всіх медиків, ми знаходимося на межі - епідеміолог

Андрій Александрін про боротьбу з коронавірусом в Україні

Андрій Александрін про боротьбу з коронавірусом в Україні Фото: facebook.com/andrii.aleksandrin

Українська система охорони здоров'я не готова до ефективної боротьби з коронавірусом Covid-19, тому що немає госпітальних епідеміологів, системи санепіднагляду, наборів для тестування, належної підготовки лікарів, у яких ще й з низькі зарплати. Проблему можна виправити в майбутньому, відправивши керівників системи охорони здоров'я в Гарвард на навчання. І тільки при беззастережному впровадженні гарвардських методик результат можна буде побачити через 2-3 роки. Про це "Апострофу" розповів керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, кандидат медичних наук, епідеміолог Андрій Александрін.

- Чим займається ваша організація?

- Ми постійно навчаємо співробітників, оцінюємо лікувальні установи на предмет інфекційних ризиків і впроваджуємо міжнародно-визнані програми інфекційного контролю в лікарнях, на виробництвах, в салонах краси - всюди, де є ризик для зараження співробітників.

Читайте: Мертві люди в будинках і паніка: як коронавірус продовжує "вбивати" світ і Україну

- Наскільки наші медики готові до зустрічі з Covid-19?

- Не готові. Загалом, наша система не готова, на жаль. Тому що так історично склалося, що в Україні відсутня підготовка фахівців, яких в усьому світі називають госпітальними епідеміологами, фахівців з інфекційного контролю.

Наша команда навчалася за кордоном, і ми вже багато років впроваджуємо той теоретичний і практичний досвід, який ми отримали. Але державна система, на жаль, не готує таких фахівців на постійній основі. А так як немає додипломної та післядипломної системи освіти, то більшість медзакладів до таких викликів не готові.

- Коли ви зустрічаєтеся з медиками і говорите про уханський коронавірус, про що ви їм розповідаєте?

- У кожного співробітника є низка заходів, які є для нього ефективними, на які він повинен акцентувати увагу. Розповідаємо про них і про можливі ризики. Якщо це сімейний лікар, у нього одні заходи, якщо це анестезіолог в операційному блоці і відділенні інтенсивної терапії, у нього інші заходи. Вони відрізняються від того, що повинен робити інфекціоніст, співробітник лабораторії, стоматолог.

Є, звичайно, загальні правила, загальні рекомендації, такі як провітрювання приміщень, гігієна рук.

- У порівнянні з нашими сусідами - Польща, Угорщина, Румунія - які ще найбільші недоліки в Україні?

- У нас відсутня система епіднагляду за інфекційними захворюваннями взагалі. Тому ми пізно дізнаємося про те, що до нас прийшла та чи інша інфекційна біда.

У нас в країні відсутня можливість протестувати пацієнтів від того ж коронавірусу. Вона є в Києві або інших великих містах, але в глибинці медики не мають такої можливості. Відповідно, вони не можуть правильно поставити діагноз - це грип чи коронавірус, або парагрип, або аденовірусна, або риновірусна інфекція.

Підготовка фахівців, щоб вони розуміли, як діяти в тій чи іншій ситуації - це комплексний захід, який не відпрацьовано на національному рівні.

Автомобіль швидкої допомоги в'їжджає на територію лікарні, КиївФото: Апостроф / Александр Гончаров

- Як ми можемо поліпшити підготовку наших фахівців?

- Потрібно починати з навчання. Як діють країни Азії й Африки? Вони формують когорту фахівців на національному рівні - насамперед тих, хто прийматиме управлінські рішення і займатиметься організацією навчального процесу. Їх потрібно відправити до Гарвардської школи громадського здоров'я з курсом громадського контролю, яка вважається найкращою у світі. Фахівці повинні повністю пройти весь курс, взяти матеріали, програму, прийти додому, перекласти все на українську мову і почати впроваджувати тут.

Головне - не треба адаптувати курс до наших реалій, тому що у нас завжди так адаптують, що потім гарвардську програму не впізнаєш.

Чому така модель працює в Африці і Азії? Вони беруть програму тих, хто навчався, і починають по ній готувати всіх медспівробітників. Тоді тільки це спрацює. І при цьому ми побачимо результат не відразу, а через 2-3 роки. Але це буде ефективно, і ми будемо розмовляти однією мовою з нашими міжнародними колегами. Україна, як і інші пострадянські країни, відстала на кілька десятків років.

- А Україна технічно готова до спалаху COVID-19?

- Насамперед потрібно говорити не про достатню кількість обладнання, а про теоретичну та практичну підготовленість медичних працівників, наявність у них стресостійкості в таких ситуаціях. Зараз ми бачимо, що дуже багато медиків йдуть у відпустку або не хочуть працювати в таких умовах. У людей просто немає мотивації.

Низькі заробітні плати не мотивують цим займатися. Жертвувати своїм здоров'ям, здоров'ям своїх близьких - заради чого? Держави? Держава плює систематично на всіх медиків, годує сніданками. Кожен раз приходить новий міністр і обіцяє підвищення заробітних плат - але вони як були злиденними, так і залишаються.

Я взагалі дивуюся, як у нас медичні співробітники ще виходять на робочі місця і намагаються працювати. Потрібно чітко розуміти, що ми підійшли до тієї критичної межі, коли ми будемо з кожним місяцем бачити, що медична допомога стає все гіршою і гіршою, а медиків, здатних її надати, все менше і менше.

Медпрацівники зараз або виїжджають з країни, або не мотивовані надавати якісну медичну допомогу. А як вони можуть надати її якісно, якщо у них немає адекватної медичного освіти. Для того, щоб її отримати, потрібно їздити на стажування за кордоном, купувати якісну дорогу літературу, потрібно проходити тренінги. Все це коштує чималих грошей, які наші медичні співробітники не можуть собі дозволити. Тому "маємо, що маємо".

- За даними МОЗ, у нас 12 тисяч місць в інфекційних відділеннях.

- Так, так, я знаю. Це все "ліплять" насправді. Віктор Ляшко, головний державний санітарний лікар, поширює цю інформацію. Він стверджує, що "12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах готові до прийому хворих". Не готові ці 12 тисяч! У нас є тільки поодинокі лікувальні інфекційні установи, готові прийняти такого роду пацієнтів.

Віктор Ляшко під час прес-конференції в Оісі президентаФото: Апостроф / Дмитрий Олейник

А найголовніше, що всі наші інфекційні стаціонари настільки застаріли, що вони не тільки не пристосовані до прийому інфекційних хворих, а й потрапивши туди, можна заробити ще інші - внутрішньолікарняні - захворювання і погіршити свій стан.

Тому я б оптимізм Ляшко не поділяв. У нас є стільки ліжок, але коли у нас в одній палаті знаходиться 4-6 ліжок - це не інфекційне відділення.

Інфекційне відділення - це коли в одній палаті з негативним тиском перебуває один пацієнт. Там, де є душ, туалет, де створені умови для пацієнта, щоб неможливо було перетнути різні види інфекції одна з одною, щоб пацієнтів не заражати іншими інфекціями. А у нас це веде до того, що Україна займає перші місця в світі за стійкістю до антибіотиків, за різними епідеміями.

- Павло Ковтонюк, що був заступником у Уляни Супрун, написав недавно: "Карантин без епідемії - це як одягання медичних масок на здорових людей". Тобто захід малоефективний і безглуздий. Як ви вважаєте, він має рацію?

- Ні, я з цим не згоден. Тому що карантинні заходи дійсно доцільно вводити до того, як почалося масштабне поширення тієї чи іншої інфекції - щоб уникнути масового зараження і поширення захворювання. Тому частково я підтримую дії влади.

Але якщо у нас ввели карантин, його потрібно дотримуватися. А якщо у нас забиті маршрутки - це не карантин. Або частина лікувальних установ створює ажіотаж. Люди похилого віку йдуть туди, стоять в чергах, створюється скупчення людей, які становлять найбільшу небезпеку. Тому карантинні заходи у нас недопрацьовані.

Але я навіть вдячний коронавірусу, що він показав всі прогалини нашої системи охорони здоров'я. І нам дійсно є що покращувати і вдосконалювати. Нам потрібно вводити персональну відповідальність керівників міністерства охорони здоров'я за ті заходи, які вони впроваджують або здійснюють. Щоб вони несли кримінальну або адміністративну відповідальність за свої діяння. Тому що у нас виходить, що вони приходять, роблять все, що завгодно, йдуть у відставку - і ніхто ніякої відповідальності не несе.

У Китаї за січень, коли країна активно боролася з коронавірусом, кілька десятків управлінців вищого рівня буквально за два дні були звільнені, тому що вони не впоралися зі взятими на себе обов'язками.

Нам потрібно створити конкурентне середовище серед топ-чиновників і ввести персональну відповідальність - тоді люди будуть працювати на результат. Тому що у нас навіть міністри змінюються, а ті, хто неефективно управляв інфекційною безпекою в країні, і далі продовжують працювати.

- Скільки протримається Covid-19 в Україні?

- Віруси дуже швидко мутують. Чи буде Covid-19 в наступному році і наскільки він мутує - ніхто не знає. Я вважаю, що коли до нас прийде постійна тепла погода, і люди повідкривають вікна і будуть часто провітрювати свої приміщення - ризик заразитися ГРЗ взагалі буде дуже невеликим. Щороку, коли у нас в квітні встановлюється постійна тепла погода, все респіраторні захворювання йдуть на спад. Очікую, що відбудеться зниження захворювання Covid-19. Адже ми завжди хворіли коронавірусними інфекціями. Питання в тому, наскільки вони агресивні.

З настанням тепла епідемія піде на спадФото: Апостроф / Александр Гончаров

- Президент німецького Інституту Роберта Коха Лотар Вілер заявив, що 70% населення планети мають перехворіти Covid-19 і отримати від нього імунітет - тоді пандемія скінчиться. Чи варто в такому випадку вводити карантин? Може, варто дати людям просто перехворіти, як вирішили у низці європейських країн?

- Я, все-таки, вважаю, що потрібно вводити карантин. Там, де відмовилися від карантину, не відкинули всі заходи повністю. Вони все одно займаються виявленням хворих, ізоляцією хворих і здійснюють всі необхідні заходи. Там добре працюють фахівці в осередках, займаються виявленням контактів. Там ця робота добре налагоджена.

У нас же нічого не відбувається - просто немає фахівців, які б цим займалися. Тому нам все-таки потрібно розвивати профілактичну медицину, займатися цими питаннями - і тоді ми будемо правильно реагувати на будь-які інфекційні ризики.

- Зараз в інтернеті масово продають чудодійні "ліки від коронавірусу". Ясно, що це шарлатани, адже ліків від нього немає. Як ви можете прокоментувати цю ситуацію?

- Це вже справа правоохоронних органів. Вони повинні дуже жорстко реагувати на такі речі. Повинна бути не просто адміністративна відповідальність - якісь штрафи, а дуже жорстка кримінальна - аж до довічних термінів ув'язнення.

Читайте: "Чудо-ліки" для лохів: як шахраї заробляють на коронавірусі

Скільки можна гратися? У нас, на жаль, населення вірить всьому цьому, купує різні неефективні препарати - а тому те ж населення має негативне ставлення до медичних працівників. Тому за це повинні відповідати не лікарі, а поліція.

- В Україні зараз офіційно зареєстровано близько 90 випадків захворювання на Covid-19. Це реальна картина або хворих набагато більше?

- Як я вже казав, у наших співробітників відсутня можливість діагностувати такий вірус, тому звичайно ж людей в сотні разів більше. Потрібно чекати. Поки у нас не почнуть масово виявляти такий коронавірус, ми не зможемо нічого зробити.

Більш того, я можу припустити, що у нас і смертей більше. Просто людям не ставлять діагноз.

До масового тестування закликав навіть глава ВООЗ - чим більше ми будемо виявляти хворих, тим більше у нас буде можливість ізолювати людей, лікувати - і вони не представлятимуть загрози для оточуючих. А оскільки держава байдуже ставиться до цього питання і не проводить тестування, то у нас ніхто і не виявляється.

Читайте також

Напади на військових з ТЦК: як припинити агресію

Українці стали все частіше поводитися агресивно щодо військових, які ще вчора захищали Україну в боях із російськими окупантами

Г'юстоне, у нас проблеми: чи спрацює новий закон про мобілізацію

Процес реалізації нового закону про посилення мобілізації ризикує провалитися через неготовність відповідних органів

Великдень 2024: скільки коштують продукти до святкового столу

Якою буде вартість великоднього кошика середньої української родини у 2024 році