У п'ятницю, 27 березня, після заяви президента Володимира Зеленського щодо закриття кордонів, на пунктах пропуску з Польщею виникли величезні черги з українських "заробітчан". Тисячі громадян, злякавшись, що вони не потраплять додому до свят, кинулися на батьківщину. Масштабні скупчення народу стали відмінним ґрунтом для поширення коронавірусу, хоча закриття кордонів, за задумом влади, якраз і мало б стати одним із засобів боротьби з COVID-19. Ганебна історія на кордоні з Польщею породжує цілу низку запитань, як до президента, так і до самих "заробітчан".
Заява про те, що після 27 березня Україна остаточно закриє кордони для своїх громадян, президент Володимир Зеленський зробив напередодні, 26 березня. У своєму відеозверненні глава держави попередив, що про тих, хто все ж не встигне повернутися в Україну до зазначеного терміну, подбають дипломатичні представництва. За словами Зеленського, про тих українців, що залишились за кордоном, ніхто не забуде: "Ми поступово будемо повертати вас, але з урахуванням епідемічної ситуації в місці вашого перебування, а також рівня забезпечення необхідними засобами та готовності медичної системи до вашої обов'язкової ізоляції".
Володимир Зеленський також нагадав, що два тижні тому вже закликав громадян терміново повернутися в Україну. "Більшість, і я їм вдячний, зробили це самостійно. Інших, а це понад 80 тисяч українців ми повернули додому літаками, поїздами та автобусами", - додав президент. Однак, за словами Зеленського, в зв'язку з поширенням епідемії коронавіруса, Україна більше не може чекати.
Заяви Зеленського буквально на наступний день викликали страшну паніку на кордоні з Польщею. Тисячі "заробітчан" кинулися через пункти пропуску, прагнучи в останній момент потрапити на батьківщину. Багато з них прагнули встигнути до святкування Великодня, а дехто просто злякався, що шлях додому надовго буде закритий.
Читайте також: Закрили, але не зовсім: як слова Зеленського викликали паніку на кордоні
Масштабні скупчення людей моментально помножили на нуль будь-яку ідею самоізоляції заради боротьби з поширенням COVID-19. Адже абсолютно неможливо підрахувати, хто з "заробітчан" в цих натовпах вже був носієм коронавіруса, скількох людей він при цьому заразив та які наслідки все це матиме, коли ці люди потраплять додому.
У зв'язку з нештатною ситуацією на кордоні, яка безсумнівно вдарила по рейтингу Володимира Зеленського, до президента виникає відразу кілька незручних запитань.
Навіщо ви взагалі кличете цих людей назад? Вони працюють за кордоном, перераховують в Україну зароблені кошти. Вам що, більше не потрібна валюта з-за кордону? І скільки додаткових робочих місць ви готові запропонувати цим людям замість тих, які вони втратять в Польщі? У вас є ці робочі місця в Україні? Де вони? Скільки там платять?
Як вже говорилося вище, невідомо, скільки людей підчепили в натовпі вірус. Коли ви звали цих людей назад, пане Президенте, ви цікавилися можливостями української медицини? Чи здатна вона "переварити" додаткову порцію інфекції, яку привезуть з собою "заробітчани" з-за кордону?
Зрештою, ви взагалі думали про те, яку паніку викличуть ваші слова про закриття кордону? Чому ви не віддали відповідні розпорядження та не підготували пункти пропуску, до напливу відвідувачів? Ви знали, що турбота про комфорт та безпеку громадян не завжди обмежується тільки попередженням: "біжіть, поки не пізно"?
Не менше запитань виникає і до самих "заробітчан".
Вас дійсно попереджали два тижні тому. Були виділені літаки, автобуси, поїзди. Консульські служби поширювали інформацію про те, як можна потрапити на ці транспортні засоби. Чого ви чекали ці два тижні, на що розраховували? Чому сподівалися на "авось" та кинулися через кордон в самий останній момент, створивши величезні проблеми на пунктах пропуску?
Навіщо вас взагалі понесло до Україні? Вас вигнали з роботи, перестали платити гроші та зажадали аби ви забиралися додому? Якщо такого не відбулося, то що ви будете робити в Україні? Тут взагалі-то карантин (більше трьох не збиратися), Великдень відсвяткувати не вийде (храми, за винятком УПЦ МП, закриті), та й безробіття, епідемія, кульгава медицина та злісні погляди сусідів, якщо з'ясується, що ви привезли з собою коронавірус.
А якщо вас все-таки вигнали з роботи, то чого ж ви чекали два тижні, якщо бачили, що йде евакуація? Чому, за чудовою українською традицією, ви знову все залишили на останній день?
І, нарешті, як ви збираєтеся повертатися в Європу? Вас таки не пропустять назад - там теж карантин.
Одним словом, хай живе український шалтай-болтай на всіх вертикалях - від "заробітчанина" до президента. Безглуздий та нещадний. А в умовах епідемії - ще й небезпечний для здоров'я.
