Чи вистачить нам продуктів? Як сильно вони подорожчають? Чи зможемо ми взагалі їх купити? Ці питання стали задавати собі більшість українців після того, як країна пішла на вимушений карантин. Найбільш запасливі, звичайно, встигли набити комірчини гречкою та консервами на випадок продовольчого апокаліпсису, але запаси мають властивість стрімко виснажуватися, а ось закінчення карантину на горизонті поки не видно. Що ми будемо їсти, за що ми будемо купувати продукти і скільки за це заплатимо, розбирався "Апостроф".
Чи будуть продукти?
Щоб у період надзвичайної ситуації продукти не зникли з полиць супермаркетів, необхідно дотримуватися двох умов: продукти повинні імпортуватися в Україну і, бажано, поменше експортуватися. Хоча експорт - це валютна виручка, а валютна виручка - це стабільний курс гривні... такі вже реалії.
Від перших днів карантину в прес-службі митниці запевняли, що ніяких проблем з імпортом немає.
"Продукти на полицях супермаркетів будуть - фури з товарами курсують між країнами без перешкод. Україна закрила кордон, щоб уберегти громадян від загрози заразитися коронавірусом. Однак це обмеження не стосується вантажних перевезень", - зазначають на митниці.
Також митники підрахували, що за першу половину березня 2020 року Україна імпортувала на 40 тисяч тонн більше продуктів, ніж за аналогічний період минулого року.
Але ж далеко не факт, що свій експорт (наш імпорт) не обмежать інші країни. Добре, що через кордон "фури курсують без перешкод", але це доти, поки є чому курсувати.
"Ми ж не виключаємо, що у світі може виникнути хвиля протекціонізму, коли будуть обмежуватися якісь поставки", - пояснив "Апострофу" економіст Андрій Блінов.
Утім, митниця запевняє, що в плані продовольства ми не імпортозалежні (90% споживаних продуктів виробляється всередині країни), а значить, переживати нема про що.
А як тоді справи з експортом? Чи не вийде з продуктами так само, як і з медичними масками: все розпродамо, а самим нічого не залишиться? Та ймовірність є, інакше, навіщо тоді президент Володимир Зеленський пропонував би Кабміну скласти перелік продуктів харчування, експорт яких потрібно обмежити.
Але поки такого переліку немає. Уряд обмежив тільки експорт товарів медичного призначення та етилового спирту. Але не факт що і це буде: через кілька днів після прохання президента заступник міністра економрозвитку і сільського господарства Тарас Качка заявив, що за лідерським позиціям, а це - м'ясо птиці, зерно, олія, експорт не буде обмежений "за жодних обставин".
З одного боку, на думку експертів, опитаних "Апострофом", обмежувати експорт продовольства, навіть зараз, було б не самим розумним рішенням. По-перше, того ж зерна у нас в надлишку.
"Минулого року Україна встановила новий рекордний обсяг урожаю зернових - 70 мільйонів тонн. Для внутрішнього споживання нам потрібно від 19 до 27 мільйонів тонн зерна. Значна частина того, що ми вирощуємо, в принципі, на внутрішньому ринку, не буде реалізована, при всьому бажанні", - запевняє Андрій Блінов.
По-друге, як сказав "Апострофу" директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, купівельна спроможність українців залишається низькою, тому потрібно простимулювати виробників, щоб вони мали доступ до експортних ринків.
По-третє, якраз таки експортний продовольчий потенціал України і може виявитися тією подушкою безпеки, яка дозволить країні витримати економічний удар від карантину.
"М'якість проходження нами кризи може бути обумовлена тим, що ми зараз, в основному, експортуємо продовольство. А на нього в світі сильно не буде падати попит, і наша експортна виручка не впаде. Введення обмежень буде призводити тільки до тінізації ринку", - зазначає Блінов.
Але тут ситуація неоднозначна: якщо попит у світі на продовольство зростатиме, то навіщо ж його продавати всередині країни дешевше, якщо можна продати за кордон дорожче? Це розуміють, наприклад, виробники хліба, які вже напружилися: асоціації пекарів та мірошників України звернулися до уряду з проханням обмежити експорт пшениці. За їх словами, попит на пшеницю на зовнішніх ринках зріс. Попит зріс - пшениця подорожчала. Подорожчала пшениця, подорожчає і борошно. А подорожчає борошно, подорожчає і хліб - в середньому на 15-20%.
Утім, щоб обмежувати експорт потрібно, щоб було що взагалі обмежувати, адже підприємства закриваються, бізнес зупиняється, і країна вже не може виробляти ту кількість товарів, як до коронакризи. Чи готова країна до такого сценарію?
Теоретично - так. Справа в тому, що в Україні ще діє така інституція, як Державний резерв. Саме там зберігається все, що потрібно країні на чорний день: від наметів та авіаційного палива до продуктів харчування. До речі, 10 мільйонів медичних масок українські медики отримали саме з Держрезерву. Але проблема в тому, що обсяги резервів країни - державна таємниця, тому, скільки в ньому зберігається продуктів і як надовго їх вистачить, та й чи вистачить взагалі, сказати складно. Але, наприклад, із відкритих джерел можна дізнатися, що в Держрезерві достатньо того ж зерна, щоб "грати" на ринку на зниження і стримувати зростання цін на хліб.
Крім того, у Держрезерві запевнили, що в разі необхідності, готові відкрити засіки і передати регіонам продукти харчування: консерви, м'ясо, чай, олію та інше продовольство. Але знову ж таки, в яких обсягах, сказати складно.
Проте, власні продовольчі можливості разом із "плечем" Держрезерву дають підстави вважати, що основні продукти харчування не зникнуть з полиць українських супермаркетів. Тільки якщо влада не зробить необдуманих кроків. Ось тоді перебої з поставками продуктів можуть стати реальністю.
"Україна має великий потенціал на продовольчих ринках. Це позиція, яка не викликає сумніву, - зазначає Юрчишин. - Але, тим не менш, можуть виникнути деякі перебої з поставками, пов'язані з шоковим попитом. Тим більше, якщо влада продовжить нераціональні дії, підживлюючи панічні настрої, наприклад, введе карткову систему. А такі наміри вже озвучувалися. Це стане сигналом, що влада не контролює ситуацію, боїться перебоїв з поставками. Але наразі, поки влада не зробила таких кроків, ризиків я не бачу ".
Чи купимо продукти?
Але та обставина, що продукти харчування не зникнуть з полиць супермаркетів, ще не означає, що українці зможуть їх собі дозволити, адже ціни можуть виявитися непідйомними, а грошей у населення все менше і менше, тому що доходу на карантині у багатьох просто немає.
За підсумками березня, ціни на основні продукти харчування в країні вже виросли. Про це повідомляють в Антимонопольному комітеті України.
"У деяких регіонах ми бачимо, що ціни на гречану крупу зросли більш ніж на 50%, пшоно - на 24%, цукор - на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву", - констатують в АМКУ.
Звичайно, не в останню чергу зростання цін пов'язане з карантинним ажіотажем і, як наслідок, шоковим попитом на продукти. Але якщо українці запасалися гречкою в березні, то логічно, що в квітні вона їм буде не потрібна. Так значить, ціни впадуть? А це - навряд чи.
"Ціни зростатимуть. Девальвація - це завжди підштовхування цін вгору. Хоча могли б впасти ціни на бензин, адже нафтові ринки демонструють стійкий низький рівень біржових цін, але цей фактор буде впливати набагато слабкіше, ніж фактор ослаблення гривні, - додає Василь Юрчишин. - Подорожчання буде за рахунок імпорту і за рахунок ажіотажного попиту, який досі не погасили. І у мене викликає великі сумніви перегляд макроекономічного прогнозу, де інфляція закладена на рівні 8%. Це відверто популістський прогноз".
Правда, на допомогу українцям вже поспішив людина-президент. Володимир Зеленський пообіцяв дати по рукам спекулянтам, які розперезалися.
"Оскільки заклики до совісті деяких продавців не допомогли, буде пакет жорстких заходів, який зіпсує плани всім спекулянтам", - зазначив Зеленський.
Але картопля продовжує дорожчати, а "жорстких заходів" все ще немає. Чекаємо.
