У Криму, за даними окупаційної "влади", близько двох десятків заражених коронавірусом і ще 2 900 кримчан перебувають під медичним наглядом. Реальну картину росіяни не показують. Формально, хворих небагато, але республіканський "уряд" у межах карантину запровадив низку обмежень, які загрожують зривом курортного сезону. З огляду на те, що останні шість років рекреаційна галузь на півострові деградує, питання полягає в тому, наскільки глибоким буде нинішній провал. "Апостроф" з'ясовував, який туристичний сезон чекає кримчан у цьому році.
Курорт у лещатах "карантину"
Уханьський вірус розповзається по Криму. Поки на півострові офіційно було близько десятка хворих, окупаційна адміністрація намагалася обійтися "малою кров'ю". Ватажки колабораціоністів за участю російських силовиків вирішили "боротися" з вірусом перевіреними методами: мозкодробильною пропагандою та репресіями, погрожуючи кримінальними справами поширювачам "фейків" про COVID-19 у республіці. Відповідно, "фейком" оголошувалася будь-яка інформація про епідеміологічну ситуацію, відмінна від того, що говорить "влада".
Серйозні обмеження почали вводити з 27 березня, коли місцевий "уряд" розпорядився тимчасово закрити ресторани, кафе, бари, їдальні. Виняток становили лише підприємства, які обслуговують на винос або доставляють їжу до будинку. На наступний день закрили санаторії, пансіонати та будинки відпочинку. Тих, хто вже перебував на відпочинку, зобов'язали перейти в режим самоізоляції без права продовження терміну проживання.
"Готелі консервуються до 1 червня. Для туристів, які поки що залишаються, діє жорсткий режим самоізоляції, діють всі заходи з дезінфекції та профілактики. У всіх готелях і санаторіях введена заборона на вихід за межі здравниці, закрито всі об'єкти розваг, скасовано заходи, не працюють басейни та СПА-центри ", - йдеться в заяві окупаційного "міністерства" курортів республіки.
При цьому 28 березня в Сімферополі та Ялті "влада" організувала продовольчі ярмарки. Люди, в тому числі й пенсіонери, товклися біля прилавків без масок і засобів захисту. Ялтинське начальство виявилося настільки "послідовним", що в день проведення ярмарку глава "адміністрації" Іван Імгрунт заборонив городянам (щоб уникнути зараження) гуляти по набережній і збиратися в групи більше трьох осіб.
У перших числах квітня закрили більшу частину автостанцій, обмежили рух приміських поїздів і встановили блокпост на Керченському мосту. Незважаючи на всі перераховані обмеження, "влада" посилено робить вигляд, що сезон не буде повністю провалено. "Міністр" курортів Вадим Волченко заявив, що півострів може втратити через пандемію тільки мільйон туристів. На чому ґрунтуються такі розрахунки, він не деталізував.
"В анексованому Криму туризм – це "політична галузь", тому в цьому питанні російська "влада" буде до останнього намагатися зберегти хорошу міну при поганій грі. У реальності ж рекреаційний комплекс Криму продовжить деградувати, що ми і спостерігаємо останні шість років. По-перше, для розвитку курорту потрібна відкритість території і свобода пересування. У Криму цього немає. По-друге, російські закони в частині умови функціонування малого та середнього бізнесу більш жорсткі, ніж українські", - пояснив у розмові з "Апострофом" експерт Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смілянський.
"Смерть" галузі
Глава "Асоціації індустрії гостинності України" Олександр Лієв, який до анексії обіймав пост міністра курортів Криму, у коментарі "Апострофу" зазначив, що окупаційна адміністрація все одно продовжить брехати, незважаючи на пандемію коронавірусу.
Набережна в Криму
"Окупаційна адміністрація брехати точно не перестане. Очікую, що в кінці сезону Сергій Аксьонов (окупаційний "глава" Криму, - "Апостроф") виступить із заявою, що в Криму побувало "15 мільйонів туристів", яких півострів не приймав ніколи. Тенденція така, що вони до своєї "статистки" щороку додають по 2 мільйони неіснуючих відпочиваючих. Насправді вичерпується навіть той жалюгідний потік туристів, який ішов із території сусідньої Росії. Кримські підприємці, раніше задіяні в прийомі відпочиваючих, переформатовують чи закривають бізнес. Цей сезон може для декого з них стати точкою перелому, після якої велика частина туристичних об'єктів вже не відкриються", - говорить Олександр Лієв.
З початку окупації "влада" намагається наздогнати показники 2013 року. До анексії велика частина відпочиваючих (близько 70%) прибували до Криму залізницею з материкової України. Росіяни та гості з далекого зарубіжжя становили приблизно 27% і 3% відповідно.
За минулий рік підлеглі Сергія Аксьонова, рівняючись на статистику 2013 року, "намалювали" 7,4 мільйони туристів, із яких понад мільйон нібито становили відпочиваючі з інших регіонів України. Водночас, як зазначає Олександр Лієв, потік росіян на півострів за останні кілька років залишився незмінним - близько мільйона туристів за сезон.
Велика частина нинішніх російських відпочиваючих - бюджетники, чиновники та силовики, яким закритий відпочинок за кордоном. У перші роки після анексії цей контингент організовано доставляли на літаках. Із огляду на дорогі авіаквитки, російський уряд дотував перельоти. У цьому сезоні, швидше за все, відмовляться від такої практики на тлі різкої девальвації рубля та відкриття сполучення по мосту через Керченську протоку.
"Знахабнілі" кримчани
Нинішній провал курортного сезону відбувається на тлі загострення конфлікту між "корінними" кримчанами і понаїхавшими росіянами. До поливання кримчан брудом підключилися і топ-пропагандисти.
Телеведучий Володимир Соловйов в одному з недавніх ефірів обурювався, що Росія нібито вкладає в окупований півострів істотні кошти, а відпочинок у Криму все одно залишається дорогим.
"Дивишся ціни в Криму, Сочі - і виникає питання: ви взагалі при своєму розумі? У Туреччині - вдвічі дешевше, в Італії - дешевше, всюди у світі - дешевше. Ви що, знахабніли? За рахунок чого такі ціни просите, ви що, несподівано всі готувати навчилися? Ви що, тепер розумієте, що таке сервіс? Ви побудували інфраструктуру чудову? Аеропорт-красень, міст побудували?" - обурився кремлівський пропагандист.
Кримський ресторан
Як зазначають спостерігачі, "наїзди" на жителів півострова відбуваються з подачі влади. Кремль цілеспрямовано нацьковує своїх пропагандистів на кримчан, зазначив у розмові з "Апострофом" колишній народний депутат від Криму, глава Всеукраїнського руху "Сила права" Андрій Сенченко.
"Російській владі не потрібні кримчани і, тим більше, їм не потрібен ніякий курорт. Останні кілька років показали, що їх (Кремля, - "Апостроф") концепція така: півострів - це військова база і маєтки російської "знаті". Решта - обслуга. Відповідно, все "зайве" і "незручне" населення повинно бути видавлено за межі Криму", - говорить Андрій Сенченко.
Занепалий сервіс на тлі високих цін завжди був болючим місцем кримських курортів, але за останні кілька років жителі приморських регіонів "знахабніли" через несприятливі умови.
"Є істотна різниця. При України люди їхали, починаючи з квітня. Якщо додати сюди оксамитовий сезон, то виходило близько п'яти місяців на те, щоб заробити. При Росії у нас кілька років поспіль червень - практично порожній. Виходить, що сезон стискується в три місяці, і за цей час потрібно заробити на рік життя. Народ надолужує, як може. Зокрема, підвищуючи ціни", - розповідає "Апострофу" Людмила з Ялти.
Жінка володіє невеликим кафе в Гаспрі. До анексії її основний дохід забезпечували відпочиваючі. Вже на другий рік після "референдуму" потік істотно впав, тому власникам невеликих закладів довелося згорнути або переформатувати бізнес. Тепер Людмила займається тим, що забезпечує обідами працівників російських будівельних фірм.
Після окупації ПБК заполонили забудовники, пов'язані з великими російськими чиновниками і силовиками. На території Великої Ялти, як і в інших містах Криму, почали активно будувати житлові комплекси для російських "колоністів".
У активної забудови з'явилася зворотна сторона. Платоспроможні відпочиваючі з Росії почали купувати на південному узбережжі житло. Відповідно, попит на "міні-готелі" (одне з основних джерел доходу для місцевих) впав.
"Деякі при Україні, залежно від району та умов, брали за добу 40-50 доларів за номер. Зараз "середні" російські відпочиваючі везуть, приблизно, по 50 тис. рублів (близько 650 доларів) на людину, і витрачатися особливо не поспішають. Саме від них можна почути, що ми тут зовсім знахабніли і занадто дорого просимо. Для них заплатити 200-300 рублів за таксі по Ялті - це вже дорого", - розповідає Людмила.
"Курорт" військового призначення
Проблеми кримського курорту, які понад двадцять років дратують відпочиваючих (перш за все, непристосованість інфраструктури), були закладені ще при СРСР. Так звана всесоюзна здравниця - не більше ніж пропагандистське кліше. Курортними були тільки Південний берег і частина західного і північно-західного узбережжя, з яких і створили ширму "здравниці". Севастополь і Балаклава, незважаючи на рекреаційні можливості, довгі роки були закриті для вільного відвідування. Іноземці, зокрема гості з країн соціалістичного табору, далі Сімферополя, Алушти і Ялти нікуди потрапити не могли.
Пляж в Криму
Туристична орієнтація кримської економіки - комуністичний міф, який республіканське начальство ретельно оберігало і після розпаду Совка. Півострів був для кремлівського начальства саме військовою базою. Промислові підприємства регіону були орієнтовані на військове суднобудування, приладобудування. Харчова промисловість (переважно переробка сільського господарства) перебувала на третьому місці за пріоритетами.
На момент розпаду СРСР кримська економіка, грубо кажучи, будувалася навколо оборонних і переробних підприємств. Із середини 80-х років минулого століття склалася ситуація, коли близько 80% приїжджих зупинялися не в санаторіях, а знімали квартири у місцевих. Саме на цьому ґрунті потім виросла ціла індустрія так званих "міні-пансіонатів", коли де-юре приватні домоволодіння обладнувалися під прийом туристів.
Після анексії Кремль в першу чергу турбувався саме про реанімацію оборонних підприємств (у Сімферополі, Севастополі, Керчі, Феодосії), віджатих в України, а не створенням на півострові "туристичної перлини", як кримчанам обіцяли перед окупаційним "референдумом".
"Росія на півострові, якщо говорити про стан промисловості, серйозно вкладається тільки в оборонні підприємства. Їм потрібен Крим як непотоплюваний авіаносець. Але тут не можна сказати, що Кремль просто копіює радянський досвід управління півостровом. Так, при СРСР рекреаційний комплекс у Криму давав близько 16% регіонального продукту, а основою кримської економіки в ті роки була саме оборонка. Але є і важлива відмінність: при Радянському Союзі санаторії саме як оздоровчі установи працювали цілий рік", - говорить Юрій Смілянський.
До анексії республіканська влада неодноразово декларувала намір створити в Криму цілорічний курорт із орієнтацією на "лікувальний туризм". У 2011-2013 роках навіть планували створити окремий туристичний кластер на Західному узбережжі (ПБК не розглядали через проблеми із землею та інфраструктурою), але все так і залишилося на папері.
Відразу після "референдуму" російські міністри і "уряд" Сергія Аксьонова обіцяли за три роки зробити з Криму ледь не другу Анталію, завести в регіон великих інвесторів, побудувати сучасні готелі, створити на ПБК гральну зону, модернізувати спеціалізовані санаторії для розвитку "медичного туризму" і навіть організувати гірськолижний (!) курорт. Все залишилося на рівні декларацій. Сезон 2015 року провалився на рівень депресивного 1993 року, коли півострів відвідали близько 2,3 мільйони осіб. Нинішній сезон обіцяє бути помітно гіршим.
