З 1 грудня в Україні на 99 гривень було збільшено прожитковий мінімум , а це означає, що виросли й основні пільгові виплати на дітей, прив'язані до розміру прожиткового мінімуму. На перший погляд, звичайно, позитив, адже будь-яке зростання - це вже добре. З іншого боку, державна фінансова підтримка дітей в Україні розвивається такими "вражаючими" темпами, що прогнозувати бум народжуваності найближчим часом демографи не ризикують. Скільки грошей Україна витрачає на інвестиції у майбутнє своїх маленьких громадян і до чого може призводити політика ігнорування дитячих проблем – розбирався "Апостроф".
Пільги замість стратегії
Отже, разом із зростанням прожиткового мінімуму, на 25,5 гривень, зросла допомога у зв'язку з вагітністю та пологами і на 261 гривню збільшився грошовий еквівалент пакету малюка (було 6039 гривень, стало 6300).
Збільшився і максимальний розмір допомоги на дітей самотнім матерям. На дітей до 6 років допомога тепер становить 2100 гривень (зростання на 87 гривень), а на дітей від 6 до 18 років – 2618 гривень (зростання на 108 гривень).
Виріс і мінімальний розмір аліментів: на дітей віком до 6 років не можна буде платити менше 1050 гривень (зростання на 43,5 гривні), а на дітей віком від 6 до 18 років менше 1309 гривень (зростання на 54 гривні).
А ось допомога при народженні дитини залишилася незмінною – 41280 гривень.
Так, державні виплати на дітей зростають рік у рік. Але, по-перше, зростають вкрай скромно, і "з'їдаються" інфляцією, а по-друге, просте вливання грошей у пільги - це ще не державна політика у сфері охорони дитинства.
"Сімейної політики, на мою думку, на сьогоднішній день в Україні не існує, - каже "Апострофу" екс-уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба. – Правляча партія доводить нам, що дітям потрібні інтернати. Начебто не завдання держави зробити так , щоб діти могли рости в сім'ї, що любить, а держава сприяла, щоб дитина була в сім'ї незалежно від стану здоров'я.Про сім'ю в Україні та зміцнення сімей вже дуже давно не говорять, відповідні нормативні акти взагалі не створювалися " .
"Політика держави розбалансована. Якщо у дитини є батьки, то ситуація з нею не така важка, як з дітьми, які не мають батьків або вони є "шкідливими" для дитини", - додає "Апострофу" експерт з прав дитини Людмила Волинець.
Новий орган
Теоретично невдовзі все має змінитися. В останній день осені нардепи проголосували за звернення до Кабміну щодо створення центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав дітей – "Державну службу України у справах дітей". За цю вимогу до уряду проголосувало 349 народних обранців. І тепер до травня Кабмін має поінформувати парламент про результати створення нового органу.
За словами Людмили Волинець, створення Держслужби у справах дітей – вимушений захід.
"У Верховній Раді вже рік працює тимчасова слідча комісія з питань порушення прав дітей під час деінституалізації, коли дітей виводять з інтернатів, та децентралізації, коли повноваження щодо дітей потрапляють у територіальні громади. Обидва процеси дуже проблемні для дітей, - зазначає Волинець. – Децентралізація. в країні пройшла, територіальні громади створені, але до сьогодні не вирішено, які питання дітей громади вирішуватимуть, і це основна проблема. Випадків порушень прав дитини - величезна кількість. Міністерство соцполітики дуже проблемно захищає права дітей. Буквально всі показники благополуччя дітей останні 7 років поспіль погіршуються. Наприклад, у 2020 році кількість дітей, які були усиновлені громадянами України, була вдвічі меншою, ніж у 2019 році. Цього року, гадаю, буде ще менше, ніж у 2020 році".
Втім, за словами Миколи Кулеби, створення нового органу не замінить системної державної політики.
"Це суто популістська спроба політиків попіаритися зайвий раз на дитячій темі: ось зараз ми створимо орган і всі діти в Україні заживуть іншим життям. Але проблема не в органі. На сьогоднішній день кожна третя дитина в Україні живе за межею бідності у власній родині. Замість того, щоб направити державну політику на зміцнення сімей, розробити відповідну державну програму, ми просто створюємо службу у справах дітей. Але система залишається пострадянською та каральною. Тобто ми посилюємо каральні функції держави", - резюмує Кулеба.
Більше того, ще не факт, що Держслужба у справах дітей реально почне працювати, адже в уряді просто не хочуть її створювати. Справа в тому, що парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики раніше неодноразово звертався до Мінсоцполітики з вимогою створити Держслужбу у справах дітей.
"У відповідь на звернення комітету Міністерство соціальної політики України повідомило про недоцільність створення такого державного органу", - йдеться у висновку комітету до ухваленої постанови.
Грошей на дітей немає
Чому ж Мінсоцполітики було проти? Можливо, в Україні вже діють чудові програми з підтримки дитинства та сім'ї, і плодити нові органи справді безглуздо?
Раніше в Україні дійсно приймалися державні цільові програми з підтримки сім'ї та дитинства, але вони закінчилися. Наразі діє лише "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", але ця програма завершується у 2021 році.
Ще влітку міністр соцполітики Марина Лазебна розкрила плани відомства щодо удосконалення державної підтримки сімей із дітьми. Але жодної революційної програми українці не побачили. Все знову звелося до банального підвищення виплат: народження дитини та інвалідності. Ну, хай хоч так, але де ж гроші?
Щодо підвищення виплат із народження дитини, то в травні Кабмін подав у ВР законопроект, у якому пропонувалося не просто збільшити суму за першу дитину з 41 280 гривень, до 50 тисяч гривень, а й щорічно її індексувати. Але ця ініціатива провалилася у комітетах – грошей на підвищення нардепи не знайшли. Тоді "слуги" подали альтернативний законопрокет, суть якого зводилася до того, що Бог із нею тією індексацією, хоча б просто збільшити розмір допомоги до 50 тисяч гривень. Але й депутатський законопроект спіткала та сама доля – у Мінфіні відповіли, що грошей немає.
Щодо підвищення виплат для дітей з інвалідністю, то ще в лютому уряд подав до парламенту відповідний законопроект, але він так і залишився лежати у ВР із резолюцією комітету – "грошей немає".
Народжуваність нижча – популізму більше
Відсутність системної політики підтримки держави щодо дітей призводить до того, що народжуваність в Україні катастрофічно падає. Наскільки поганим є стан справ, можна простежити за статистикою Мін'юсту. Так, 2015 року в Україні було зареєстровано 414 тисяч новонароджених. І з того часу щороку статистика народжуваності лише падала: 2016 рік – 399 тисяч; 2017 рік – 366 тисяч; 2018 рік – 337 тисяч; 2019 рік – 310 тисяч; 2020 рік – 295 тисяч. Ймовірно, цього року ситуація з народжуваністю буде ще гіршою, адже за перше півріччя 2021 року в країні було зареєстровано лише 133 тисячі новонароджених.
"Та й нагнітання того, що Росія скоро нападе, окрім усіх соціально-економічних проблем, змушує людей утримуватись від народження дітей", - додає Людмила Волинець.
Системну політику щодо дитинства та сім'ї влада вирішила замінити гучними обіцянками створення інституту, так званих економічних паспортів. Це механізм, відповідно до якого плата за використання надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей українських громадян. Політики обіцяють, що до повноліття на рахунку кожного українського громадянина, який народився після 2019 року, накопичиться близько 10 тисяч доларів.
Втім, на думку Кулеби, це не просто популізм, а "вбивчий популізм".
Справа в тому, що вирішувати проблеми дітей потрібно було ще "вчора".
"Держава готова брати гроші у олігархів і як би давати на майбутнє дітей. Чисто марксистська ідеологія. Але питання в тому, що діти живуть сьогодні і ніхто не знає, що буде через 18 років, коли новонароджений досягне повноліття. Кожна третя дитина живе за межею бідності, а це означає, що в домі вона не має нормальних умов для дорослішання, харчування, медичного обслуговування... Вже у віці 6-ти років, 30% дітей в Україні мають хронічні захворювання. І це через те, що вони проживають у неблагополучних умовах, тобто ми не готові підтримати дитину від народження в її сім'ї, забезпечивши всім необхідним, аби через 18 років дитина щось отримала, але в якому стані ця дитина буде?, - нарікає Кулеба. - До 3 років у дитини формується 80% мозку. 75% їжі, яку отримує в цей час дитина - йде на формування мозку. Тому якщо ми сьогодні не забезпечимо базових потреб дітей з народження, то ця дитина не зможе нормально розвиватися. Більше того, чи взагалі залишиться вона після досягнення 18 років в Україні?".
