RU  UA  EN

Субота, 23 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Суспільство

Європа знімає ковідні обмеження: на що чекати Україні

Ковідна статистика б'є рекорди, але в Європі повертаються в епоху "до коронавірусу"

Ковідна статистика б'є рекорди, але в Європі повертаються в епоху "до коронавірусу" Фото: Getty images

Пандемія коронавірусу продовжує збирати "врожай" нових випадків зараження: від 500 тисяч до мільйона людей щодня. Але незважаючи на це, багато країн Європи та світу поступово знімають ковідні обмеження. Цим же шляхом починає рухатися і Україна: днями МОЗ скоротило терміни самоізоляції при коронавірусі до 5 днів. Чи означає це, що пандемії кінець і коронавірус стає не менш небезпечним, ніж сезонний грип - з'ясовував "Апостроф".

Європа "відкривається"

Наприкінці січня глава європейського регіонального бюро ВООЗ Ханс Клюге заявив, що принаймні європейський регіон наближається до завершальної фази пандемії. Цього вдалося досягти завдяки колективному імунітету внаслідок вакцинації та перенесеної хвороби.

"Ми чекаємо на період затишшя, перш ніж COVID-19, можливо, повернеться ближче до кінця року, але це не означає, що повернеться пандемія", - зазначив Ханс Клюге.

Однією з перших країн Євросоюзу, що скасувала коронавірусні обмеження, стала Данія. З 1 лютого в королівстві вже не треба носити маски у місцях великого скупчення людей, пред'являти ковід-сертифікати у барах, театрах, кіно та на концертах. Та й загалом, масові заходи в країні тепер відбуваються без обмеження кількості учасників.

А наприкінці січня карантин суттєво пом'якшила Велика Британія. Носити маски в громадському транспорті та закритих приміщеннях тут більше немає необхідності. Та й для відвідування деяких масових заходів уже не потрібен ковід-паспорт. Крім того, роботодавцям було дозволено повернути до офісу своїх працівників.

У Чехії прем'єр-міністр Петро Фіала заявив, що скасовується більшість обмежень і в цій країні.

"З огляду на поточний розвиток епідеміологічної ситуації, уряд з 9 лютого скасує обов'язок пред'являти сертифікат вакцинації або лікарську довідку про перенесене захворювання при вході в ресторани, підприємства сфери послуг, а також на культурні та спортивні заходи", - зазначив Фіала.

Схожим шляхом пішла Швеція, яка з 9 лютого скасувала носіння масок у громадському транспорті і вивела з дистанційного навчання вузи.

"Наближається час, коли можна знову "відкривати" Швецію", - заявила прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон.

Одні з найсуворіших карантинних обмежень від початку пандемії були у Новій Зеландії. Проте влада навіть цієї країни пішла на компроміси. З 27 лютого вакцинованим громадянам країни, які повертаються з Австралії, не потрібно буде сидіти на карантині, а з березня ця норма стосуватиметься і громадян, які подорожують з інших країн.

Чому ж так відбувається, і світ починає "відкриватися"?

Чотири фактори

На думку експертів, у Європі зійшлося кілька факторів, які дозволяють пом'якшувати карантин.

По-перше, вакцинація.

"У країнах Європи рівень вакцинації досить високий і вони вже побачили, що госпіталізація та смертність від ковіду значно знижені. Все ж таки вакцинація показала свою доцільність повністю", - пояснює "Апострофу" епідеміолог Андрій Олександрін.

"Інші країни ухвалюють такі рішення про пом'якшення карантину у зв'язку зі своєю ситуацією. Вони бачать, що захворюваність не зростає, вакцинація на високому рівні, відповідно якісь обмеження можна скасовувати", - додає епідеміолог Катерина Сояк, коментуючи ситуацію "Апострофу".

Справді, наприклад, у Данії 83% громадян охоплено вакцинацією, у Швеції та Великій Британії 76%, у Новій Зеландії 84%.

По-друге, якість самої вакцинації.

"Були правильно обрані пріоритетні групи для вакцинації: насамперед люди старшого віку. Тому у більшості країн Європи значно знизилася смертність", - зазначає "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.

По-третє, в розвинених країнах з'явилася можливість лікування коронавірусу.

"Стало доступним адекватне специфічне лікування", - додає Галімський.

Нагадаємо, що наприкінці грудня 2021 року в США були схвалені ліки від ковіду: паксловід, виробництва компанії Pfizer, та молнупіравір компанії Merck. У ЄС молнупіравір схвалили ще раніше: у листопаді минулого року.

Ну і, по-четверте, не слід забувати, що значний відсоток населення вже перехворів. А це означає, що було сформовано природний імунітет.

Чого чекати в Україні

А що ж Україна? Чи є передумови для пом'якшення карантину нашій країні? Чи можна скорочення терміну самоізоляції до 5 днів інтерпретувати як крок у цьому напрямку?

На жаль, на думку епідеміологів, говорити про скасування обмежень у нашій країні ще рано.

"У нас недостатньо високий відсоток вакцинованого населення і, ймовірно, недостатньо підтримуються заходи інфекційного контролю. Для України пом'якшення обмежень найближчим часом не дуже актуальне. Поки що в Україні ситуація не стабілізувалася і говорити про якісь радикальні скасування карантину ще рано", - запевняє Катерина Сояк.

Так, за даними МОЗ, в Україні повністю вакциновано майже 15 мільйонів людей. Тобто лише 36%. При цьому бустерну дозу отримали трохи більше ніж 1% українців. Ці цифри суттєво відрізняються від європейських трендів.

"Крім того, ми пізніше увійшли до пандемії, у нас немає такого охоплення вакцинацією. При цьому, у старших вікових групах у нас навпаки нижче охоплення щепленням", - додає Олексій Галімський.

Зі специфічним лікуванням коронавірусу в Україні також не все гаразд. На даний момент до країни доставлено лише 60 тисяч курсів препарату молнупіравір. За щоденного приросту нових випадків на рівні 35 тисяч, 60 тисяч курсів лікування – крапля в морі.

А сподіватися на те, що незабаром вірус "самоліквідується" і стане не небезпечнішим за сезонний грип - не варто.

"Цього стверджувати не можна. Ми бачимо, що домінуючий зараз штам омікрон клінічно протікає значно легше. Але якщо з'явиться принципово новий мутант, ми ще не можемо прогнозувати, як він діятиме", - пояснив Олексій Галімський.

"Тому я не бачу доцільності такого скасування карантинних обмежень, виходячи з епідемічної ситуації в Україні на сьогоднішній день", - резюмував "Апострофу" завідувач лабораторією в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України Ігор Марічев.

Читайте також

Новини партнерів