Лінія фронту від півдня до півночі України вже місяць-півтора залишається статичною. Однак окупаційні війська продовжують спроби наступу на Донецькому напрямку, йдуть активні бої у Пісках, Мар'їнці та у напрямку Бахмута. Останнім часом рашисти активно обстрілюють Харків та посилюють своє угруповання на цьому напрямі. У свою чергу українська армія активно знищує військові об'єкти противника у Білгородській області, Криму, на Донбасі та Херсонщині.
Що зараз відбувається на лінії фронту і як росіяни можуть відповісти на "бавовну", яку все частіше їм влаштовують ЗСУ - в ефірі Апостроф TV розповів полковник запасу ЗСУ, військовий льотчик-інструктор, військовий радник голови Донецької області у 2014 році Роман Світан.
– Лінія фронту поки що залишається незмінною, проте активні бої йдуть у Пісках та в районі Бахмута. На скільки ви бачите, чи стабілізувалася лінія фронту, чи на окремих напрямках вона все ще динамічна?
– Останній місяць-півтора лінія фронту практично не рухається, але позиційні бої йдуть майже вздовж усієї лінії у 1000 км. Є кілька напрямків, де перед російськими військами стоїть завдання виконати бодай якийсь мінімум. Це район Донецька, там росіяни виконують наступальні дії у районі Пісків та Мар'їнки.
За їхнім задумом вони повинні відсунути лінію фронту від Донецька, щоб українські війська не змогли артилерією діставати до міста. Для виконання цього завдання їм потрібно як мінімум взяти Авдіївку. В лоб узяти її вони не можуть, не вистачає сил і засобів, тому вони обходять її з півночі і півдня. З півдня - Піски, там вони перемололи майже всю нашу лінію фронту, нам довелося відійти від селища, залишивши їх під вогневим контролем. Російські війська далі просунутися не можуть, оскільки наші війська стоять на другій лінії та впевнено її тримають. Зараз Піски використовуються для знищення російських військ, там утворився цікавий плацдарм, завдяки якому ми можемо дуже добре обстрілювати їх з нашої артилерії.
Другий пункт – Бахмут, його вони взяти також не можуть, місто дуже добре укріплено. В принципі, брати вони його і не будуть, вони намагаються його обійти зі східного боку, щоб спробувати оточити наше угруповання у районі Сіверська. Але й там у нас все добре укріплено і взяти Сіверськ росіяни не можуть. Тому вони виконують маневр, пов'язаний із взяттям нашого угруповання у напівоточення або вогневий мішок, як це називається.
– Інститут вивчення війни повідомляє, що російські військові намагаються покращити тактичне становище у Горлівці. На вашу думку, вони намагаються захопити трасу, яка знаходиться на заході міста? Як можна оцінити ці дії, враховуючи, що бої також йдуть неподалік Кодема та Зайцевого?
– Це якраз рух від Горлівки у бік Бахмута. Щоб посунути лінію фронту, вони виходять з півдня на північ, принаймні намагаються. Але там стоять наші укріпрайони, які тримаються з 2014-2015 років, і які росіянам дуже складно їх пробити. Їхні рухи купуються дуже успішно.
По Горлівці також завдаються удари українськими військами, по центрам прийняття рішень, складам, місцям зберігання техніки. І дальність дії нашої артилерії така, що ми можемо накривати майже всю Горлівку. Тому росіяни також мають завдання відсунути нас від міста, щоб убезпечити свої логістичні моменти від наших ударів.
– В останні кілька днів окупанти зібрали чимало сил, щоби взяти штурмом Мар'їнку. Чому вона їм така необхідна зараз, чи є якась тактична важливість цього міста?
– Для того, щоб хоч якось відсунути лінію фронту кілометрів на 15-20 від Донецька, росіянам треба розбити наше угруповання у Мар'їнці. Але виконати це завдання в лоб вони не змогли, бо там знаходяться наші укріпрайони, тож зараз вони намагаються обійти місто з південного заходу. Цим пояснюється, чому сьогодні вранці активізувалися танкові бої у районі Вугледару, вони хочуть зайти з тилу. Але там теж стоять наші війська, є хороша водна перешкода, і пробитися до Мар'їнки через Вугледар вони не зможуть.
– На Харківському напрямку противник посилив своє угруповання батальйонною тактичною групою та розгорнув додаткові комплекси радіоелектронної боротьби. Про що говорять ці дії ворога? Як ви взагалі оцінюєте ситуацію на цьому напрямі?
– Росіяни чекають на наш наступ практично на всій лінії фронту. Так як вони не знають задуму верховного головнокомандування, вони готуються практично на кожному кілометрі фронту, зміцнюються, виходячи з тих сил та засобів, які вони мають.
Збільшення БТГ – одна, дві, три – погоди не роблять. Але вони якось їх знаходять, комплектують, намагаються зменшити рихлість фронту в деяких місцях та збільшити щільність військ.
Підтягування та розгортання засобів радіоелектронної боротьби говорить про те, що вони готуються до нашого наступу ще й з повітря. Засоби РЕП переважно прикривають об'єкти рівня протиповітряної оборони.
Те, що останнім часом активізувалися обстріли Харкова, притому обстріл мирних, спальних районів міста, пов'язані з тими переговорами, які проводив Зеленський у Львові з Ердоганом та генсеком ООН Гутеррішем. Можливо, росіяни хотіли змусити наше керівництво до вжиття якихось заходів та рішень на користь рф. Це чистий шантаж, вони збільшують вогневе ураження тих міст, до яких можуть дотягнутися - це Харків, Миколаїв, Бахмут і Слов'янськ.
– Щодо південного напрямку, українська армія сильно пошкодила ті мости, комунікації, які з'єднують російські війська по обидва береги річки Дніпро на Херсонщині. Наскільки це сковує дії росіян, і чи справді важка техніка противника вже не може вільно пересуватися з одного берега на інший?
– Після того, як ЗСУ пошкодили та привели в непридатність усі три мости на Херсонщині, російські війська не можуть перекидати важку техніку і вже перестали це робити. Пробують навести понтонні переправи, але їм не вдається. І намагаються перекинути кілька барж важкої техніки з лівого на правий берег. Але можливості перекидання цієї техніки за допомогою барж або понтонних переправ несумірні з тими, які будуть потрібні росіянам на правому березі.
Тому правобережне угруповання, яке фактично опинилося у вогневому котлі, з кожним днем втрачає свій бойовий потенціал, практично повністю втрачено наступальний потенціал. Останнім часом усі їхні атакуючі дії купуються, підсікаються, зокрема, і нашою авіацією.
В принципі, протягом найближчого часу можуть бути проведені наступальні дії нашими силами як на правому, так і на лівому березі Херсонської області. Противник до цього готується, але на перекиданні важкої техніки вже можна поставити хрест, бо українська артилерія не допустить виконання цього завдання.
– Напередодні лунали вибухи у Керчі, на аеродромі Бельбек, у Білгородській області, у Новій Каховці. Як на це можуть реагувати росіяни, до чого нам готуватися, і до чого окупанти можуть вдатися 24 серпня?
– Відповісти на ті заходи, які проводить українська армія з деокупації півдня України та Криму, вони практично нічим не можуть. Ядерною зброєю вони точно не відповідатимуть, росіянам пояснили, що навіть розмови про застосування ядерної зброї закінчаться погано для них самих. Тож на ядерній загрозі можна поставити хрест.
Відповідати напряму вони не будуть. Зараз практично по всій лінії фронту росіяни чекають на наш наступ. У деяких місцях вже серед них розвиваються панічні настрої, бо розуміють, що в тих точках, по яким буде ухвалено рішення, українські війська проломлять прогалини. І з тим посиленням, а резерви у нас є, ми цю прогалину розширимо і в першому кидку зможемо пробитися до 25-30 км углиб фронту. Тому російські війська зараз перебувають у депресивному стані практично на всій лінії фронту.
