Окрім вбивства людей, мародерств та руйнування військових об'єктів та цивільної інфраструктури російсько-українська війна має ще один вимір: екоцид, тобто злочини, здійснювані росіянами проти довкілля. На них нині менше звертають, увагу, але українські екоорганізації фіксують наслідки екоциду, на який також мають звертати увагу поза Україною.
Один з найбільш постраждалих від екоциду регіонів України – Чернігівщина. 22 серпня Мережа захисту національних інтересів ANTS спільно із Міжнародною Благодійною Організацією "Екологія-Право-Людина" та Міжнародним центром української перемоги провели фіксацію екологічних злочинів у Чернігові. Війна має руйнівний вплив на ґрунти, ліс, біорізноманіття, водні об’єкти, промислові, інфраструктурні та енергетичні об’єкти тощо. Щоб довести ці злочини та мати можливість позиватись до міжнародного суду, українські екологи збирають доказову базу. Ці матеріали незабаром стануть доказами у Міжнародному суді проти Росії, у якому крім іншого йтиметься про відшкодування збитків державою-агресоркою і визнання її дій екоцидом на рівні судового рішення.
Звалище російських "сувенірів"
Колишній нардеп та громадська діячка Ганна Гопко зазначила: "Для нас важливо бачити, як міжнародна спільнота продовжує підтримувати нас в питаннях озброєння, наданні систем протиповітряної оборони, захисті критичної інфраструктури та притягненні Росії до відповідальності за всі завдання збитки, акти геноциду та екоциду зокрема".
Сотні ракет впали на Чернігів під час його облоги в березні
Катерина Полянська, еколог, аналітик ЕПЛ та Анатолій Павелко, провідний юрисконсульт ЕПЛ, зробили фотофіксації пожежі в згорілому вщент мегамаркеті "Епіцентр" з прив'язкою до геопросторових та супутникових баз даних. За словами секретаря міськради Чернігова Олександра Ломаки, в березні біля гіпермаркету стався прорив російських військ, у місто зайшли російські танки, які знищили склади та сам магазин, де знаходились тисячі тонн полімерної продукції, при горінні якої виділялись небезпечні речовини, зокрема канцерогени. Значною шкодою для екології стала і пожежа на міській нафтобазі, на якій кілька днів поспіль горіли тонни нафтопродуктів, що бачило усе місто. Згідно з затвердженою Кабміном методикою нарахування збитків довкіллю, вони становлять близько 1 млрд грн.
"Епіцентр" вигорів ущент
Надзвичайно сильно постраждав і "Чернігівводоканал": розвалено 5 водозаборів із 7, зруйновано 3 насосні станції водопроводу із існуючих 5-ти, які забезпечували водопостачанням майже 84% споживачів міста. На території каналізаційних очисних споруд пошкоджено більшу частину об'єктів – будівлю мулонасосного цеху, вторинні радіальні відстійники тощо. Повністю зруйнований єдиний муловідстійник, який пройшов капітальну реконструкцію і запрацював наприкінці лютого. Фактично підприємство працює на межі можливостей: якщо до міста повернеться більше людей, а осінь буде щедрою на дощі, неочищені стоки доведеться скидати в річку Білоус, притоку Десни, з якої воду бере лівий берег Києва.
Відремонтований муловідстійник зруйнований ракетою
Сильно постраждав і ліс в околицях Чернігова. Екологи зібрали ґрунт в вирвах, у центрі та навколо місць падіння 500 та 1500 кілограмових бомб у невеликому лісовому масиві біля обласного центру. Ці дані на днях будуть передані для аналізу вмісту в одну з вітчизняних акредитованих лабораторій. Так виглядають ліси, які потрапляли під обстріли чи піддавалися температурному впливу внаслідок пожеж, які спричиняли ці обстріли. Поламані, згорілі, частково, або повністю.
"Сюрпризів" у чернігівських лісах вистачить на десятки років
За 5 хвилин на землі у лісі вдалось нарахувати 5 вирв різних за розміром, від орієнтовно 5-ти метрів у діаметрі, до 10-ти. Навколо можна знайти "знезаражені" (безпечні) уламки ракет та бомб. Обстріли тут відбувалися в березні. До речі, саме стосовно забруднення лісів та шкоди екосистемам найчастіше йде мова про компенсацію. Що потрапило у коріння дерев у цьому лісі, які там хімічні сполуки і як вони впливатимуть на довкілля та здоров'я людей? Ми можемо тільки здогадуватися. Незабаром аналізи будуть проведені та назви хімічних елементів та їхніх сполук стануть відомими.
Екологи кажуть, що збитки мають бути якомога точніше і повніше відображені в документах: актах, протоколах, щоб можна було вимагати відшкодування відповідно до норм міжнародного права. Зараз таке документування є слабкою ланкою в України, але небайдужі екоактивісти та організації посилено готують матеріали для майбутніх судів, в яких Україна шукатиме справедливість.
