Ситуація на Бахмутському напрямку залишається вкрай складною. Російські окупанти накопичили великі сили для штурму Часового Яру. Ворогу вдалося закріпитися в Богданівці, і перед Часовим Яром залишається останній форпост у Іванівському. Детальніше про бої за Часів Яр в етері Апостроф TV розповів офіцер бригади "Рубіж" Нацгвардії Володимир Черняк.
- Яка нині ситуація під Часовим Яром? Які сили ворог спрямував на захоплення міста?
- І з внутрішніх каналів, і з відкритих джерело ми маємо інформацію, що у ворога є політична мета взяти Часів Яр до 9 травня.
Читайте: Битва за Часів Яр: чи вдасться росіянам взяти ключове місто до 9 травня
Російські війська досить суттєво просуваються на цьому напрямку. Бої вже відбуваються безпосередньо на околицях міста Часів Яр, які були знищені ще рік тому. Там немає якихось жорстких укріплень.
Зараз росіянам вдалося закріпитися в районі Богданівки. Вони підтягнули туди всі можливі ресурси і добре окопалися.
Також бойові дії відбуваються на околицях Іванівського, яке ще під контролем наших Збройних сил. Воно є останнім форпостом перед безпосередньо Часовим Яром. Плюс ще є водоканал перед Часовим Яром, який ще росіянам не вдалося форсувати.
Росіяни намагаються протиснутися на північ від Іванівського. Незважаючи на те, що там низовина, росіяни туди заходять. Чому так? Бо наші військовослужбовці дуже зайняті лобовими штурмами росіян та постійними авіанальотами російської авіації. І це дозволяє ворогу повільно, але все ж просуватися в напрямку міста.
Іванівське - останній форпост перед Часовим Яром
- Чи ризикує ворог, просуваючись до Часового Яру, не захопивши Кліщіївку і Андріївку? Адже ймовірні бічні удари наших сил з цих форпостів.
- Ризик це те, на що готова піти російська армія, маючи необмежений людський ресурс і техніку. Вони можуть змінювати стратегію відповідно до ситуації, яка складається. Тобто навіть зараз, якщо подивитися на їх комбіновані атаки, з продавлюванням по всій лінії фронту, штурмуванням малими групами з застосуванням легкої і важкої броньованої техніки, то вони готові миритися з великими втратами. Їм ніщо не заважає використовувати людський ресурс як завгодно. Бо вони прекрасно розуміють, що не буде жодного осуду з боку їхнього суспільства.
- Повідомлялося, що з луганського напрямку на Часів Яр перекинуті найбільш боєздатні бригади. І їх також ворогу не шкода?
- Там нікого не шкода. Всі бригади ворога поповнюються. Росіяни досягли доволі великих успіхів у підготовці новомобілізованих.
Читайте: Росіяни готують наступ на кількох напрямках: названо дату "Х" для окупантів
Атаки на Часів Яр здебільшого здіснюються силами десантно-штурмових військ рф. Видно, що ворог серйозно віднісся до цієї мети. Ворог не лише перекинув сюди найбоєздатніші підрозділи, а й постійно формує резерви для поповнення втрат.
Але й ми мусимо реагувати на ці дії росіян, і посилювати напрямок Часового Яру.
Зазначу, що росія дуже добре врахувала досвід Авдіївки. Зараз росіяни взагалі не розраховують залишати щось від самого міста, а знищують його під корень ФАБами і КАБами. Це робиться для того, щоб до самої битви за місто там не залишалося жодних укриттів для українських військовослужбовців. А без укриттів тримати оборону дуже проблематично.
- Чи були вже спроби росіян форсувати канал Сіверський Донець - Донбас? Чи росіяни все ж вирішили обходити його?
- Спроб форсувати канал, за моєю інформацією, ще не було. Думаю, вони все ж намагатимуться оточити місто. Повністю взяти місто в кільце буде складно, але вони намагатимуться оточити його з півночі та півдня. Якщо ворогу вдасться остаточно закріпитися в Іванівському, то вони зможуть напівоточити місто. І тоді проблема водоканалу не буде для них такою актуальною як зараз.
Хоча треба розуміти, що під прикриттям артилерії та авіації вони можуть робити спроби форсувати канал. У них є ресурси для того, щоб експериментувати в цьому плані.
- Чи все зараз є необхідне у захисників міста чи чогось хотілося б більше?
- Хотілося б більше артилерійських боєприпасів, щоб ефективніше боротися проти ворожої піхоти. І це нам дозволить реагувати не лише на штурмові дії противника. а щоб і відпрацьовувати цілі, пов'язані з їх логістичним забезпеченням, з місцями скупчення їхнього особового складу і техніки тощо.
При цьому нам дуже допомагають FPV-підрозділи і підрозділи аеророзвідки, які також здійснюють скиди. Завдяки цьому вдається трошечки компенсувати нестачу артилерії. Але остання досі залишається грізною і потужною вогневою силою, а її нестача має свій відбиток.
- Наскільки вплине на подальший перебг дій протиповітряна оборона, яку нам пообіцяли союзники?
- Застосування ППО в гарячих зонах бойового конфлікту має доволі сильний ефект на російських пілотів. Вони починали менше залітати до нас. Тому нові системи ППО змусять росіян менше використовувати авіацію.
Разом з тим ми маємо розуміти, що особливо закордонні системи ППО були і є пріорітетною ціллю для російських ДРГ, для російських балістичних ракет тощо. Тобто росіяни будуть використовувати будь-яку наявну інформацію про місце розсташування ППО, щоб наносити вогневе ураження в місця їх розташування.
- Щодо укріплень і фортифікаційний споруд. Яка ситуація на Бахмутському напрямку?
- Особисто бачу. Робота ведеться. Тобто є позитивні зрушення. Копаються траншеї, плюс є бетонні фортифікаційні споруди тощо.
Читайте: Лазерна зброя в Україні: чи допоможе ЗСУ "вогонь дракона"
Тобто поки хлопці тримають Часів Яр, це дає час відповідним службам будувати фортифікації, готувати 2-3 лінії оборони.
- На якій відстані зараз перебуває противник від самого міста?
- У саме місто ворогу зайти не вдалося. Щодо відстані, то мова йде за сотні метрів, тобто противник знаходиться дуже близько. Околиці міста, на які ворог заходить, вде давно безлюдні та непридатні для оборони.
Водночас саме місто залишається придатним для оборони. Принаймні будинки ще стоять, там є підвали, міська забудова. А наші військовослужбовці мають дуже великий досвід боїв саме у містах.
- Які сили воюють зараз з боку ворога на цьому напрямку? З'явилась інформація, що ворог задіяв багато найманців з інших країн. Чи потрапляли до вас у полон такі?
- На жаль чи на щастя, до нас найманці не потрапляли. Бачимо перед собою лише кадрових російських військовослужбовців. Однак лінія фронту доволі широка, тож цілком можливо що на якійсь ділянці є найманці. Бо росіяни дуже давно вербують людей з різних країн.
Росія зараз застосовує всі можливі ресурси союзників, зокрема й людський ресурс. Плюс можливо люди з різних бідних країн в пошуках кращого життя вербуються до російської армії і потім відправляють їх в Україну.
- А як часто росіяни здаються в полон?
- Доволі часто, так як російська військова машина величезна і контролювати таку кількість людей важко. Під час ворожих штурмів дуже поширене явище, коли після ударів нашої артилерії і БПЛА не всім вдається відійти. І якщо когось забувають, то вони не мають іншого вибору, крім як здатися українським військовослужбовцям.
Зазначу, що противник постійно навчається, а війна зараз є дуже динамічною.
Читайте: Друга битва за Харків буде переломною - ветеран україно-російської війни
