Російські війська витискають Сили оборони з Курщини. Військова операція, схоже, добігає кінця, при чому явно не такого, на який в Україні розраховували. Чому так сталося? Експерти називають різні причини: зупинка американської допомоги, закулісні геополітичні домовленості, внутрішній ворог, тиск політиків… Детальніше - у матеріалі “Апострофа”.
За даними DeepState, станом на теперситуація на Курщині в РФ, куди наші війська зайшли 6 серпня минулого року, важка. Ще 5 березня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив, що ворог намагається проникнути на Сумщину, щоб перерізати логістичні шляхи ЗСУ до Курщини. Росіяни взяли під вогневий контроль всю логістику, що йде із Сумської області на Курщину.
10 березня стало відомо про невдалу спробу ворога проникнути в наш тил через газопровід в районі Суджі. “На Курщині зведені диверсійно-штурмові групи противника перемістилися по гілці газопроводу з метою закріпитися на околицях міста Суджа. Сили противника були своєчасно виявлені підрозділами аеророзвідки Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. По живій силі противника було завдано ракетних та артилерійських ударів, застосовуються безпілотні системи різних типів”, - поінформувалив Генштабі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирськийзапевнив, що “ситуація на кордоні Сумської області з Курською областю РФ перебуває під контролем Сил оборони України”, а “загрози оточення наших підрозділів в Курській області немає”. Проте за даними Forbes, українські війська почали виходити з Курщини. Також аналітики DeepState зафіксували, що ЗСУ повністю покинули Суджу, хоча на північній та західній околицях міста тривають бої. “Ситуація залишається важкою. Сили Оборони роблять все можливе, щоб зупинити просування ворога”, - пишеDeepState.
За словами президента України Володимира Зеленського, військове командування намагається зберегти максимум життів наших військових. Проте це вдалося б зробити з меншими труднощами за умов організованого відходу ще місяць тому, каже “Апострофу” полковник запасу ЗСУ, військовий експерт Роман Світан. “На жаль, ми не можемо втримати фронт і змушені відходити. Якщо вдасться, то хоч якусь частину війська збережемо і виведемо з Курської області”, - зауважив військовий експерт Олег Жданов. Підконтрольну ЗСУ частину Курщини мали намір обміняти на тимчасово окуповані РФ території України. То що ж пішло не так?
На початку нашого вторгнення, коли спротив ворога був мінімальний, українські війська взяли під контроль близько 1100 кв. км на Курщині. Тоді військові вітали перенесення війни на територію ворога, що підняло наш бойовий дух. “Курська операція – це частина великої військово-політичної, військово-дипломатичної операції. Все, що ми робимо, – тільки для того, щоб примусити Росію бути готовою до справедливого миру”, - коментував Зеленський ще на початку операції.
В інтерв’ю місяць тому президент зазначив, що об’єктивно оцінити Курську операцію можна буде після закінчення війни. Серед її цілей він назвав:
●поповнити обмінний фонд;
●запобігти захопленню Сум, Харківщини;
●домогтись перекидання окупаційних військ на територію РФ зі сходу та півдня України.
І справді, в ISW констатували, що Курська операція спонукає РФ більше брати участь в обміні полоненими. Захоплення Харкова й Сум - попередили. “Більше ніж 100-тисячне угруповання ми більше, ніж пів року стримували в Курській області, які з’явились би на східному фронті чи на Запорізькому”, - зазначає Жданов.
Крім того, вдалось перехопити ініціативу на сході. “Курська операція виконала свої задачі ще місяць тому, зв’язавши на цьому напрямку велику кількість російських військ і давши можливість нашим військам на східному фронті перехопити ініціативу. Зараз ініціатива на східному фронті в нас - ми їх починаємо давити. Це саме за рахунок Курської операції”, - переконаний Світан.
З чим же пов’язані успіхи росіян на цьому напрямку? “На мій, погляд, нашій контррозвідці треба попрацювати. Тому що така інформованість російських військ стосовно розташування позицій наших військ, логістики, складів, шляхів підвозу - викликає ряд запитань. Тут або американці попрацювали, або був злив інформації з нашого боку. Інакше пояснити такий шалений натиск і таку швидкість наступу дуже важко”, - коментує “Апострофу” Жданов.
Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010), припускає, що за подіями на Курщині стоять якісь домовленості. “Те, що зараз можна було б утримувати, використати як актив… до речі, можливо, це й відбувається зараз. Путін займав крайню позицію [витіснити ЗСУ з Курщини] - можливо, і прийшли до того, що якщо ми виводимо, то він іде на поступки”, - каже Романенко.
Також не варто повністю відкидати фактор зупинки безпекової допомоги з боку США на перебіг бойових дій на цьому напрямку. “Якщо немає змоги планувати майбутні поставки техніки й боєприпасів, однозначно, згортаються наступальні дії - вами чи ворогом. Зараз через те, що пересиділи, Росія просто витиснула нас без поставок боєприпасів. Якщо нас смикають з поставками, звісно, плани в аварійному режимі переходять в оборонний стан. А це, звісно, втрати”, - міркує Світан.
Втрати та здобутки операції можна буде рахувати після того, як наші війська остаточно залишать Курську область. “Сьогодні навіть Генштаб не може точно сказати, які у нас на цей момент втрати. Бо система управління військами частково порушена і підрахувати це дуже важко. До початку наступу з боку російських військ, наші втрати були помірні, на відміну від російських військ, які несли шалені втрати в наступальних діях, які вони намагалися проводити в Курській області”, - констатує Жданов.
Роман Світан наголошує: якби ЗСУ вийшли з Курської області ще місяць тому, тоді було б менше втрат: “Я вже місяць говорю, що ми там пересиділи. Якби місяць тому ми відходили контрольовано, це був би керований відхід… А зараз це виглядає як втеча.
Вони виходять, але безпечно точно не вийде, будуть дуже великі втрати… Найскладніший етап при виконанні бойових задач - керований відхід”.
На думку співрозмовника видання, таке рішення не було прийняте через політичне керівництво держави. “Це питання не до воєнних, а до політиків. Швидше за все політики тримали, ми чули: “розміняєм Курськ”... Розміняли. Досиділись. Цього не можна було робити. Це та проблема, чому військові ненавидять політиків. Коли політики втручаються у планування воєнних операцій”, - підкреслив Світан.
Разом з тим, відхід з цієї території не є трагедією. “Зараз ми переформатовуємо фронт із наступального в оборонний, при чому переформатовуємо не ми, що треба було місяць тому, а нас ворог змушує це робити. Тобто вони нікуди не подінуться - просто розвернуться вздовж лінії кордону і бойове зіткнення буде до лінії кордону, тобто в оборонному режимі”, - резюмував експерт.
