Своїм указом про спрощення отримання російського громадянства для жителів "ДНР-ЛНР" Володимир Путін підняв ставки у протистоянні з Україною, зокрема для обраного президента Володимира Зеленського. Свою думку про те, як можуть розвиватися українсько-російські відносини при Зеленський, "Апострофу" висловив російський публіцист Леонід Радзіховський.
Оскільки це залежить від Зеленського, зміни в українсько-російських відносинах могли б бути. Але, оскільки це залежить і від Путіна, їх не буде. Путін направив гранично чіткий сигнал указом про спрощений порядок отримання громадянства, що він категорично проти будь-якого пом'якшення відносин з Україною. А посилювати їх вже нікуди: на нові військові дії Путін не піде, тому що вони в Росії зовсім непопулярні. Нові військові дії - це ще й нові санкції. Навіщо вони йому потрібні?!
Теоретично, якщо б Путін хоча б не заперечував, Зеленський міг би домогтися остаточного заморожування конфлікту - як в Абхазії: кордон зафіксований і, наскільки я знаю, за кілька років не було жодного пострілу. В такому разі в Україні б розмови про війну закінчилися.
Читайте: Путіну не подобається Зеленський, він любить старих коней - Ілля Пономарьов
Воєнно-технічно це питання можна вирішити - справа у політичній волі. Якщо судити за указом Путіна, вона у нього спрямована на зовсім інше: на консервацію конфлікту в сенсі не припинення обстрілів і фіксації кордонів, а продовження конфлікту, відчайдушної піар-війни. Ця піар-війна йому необхідна як одна з опор пропаганди. Крім того, це йому просто подобається. Нарешті, він, мабуть, досить справедливо вважає, що піар-війна, яка начебто консолідує українське суспільство, насправді послаблює Україну, відволікає її психологічні сили на помилкові цілі.
Якщо ж говорити про інші цілі, то зрозуміло, що розмови про повернення Криму - це словоблуддя. У "мінському процесі" тепер Путін поставив масну крапку. Звісно, Україна не захоче і не зможе "прийняти до свого складу" області, більшість жителів яких є громадянами іноземної держави, Росії... Такого, здається, в історії взагалі не було. Так що "мінський процес" похований остаточно.
Але Путін так легко його поховав, зокрема й тому, що прекрасно знає - і без цих паспортів Україна ніколи не погодиться прийняти назад ці дві чудові області на його умовах. Та й жителі цих областей, наскільки я можу судити, абсолютно не в захваті від перспективи повернення в Україну. І їх можна зрозуміти: українські ЗМІ постійно говорять, що вони - зрадники, ватники тощо. Не сподобається їм, звичайно, і закон про мову, який нещодавно ухвалили.
Читайте: Путін зробив хід конем на Донбасі: чим відповість Зеленський
Тому глобальні проблеми Зеленський не міг би вирішити при всьому бажанні. А от домогтися жорсткого перемир'я міг би, як і якихось попутних речей - начебто дрібних, а насправді дуже важливих: як послаблення в торгівлі і режимі міграції.
Але Путін прямо демонструє, що його мета - не пом'якшення відносин, а рівно навпаки - максимальне посилення. Так що я не думаю, що Зеленський чогось зможе домогтися.
Указ про паспортах готувався до виборів президента України. Хто буде президентом, Путін не знав. Але йому все одно: він будь-якому президенту кидав цей виклик. Однак те, що президентом став Зеленський, для Путіна дуже зручно. Тому що проти Зеленського буде страшна кампанія з боку патріотів України. З іншого боку, виборець Зеленського - та сама мовчазна більшість - чекає від нього, крім усього іншого, поліпшення відносин з Росією. І якщо Зеленський не доб'ється ніякого успіху, вони будуть розчаровані. І це їхнє розчарування впаде не на Путіна, а на Зеленського. Отже, президент України від початку буде слабким президентом.
