Кабінет міністрів України погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Рішення було прийнято на засіданні в середу, 4 вересня. Депутат Верховної Ради від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко після засідання Кабміну повідомив журналістам, що рішення було прийнято одноголосно - жоден член уряду з цього питання не виступав і запитань не ставив. Наступний крок - указ президента Володимира Зеленського про звільнення Кличка. Чи законне таке кадрове рішення і що за ним стоїть - розбирався "Апостроф".
Хронологія подій
Кличко був призначений на посаду голови КМДА п'ятим президентом України Петром Порошенком у червні 2014 року.
10 липня 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера і глави КМДА. 24 липня керівник Офісу президента України Андрій Богдан відправив до Кабміну лист з "нагадуванням" про необхідність внесення подання на звільнення Кличка.
Екс-прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що уряд на найближчому засіданні розгляне питання про звільнення Кличка. Але засідання кілька разів переносили, і Кличка не звільнили. Прес-секретар Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабмін не розглядатиме це питання.
30 липня Богдан повідомив, що Кличко втратив контроль над столицею і не може впоратися зі "смотрящими" у Київраді. Він додав, що Зеленський розглядає кілька кандидатур на пост глави КМДА, зокрема кандидатуру чинного мера столиці. Богдан також заявив, що один із "смотрящих" за Києвом запропонував йому розділити $40 млн з бюджету столиці і "не чіпати" Кличка. Останній назвав брифінг голови ОПУ щодо ситуації в КМДА "байками зі склепу".
Новий склад уряду проголосував за звільнення Кличка одноголосно. Багато в чому це пов'язано з повним контролем Зеленського над Кабінетом міністрів.
Удар у відповідь Кличка
Віталій Кличко заявив, що станом на вечір середи, 4 вересня, він не отримав жодних документів, які б підтверджували рішення уряду. Він має намір звернутися до суду для оскарження рішення як неконституційного.
"Сьогодні уряд схвалив подання президенту про звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Тепер рішення за главою держави. Він повинен підписати або відхилити подання Кабінету міністрів. Тобто уряд зробив крок до того, щоб в столиці таки було введено двовладдя. А по суті - пряме президентське правління, - сказав Кличко на брифінгу у Києві. - Про наміри урізати повноваження обраного мера Києва Офіс Президента заявляв давно. Зокрема, особливо "швидким" був його голова Андрій Богдан. Ще раз наголошу, що відбувається. Такими діями киян намагаються позбавити права обирати владу міста. І це є неконституційним, недемократичним і суперечить суті самоврядування".
За словами мера Києва, мова йде не про Кличка особисто. Йдеться про знищення місцевого самоврядування.
Зі слів мера Києва, мова йде не про Кличко особисто. Йдеться про знищення місцевого самоврядування
Кличко також нагадав, що 28 серпня 51 народний депутат України звернувся до Конституційного суду, щоб той ще раз пояснив норми Конституції у частині здійснення місцевого самоврядування в столиці.
"Я маю всі підстави говорити, що це не просто так відбувається. Це робиться навмисне, щоб усунути Кличка і призначити людину, яка буде керувати Києвом. Людину, яку не обирали кияни", - підкреслив Кличко.
Він зазначив, що в цьому контексті є підстави говорити "про велику загрозу".
"Не секрет, що багато забудовників, люди, які мають бізнес-інтереси у Києві, намагаються прийти до влади", - зазначив мер.
При цьому Кличко запевнив, що він особисто "як мер міста не має жодних бізнес-інтересів у Києві".
Не виключено, що в разі остаточного звільнення, Кличко спробує створити паралельний виконавчий орган Київської міської ради. Зокрема, у зверненні 51 депутата до Конституційного суду згадується питання про можливість створення "відділів, управлінь та інших виконавчих структур поза структурою Київської міської ради". Оскільки повноваження КМДА визначаються Київрадою, більшість в якій плюс-мінус належить партії "Удар-Солідарність", то вже Кличко зробить "весільним генералом" призначеного Зеленським главу КМДА.
Хто кому перейшов дорогу
Кличко заявив, що не має уявлення про те, чому не догодив чинному уряду.
"Це питання не до мене, а до тих, хто ініціює подібні рішення", - заявив Кличко на брифінгу, коментуючи рішення Кабміну.
У свою чергу прем'єр-міністр Олексій Гончарук, говорячи про мотивацію звільнення мера Києва, заявив, що дуже поважає його як спортсмена і "людину, що зробила дуже багато для країни".
За словами Гончарука, була б можливість, він звільнив би не Кличка, а того, у кого формальної посади немає, а важелі впливу є. "Але це зробити неможливо", - зазначив прем'єр. При цьому він не сумнівається, що у Києві триває корупційна практика, і вважає, що Кличко міг би дати їй відсіч, якщо б у нього була сильна команда.
Гончарук вважає, що Кличко міг би дати відсіч, якщо б у нього була сильна команда
"Якщо посилити пана Кличка сильним главою адміністрації, менеджером, який би був здатний чинити опір усім етнічним групам впливу, то це б дуже добре відбилося на інтересах киян. Особисто я вважаю, що посилення пана Кличка сильним, гарним, порядним менеджером - це хороша ідея", - додав він.
Гончарук підсумував, що рішення про звільнення Кличка було командним і подальша доля глави КМДА тепер залежить від президента Володимира Зеленського, який може підписати подання Кабміну у найближчі дні.
Поки ж, за словами чиновника, інших кандидатів на посаду глави КМДА в Кабміні немає.
Разом з тим, за чутками, які крутяться навколо питання зміни голови КМДА вже кілька тижнів, місто може очолити колишній керівник телеканалу "1+1" (який належить олігарху Ігорю Коломойському), нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко. Сам Ткаченко називає цю інформацію чутками і ніяк не підтверджує обговорення подібного сценарію.
Втім, оточення, близьке до мера столиці, вважає, що не має значення, хто буде замість нього. "Хто б не був новим главою, він буде беззаперечно підкорятися Офісу президента, чого там і домагаються", - підсумувало джерело.
Чи законне така рішення
У 2003 році Конституційний Суд України вирішив, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) має очолювати людина, що була обрана міським головою (мером). Це рішення базувалося на чинному на той час законі про столицю.
У 2010 році в закон були внесені так звані "правки Януковича", згідно з якими в тексті закону з'явилася приписка, що голова Київської міської державної адміністрації призначається президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.
У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, в результаті чого главою КМДА призначили Олександра Попова, тоді як мером столиці був Леонід Черновецький. У січні 2014 року в.о. міського голови Києва була Галина Герега, а головою КМДА при ній був регіонал Володимир Макеєнко.
У 2014 році, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його главою КМДА.
Норма про неможливість поділу посад є і в статті 141 Конституції України, в якій йдеться про те, що мер повинен очолювати виконавчий орган міста. Також Конституція України передбачає, що особливості здійснення місцевого самоврядування врегульовані окремим законом про столицю.
