О 01.00 за київським часом Велика Британія, після 3 років політичних криз, виборів, скандалів і суперечок врешті-решт залишає Європейський Союз. В історії ЄС це перший приклад евроїнтеграції навпаки, коли певна країна залишає Євросоюз, а не приєднується до нього. "Апостроф" розповідає, що ж зміниться для британців, європейців та всього світу внаслідок Брекзіту.
Європейські установи без островитян
Прокинувшись вранці 1 лютого вже не в Євросоюзі, рядовий британець навряд чи помітить якісь серйозні зміни. Адже угода про вихід між Британією та ЄС передбачає перехідний період тривалістю в 1 рік. Протягом цього періоду митні, торгові та візові реалії між ЄС та Британією зберігатимуться, на території Британії діятимуть закони ЄС, а істеблішмент Лондону та Брюсселю вестиме переговори з метою врегулювання всі подальших питань. Але вистачає і змін, з якими Британія зустрінеться "вже сьогодні".
Найпомітніша серед них - британці підуть з європейських органів влади. Зокрема, складуть свої мандати 73 депутати Європарламенту від Британії. Щоправда, хитрі островитяни так все підлаштували, що їхні місця дістануться в основному так званим "євроскептикам" (депутати, що підтримують більший суверенітет держав-членів ЄС), а тому особливого виграшу від зникнення з Європарламенту представників свого традиційного суперника Німеччина та Франція не отримають. Але європейське політичне життя без незалежної та самобутньої позиції Британії вже ніколи не буде таким, як раніше.
Також Британія виходить із санкційного режиму, підтримуваного Євросоюзом, в тому числі й проти Росії. Втім, особливо "розкатувати губу" росіянам не варто — уряд Сполученого Королівства вже обіцяє ввести антиросійські санкції "по повній програмі", які будуть навіть жорсткішими за євросоюзівські.
Читайте також: Трамп веде Америку до одного результату, постраждають всі - Майкл Віллард
Візи, дозволи на житло та “австралійська” система міграції
Також не залишиться колишнім і статус "безвізу" між Британією та ЄС. Протягом перехідного періоду він буде діяти, а для країн-не членів ЄС (в тому числі і для України), Лондон не збирається відкривати свої кордони. Втім, громадянам ЄС, котрі збираються залишитися жити в Британії, а таких там близько 3,5 млн, доведеться подати заявки на надання дозволу. А вже після остаточного виходу в кінці 2020 року уряд Бориса Джонсона обіцяє зміни в правилах імміграції, які торкнуться вже всіх іноземців. Буде діяти "австралійська" система, в якій потенційним іммігрантам, в залежності від віку, освіти, професії та іншого автоматично нараховуватимуться бали. Право переїхати до Британії отримують ті, хто набере "прохідний бал".
Значно складніше ситуація розвиватиметься для Північної Ірландії. Через особливі відносини з Ірландією (не Північною), найзахідніша частина Об'єднаного Королівства тривалий час залишатиметься як у візовому, так і у митному просторі ЄС. І це питання Лондону та Брюселю також доведеться врегульовувати протягом майбутніх трьох років.
Економічний спад та "парад суверенітетів"
Втім, юридичні, митні та візові питання у відносинах між "розлученими" Британією та ЄС залишалися б нікому не цікавими, якби не мали за собою дуже відчутних політичних та економічних наслідків. І ці наслідки прямо визначать майбутнє Великої Британії.
Сьогодні неможливо знайти експерта, який би не прогнозував економічний спад в Британії внаслідок виходу з ЄС. Масштаби прогнозів коливаються від скромних до апокаліптичних. Економічні проблеми спонукатимуть Лондон до пошуку рішень, які відкриватимуть вікно можливостей для інших держав. Зокрема, Україна якраз готує підписання торгової угоди зі вже не європейською Великою Британією. Але найбільше планів готується за океаном — у Вашингтоні. Трамп ніколи не приховував свого ентузіазму щодо Брекзіту, і масштабна торгова угода між США та Великою Британією, яка вже формується, цілком може відкрити інтеграційне майбутнє для Британії, тільки замість ЄС будуть Штати.
Читайте також: "Розлучення" Британії та Євросоюзу: як Україні отримати вигоду від Brexit
Ще один очевидний наслідок виходу Британії з ЄС - тріщини на територіальній цілісності країни. Шотландці вже наполягають на повторному референдумі про незалежність й навіть відмовляються знімати прапори ЄС зі своїх урядових установ. Також не залишаються осторонь і валійці з північними ірландцями. Тому цілком вірогідно, що "парад суверенітетів" стане для Лондону головною проблемою, породженою Брекзітом.
