У п'ятницю, 12 листопада, група нелегальних мігрантів знову спробувала прорватися через польський кордон із боку Білорусі. Загалом уже п'ятий день увага світової громадськості прикута до білорусько-польського кордону, де з 8 листопада тисячі мігрантів намагаються пробратися на територію ЄС. Періодично біженці роблять спроби потрапити на територію Польщі, але посилена прикордонна охорона поки що успішно припиняє подібні спроби. Як розгортається утворилася "міграційна криза", яка може тркнутися України, читайте у матеріалі "Апострофа".
Передумови початку кризи
У серпні 2020 року у Білорусі відбулися президентські вибори, на яких перемогу віддали "вічному" голові держави Олександру Лукашенко. Десятки тисяч білорусів вийшли на акції протесту, вимагаючи скасувати результати голосування, вважаючи їх сфальшованими. Не визнали вибори дійсними і в ЄС, де досі Лукашенка вважають нелегітимним президентом.
Незважаючи на численні мітинги, білоруська влада відмовилася призначати перевибори і жорстко придушувала протести: десятки тисяч протестувальників було заарештовано, тисячі побито силовиками, повідомлялося також про вбивства опозиціонерів. Багато хто змушений був бігти до Європи, щоб не потрапити під репресивну машину Лукашенка.
Все це призвело до введення санкцій щодо представників білоруської влади з боку ЄС, які посилилися після історії з екстреною посадкою літака Ryanair, що летів із Греції до Литви. На борту літака був опозиційний журналіст, засновник забороненого в Білорусі Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич. Хлопця було затримано білоруськими правоохоронцями. Як наслідок, ЄС закрив своє небо для білоруських авіаперевізників і запровадив низку економічних санкцій.
У відповідь на санкції Лукашенко заявив, що більше не дотримуватиметься угоди про припинення нелегальної міграції. Таким чином, ще влітку у бік Польщі, Литви та Латвії збільшився потік мігрантів, через що влада цих країн вирішила посилити захист своїх кордонів.
Чому стільки біженців прилітає до Білорусі? Вже кілька років ця країна видає візи іноземцям у спрощеному порядку в аеропорту Мінська. Крім того, влада Білорусі скасувала або суттєво спростила візовий режим з 76 державами. Серед них є й країни, охоплені війнами та збройними конфліктами. Щоправда, безвіз не діє для Сирії, Лівії, Іраку та Афганістану, представники чиїх країн здебільшого зібралися біля польського кордону.
На думку влади Польщі та Литви, міграційна криза була створена Лукашенком штучно як помста за санкції. Експерти вважають, що таким чином нелегітимний президент намагається досягти переговорів із Заходом, а також пом'якшення санкцій.
Щоправда, пізніше прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Лукашенко є лише виконавцем, а замовником з дестабілізації ситуації на кордоні є президент Росії Володимир Путін. Польські аналітики вважають, що ситуація з мігрантами вигідна Кремлю, таким чином вони хочуть надавати на ЄС щодо питання сертифікації газопроводу "Північний потік-2".
Мігранти ідут під контролем білоруських силовиків
Основні події на білорусько-польському кордоні
Увечері понеділка, 8 листопада, прес-секретар міністра, який координує роботу польських спецслужб, Станіслав Жарин повідомив, що влада Польщі зафіксувала підготовку масового штурму нелегальними мігрантами кордону з боку Білорусі. Близько тисячі мігрантів попрямували до польського кордону з території Білорусі. ЗМІ повідомляли, що білоруські прикордонники не перешкоджали переходу людей через їхні пункти пропуску.
У зв'язку з напруженою ситуацією на кордоні на допомогу своїм прикордонникам польська влада змушена була відправити 12 тис. військових, а також додаткові підрозділи поліції.
Вже за кілька годин кількість мігрантів біля польського кордону перевищила дві тисячі, ще кілька тисяч прямували з території Білорусі. В основному це були вихідці з країн Близького Сходу та Африки.
Нелегали, які штурмують кордон, намагалися подолати паркан за допомогою палиць та колод, вони також кидали каміння в прикордонників. Мігрантам вдалося повалити кілька секцій огорожі. Польським правоохоронцям довелося використати сльозогінний газ.
Пізнього вечора люди почали розбивати намети та палити багаття у лісі біля кордону.
У ЄС оцінили приплив мігрантів як "гібридний напад". Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн закликала країни ЄС якнайшвидше затвердити розширений режим санкцій проти Білорусії.
Станом на вівторок, 9 листопада, на кордоні Польщі з Білоруссю перебували 12 тисяч солдатів Війська польського, чотири тисячі прикордонників та 1,5 тисячі поліцейських, у тому числі 250 співробітників антитерористичного підрозділу, розповів заступник польського міністра внутрішніх справ Мачей Вонсік. За даними Жарина, біля кордону вже було близько 4 тисяч нелегалів.
У сусідній Литві у зв'язку з міграційною кризою ухвалили рішення з півночі 10 листопада запровадити надзвичайний стан у прикордонній зоні терміном на один місяць. А Польща звернулася до НАТО по допомогу у врегулюванні ситуації.
Прес-секретар уряду Польщі Петро Мюллер сказав, що влада країни очікує "ескалації, яка матиме збройний характер". Голова департаменту національної безпеки Польщі Станіслав Зарин заявив, що дії мігрантів на кордоні контролюють збройні формування Білорусі.
При цьому Лукашенко заявив, що не збирається нападати на Польщу та звинуватив ЄС у міграційній кризі на польсько-білоруському кордоні. Він вважає, що через введені проти нього санкції, нелогічною є вимога ЄС захищати її кордони від напливу мігрантів з Білорусі.
Вночі середи, 10 листопада, двом групам мігрантів вдалося прорватися через польський кордон, проте всі вони були затримані та відправлені назад на територію Білорусі. Після прориву Польща відправила до кордону ще три тисячі солдатів .
На підтвердження своїм звинуваченням, що потоки мігрантів контролюються з боку білоруської влади, Міноборони Польщі опублікувало відео у Twitter, як білоруські силовики залякують мігрантів стріляниною, а "також застосовують насильство", напевно, щоб вони не поверталися назад.
У той же день польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що нелегальні мігранти загрожують не лише кордонам Польщі та Литви, а й України, через яку вони також можуть потрапити до ЄС. У свою чергу, перший заступник голови МВС Євген Єнін повідомив, що Україна повністю контролює ситуацію на своєму кордоні з Білоруссю. Прикордонники посилюють захист та готові до можливих провокацій.
Польський військовий патрулює кордон
Водночас представник фракції Соціал-демократичної партії із зовнішньої політики у німецькому Бундестазі Нільс Шмід порахував непоганим рішенням тимчасово розмістити нелегалів в Україні, поки ті отримуватимуть дозвіл на надання притулку. На що секретар РНБО Олексій Данилов запропонував соціал-демократам взяти біженців до себе додому.
Тим часом, Варшава заявила про можливість повного закриття руху через польсько-білоруський кордон. Лукашенко у відповідь пригрозив перекрити трубу газопроводу "Ямал - Європа".
В ніч проти четверга, 11 листопада, з'явилося повідомлення, що санкції ЄС можуть торкнутися російської авіакомпанії "Аерофлот" і турецької Turkish Airlines. Повідомляється, що ці авіакомпанії нібито перевозили нелегалів до Білорусі. Глави турецького та російського МЗС спростували дані звинувачення.
Раніше мігранти розповіли російським ЗМІ, що їм довелося віддати по 4-5 тисяч євро, аби потрапити до польсько-білоруського кордону. Платять гроші не лише за переліт, а й за оформлення білоруської візи. Крім того, пристойну ціну коштує проживання у готелях. До Мінська вони потрапляють в основному з аеропортів Анкари, Стамбула, Багдада та Дубая.
За даними польської влади, до Білорусі прилетіли до 20 тисяч мігрантів, які бажали перетнути кордон і потрапити до ЄС. Чисельність мігрантів збільшується з кожним днем.
Євросоюз заявив, що планує провести переговори з ООН та Мінськом щодо репатріації мігрантів через аеропорт Гродно. У свою чергу курди повідомили, що обговорюють з владою Іраку відправлення авіарейсу до Білорусі для евакуації співгромадян, що опинилися на кордоні з Польщею.
У п'ятницю, 12 листопада, у зв'язку з ситуацією, що загострилася на білорусько-польському кордоні, було скликане засідання Ради безпеки ООН. За підсумками, Великобританія, США та європейські країни заявили, що відповідальність за ситуацію з мігрантами на польському кордоні несе Білорусь. До заяви приєдналися Естонія, Франція, Ірландія, Норвегія та Албанія.
Сторони виступили за запровадження чергового пакету санкцій проти влади республіки. Окрім того, вони визнали режим Олександра Лукашенка загрозою регіональній стабільності. Очікується, що міністри закордонних справ ЄС ухвалять новий пакет санкцій проти осіб та компаній із Білорусі у понеділок, 15 листопада.
А на польсько-білоруському кордоні група мігрантів знову спробувала прорватися з Білорусі до Польщі. Прикордонникам вдалося впіймати порушників. Спроба прориву сталася й у пункті пропуску "Брузги". Близько сотні мігрантів продовжують ходити по металевій загорожі. Частина нелегалів намагаються погнути паркан.
Прогнози
Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький, відповідаючи на запитання депутатів парламенту 9 листопада, заявив, що країна готується до тривалої боротьби із цією проблемою. "Ми готуємося до довгих місяців, довгих кварталів, а може, до довгих років боротьби з цією провокацією Лукашенка", - підкреслив прем'єр.
Моравецький повідомив, що на кордоні з Польщею розмістили контейнерне містечко, де, за його словами, з настанням холодів житимуть польські силовики, які там несуть службу.
Такої думки дотримується і головний редактор польської газети Rzeczpospolita Богуслав Хробота. У своїй авторській колонці журналіст пише, що Лукашенко мстить Польщі та країнам Балтії за підтримку минулорічних протестів та підтримку опозиції, граючи при цьому дві важливі ігри.
"По-перше, він хоче одержати деяку фінансову підтримку від країн ЄС, щоб утримати мігрантів удома. А по-друге, що важливіше, показати Путіну свою користь та заслужити довіру в Кремлі", - пише він.
У Путіна ж зовсім інші цілі, зазначає Хробота. Короткострокова – дестабілізація континентального конкурента, тобто Європейського Союзу. Довгострокова - відновлення сфери впливу Москви з часів Радянської Імперії. Це Прибалтика з одного боку, Україна з іншого, а згодом Польща.
"Якщо хтось вважає ці події (міграційну кризу, - "Апостроф") випадковістю, тимчасовою подією чи невеликою провокацією - він помиляється. Процес "підпалу" східних кордонів ЄС буде безперервним і триватиме як мінімум доти, доки обидва творці гібридної війни із Заходом не досягнуть своїх цілей. Або визнають, що вони зазнали невдачі", – заявив журналіст.
Водночас толерантні європейці просять пустити мігрантів до Польщі, закликаючи бути гуманними. Навіть самі поляки, які мешкають поблизу кордону з Білоруссю, запалюють зелені вогні у житлах на знак солідарності з мігрантами. Це сигнал, що тут мігранти можуть отримати їжу, питво, теплий одяг та навіть тимчасовий притулок. Наразі активісти різних організацій, об'єднаних в ініціативу "Матері на кордоні. Дітям не місце у лісі" закликали всіх поляків включити таке світло у своїх будинках.
До ініціативи вже приєдналися муніципалітети польських міст Торунь, Кельце та Міаста, які висвітлили зеленим світлом власні мерії.
"Таку допомогу свого часу надавали полякам, які масово залишали країну у 1980-х роках. Тепер ми є частиною кращого світу. Давайте не відвертатися від тих, кому гірше", - написав мер Кельце Богдан Вента у своєму профілі у Facebook.
Однак навіть Німеччина, яка радо приймала сирійських біженців і загалом була дуже толерантною до мігрантів, стурбована ситуацією на польсько-білоруському кордоні. Міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер повідомив, що на кордоні з Польщею перебувають сотні німецьких поліцейських і відомство готове відправити туди ще більше. Крім того, Берлін активно виступає за введення санкцій проти Білорусі через ситуацію із мігрантами.
Є великі сумніви, що Польща таки пропустить мігрантів на свою територію. Скільки ще триватиме ця історія, покаже час. Принаймні аналітики вже мають думку, що з приходом холодів нелегали будуть змушені проситися повернути їх на батьківщину.
