Росія всіляко намагається заморозити війну в Україні, оскільки досягти будь-яких результатів на полі бою не виходить. По суті, Путіну потрібно збирати нову армію і тому зараз Росія через усіх своїх союзників та проксі просуває тезу про перемир'я. Детальніше про стан російської армії сьогодні та подальші плани Путіна в ефірі Апостроф TV говорить британський журналіст і публіцист, науковий співробітник Atlantic Council ПІТЕР ДІКІНСОН.
- Шойгу поскаржився путіну на генерала Герасимова, мовляв, той хоче закінчити так звану сво без перемог. Після того як путін висловив невдоволення з приводу млявої течії сво, виникла дискусія, що Герасимов нібито вже готовий відмовитися від Бахмуту і Токмака, тому що розуміє, що російська армія катастрофічно втрачає свої позиції. Як можете прокоментувати такі настрої ворога?
– Дуже складно конкретно оцінити настрої серед російських військ. Але за всіма показниками російські війська втратили свою наступальну здатність за останній рік. Та професійна армія, яку будував путін понад 20 років, померла під Києвом, на Харківщині, на Херсонщині тощо. А те, що ми бачимо зараз, - це маса не дуже сильних і здібних людей. Так, це серйозна маса людей, великий натовп - за останніми даними близько 400 тисяч російських солдатів зараз в Україні - але можливостей влаштувати великий наступ, щоб захопити великі об'єкти, та навіть невеликі міста росіяни фактично не мають. Тому зараз вони шукають інших підходів в Україні. Але найближчим часом можливостей захопити Україну військовим шляхом росіяни не мають.
Читайте: "Це тиск реальності": що на Заході думають про переговори України та Росії
- Так, є політичні амбіції та бажання Кремля захопити всю Україну та влаштувати тут геноцид. Це їм не вдається і зараз вони налаштовані на те, щоб хоча взяти під контроль Донецьку та Луганську області. Даються відповідні розпорядження, але війська не можуть підійти навіть до Авдіївки. Виходить, що між політичними амбіціями та військовими можливостями величезна прірва, яка лише збільшується. Ці бажання Кремля ще можуть бути реалізовані?
- Зараз їхня головна, я б сказав, мета - це виграти час. Росії зараз терміново потрібні перепочинок та перерва, щоб перебудувати свій військовий потенціал, набратися сил і з новою технікою та людьми йти в атаку. Грубо кажучи, їм треба будувати нову армію. Тому зараз ми на міжнародному рівні бачимо якийсь тиск на Україну, щоби було якесь перемир'я, щоби були якісь домовленості, щоби конфлікт був заморожений. Росія зараз активно пропагує цю позицію і використовує всіх своїх проксі та союзників, щоб цей меседж найчастіше з'являвся на міжнародній арені. На сьогоднішній день їм важко втримати навіть те, що вони захопили рік тому.
- На підтвердження слів про моральний надлом у росії додам, що терорист і колишній офіцер рф Ігор Гіркін вважає, що війська рф будуть менш спроможні до наступальних операцій до весни 2024 року. Терорист стверджує, що ситуація в російській армії поступово погіршується, незважаючи на нібито успішне відбиття російськими силами українського контрнаступу. Гіркін каже, що військам рф доведеться всю зиму сидіти в обороні, намагаючись поспішно гасити українські прориви в тих чи інших місцях, а як тільки Україна отримає F-16, то українська армія отримає локальну перевагу на будь-якому відрізку лінії фронту. І моє питання полягає в наступному - чи ми дійсно отримаємо перевагу, коли нам передадуть літаки F-16?
- Гіркін, звісно, каже багато цікавих та конкретних речей. Але чи буде зимовий великий прогрес у бік України, чи чекатимемо до весни – це інше питання. Припускаю, що найближчим часом ми бачитимемо продовження сьогоднішньої стратегії українських військ – зокрема, удари по російській логістиці та тиловим базам. Але, звісно, цілком можливий активний рух на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Там події розвиваються дуже цікаво – українці починають перекидати й важку техніку, а не просто мобільні групи. Це ставить під загрозу логістику росіян між Кримом та окупованим півднем України. Припускаю взимку активніші рухи на цій ділянці.
Дивіться: He is f***ing terrorist: Зеленський нецензурно висловився про Путіна, відео
Але вважаю, що великі рухи українських сил будуть навесні, коли в українському небі з'являться винищувачі F-16. Зараз уже розпочинаються тренування українських хлопців на літаках у Румунії. Десь у березні побачимо F-16 в українському небі. Звісно ж, це зіграє свою роль. Але також важливими є постачання Україні ракет ATACMS великої дальності. Ну і чекаємо, що німці нарешті ухвалять рішення щодо ракет Taurus.
- Настрою змінюються як серед російських військових, так і серед цивільного населення росії. Вчора у Москві пройшов мітинг, на який вийшли дружини мобілізованих військових із вимогами повернути їх чоловіків додому. Мітинг тривав недовго, але це перша ластівка для росії, яка показує, що протестні настрої серед цих незадоволених дружин можуть лише збільшуватись. Чи далеко нам до революції у росії?
– У мене, на жаль, невелика надія на російський народ. Це справді цікавий сигнал, коли дружини військових вийшли на вулиці. Багато хто чекав подібних рухів у лютому 2022 року або хоча б у вересні 2022 року - їх тоді не було. Нині це крок уперед до дестабілізації російського суспільства.
Так, ми й раніше бачили багато скарг родичів військових, яких кидають як гарматне м'ясо, бачили і самих військових, які записували звернення до путіна і скаржилися "ми вмираємо тут як м'ясо, зробіть щось наш добрий цар". Тобто ми бачили ці показові протестні відеоролики. А наступний крок – це протести на вулицях.
Так, ще дуже далеко до революції, але цікаво, як влада відреагує на цей протест. За останні рік-півтора подібних протестів було дуже мало, тільки на початку війни були протестні настрої на вулицях різних російських міст, але це швидко скінчилося. Після цього жодних антивоєнних дій у росії не було. У росії для багатьох людей події в Україні взагалі нецікаві, при цьому залишається багато людей, які за війну і вважають, що путін робить все правильно. А ось кількість людей, які насправді проти війни – на жаль, страшно маленька. Але коли одні люди виходять на вулиці, інші бачать, що з цими нічого не відбувається, їх не затримують, тоді протестні настрої можуть зрости. І, звичайно ж, із усіх демократичних груп у росії на сьогоднішній день дружини та родичі військових можуть бути найактивнішою протестною групою.
Але поки що в мене низькі очікування щодо російського суспільства.
- Справді, зараз найбільше впливають на події ЗСУ і ми розраховуватимемо саме на ту версію, що ми виженемо окупанта з наших територій, після чого війна перейде в інший формат, який також буде на користь України. Але хочу у вас також запитати про нових союзників росії. Нещодавно Шойгу провів переговори з міністром оборони Буркіна-Фасо, домовляючись про посилення зв'язків у галузі оборони. Чи може плануватися використання в Україні найманців з таких от країн?
- Тут треба дивитися на якість та рівень цього союзу. Якщо ми дивимося на міжнародну арену за останні півтора року, то є багато країн, які готові підтримувати відносини з росією. Також є багато країн, які дуже далекі від подій України та кажуть, що це просто не їхня справа. Так, є політики та країни, які не готові відмовлятися від спілкування з росією через війну в Україні. Але при цьому дуже мало країн, які готові безпосередньо допомагати росії. Це Білорусь, Іран, КНДР, Сирія. При цьому ті ж африканські країни кажуть "так, ми підтримуємо тощо", зустрічаються з путіним, публічно висловлюють йому підтримку. Але при цьому допомагати росії зброєю і тим більше солдатами здатні дуже мало країн, тому що вони не хочуть вплутуватися у війну безпосередньо і теж розуміють, що росія програє цю війну - тому нічого хорошого з цього не буде.
Ми навряд чи побачимо в Україні велику кількість найманців. Хіба що з тих країн, яким нема чого втрачати. Я маю на увазі КНДР та Іран. Навіть Білорусь відмовляється від участі у війні своєю армією, бо вони чудово розуміють, що білоруське суспільство цього не терпітиме.
Читайте: У Кремля закінчилася фарба для "червоних ліній": чи загрожують світові ядерні випробування в Росії
- Є ще одна версія, чому російські чиновники відвідують країни Африки та Близького Сходу. Мовляв, йде переділ активів ПВК "Вагнер" Пригожина. І ще одне важливе питання. Росія остаточно вийшла із Договору про скорочення озброєння в Європі. Сьогодні цей вихід набуває юридичної сили, хоча процес розпочався ще 2007 року. У Німеччині заявили, що ця дія росії руйнує фундамент європейської безпеки. Хоча у цьому договорі практичного сенсу давно немає. Як ви це прокоментуєте?
– Це символічний крок і не більше. Зараз у росії немає можливості зробити щось проти європейських країн, на кшталт удару у відповідь за санкції. Тому вони постійно шукають якісь символічні жести, якими показують заходу, що нібито вони ще грають серйозну роль і все ще мають силу. Але насправді ми бачимо, що заяви путіна нічого не варті, і це стосується всіх договорів, підписаних росією.
На Заході розуміють, що довіряти росії не можна, їхнє слово нічого не варте. А всі ці символічні жести Кремля про вихід із тих чи інших договорів не впливають на політичні процеси у західному світі. А в росії іншої зброї проти Заходу немає, тільки такі ось демонстрації з договорами.
Читайте: Війна переходить на новий етап: Залужний про небезпечний сценарій та посилення мобілізації
