Направлення Вашингтоном ударної групи ВМС до Корейського півострова спровокувало розмови про ймовірність війни, можливо, навіть ядерної. США заявляють про кінець попередньої політики щодо Північної Кореї і про те, що розглядають всі варіанти вирішення проблеми її ядерної програми, в тому числі військовий. До чого це призведе? Потенційний конфлікт майже напевно буде означати кінець режиму Кім Чен Ина, але також — десятки, сотні тисяч жертв. Але фахівці впевнені: якщо і варто очікувати цієї війни, то не зараз. Нині ж Трамп лише випробовує на Пхеньяні тактику погроз.
Направлення Вашингтоном ударної групи ВМС до Корейського півострова спровокувало розмови про ймовірність війни, можливо, навіть ядерною. Напруження, що виникло після того, як поблизу берегів КНДР з'явилася група кораблів, готових завдати удар, за тиждень нікуди не зникло. The New York Times назвала цю ситуацію "Карибською кризою в сповільненій зйомці". КНДР проводить військовий парад і новий запуск ракети. США в черговий раз заявляють, що ері "стратегічного терпіння" — так назвали підхід попередньої адміністрації до Північної Кореї і не тільки — настав кінець.
Цю позицію під час візиту до Південної Кореї в неділю підтвердив віце-президент Майк Пенс. Повторив він і ще одні слова: Білий дім розглядає "всі варіанти" для досягнення поставлених цілей щодо КНДР. Таким чином Вашингтон вкотре дає зрозуміти, що готовий до військового сценарію. Цьому передував невдалий запуск Північною Кореєю ракети зі свого східного узбережжя. Південній Кореї і США не вдалося, встановити тип ракети. Тихоокеанське командування армії США вважає, що вона вибухнула відразу ж після запуску. Днем раніше у Пхеньяні пройшов військовий парад з демонстрацією балістичних ракет, під час якого Вашингтон попередили, що в КНДР готові завдати у відповідь ядерний удар.
Сам Дональд Трамп продовжує створювати собі імідж непередбачуваної політика. Президент США на початку тижня заявив, що не збирається оголошувати про свої плани щодо КНДР і вважає за краще залишити в таємниці, чи готує Вашингтон удар по Північній Кореї. "Я не збираюся повідомляти, що я роблю, про що я думаю. Я не роблю так, як інші адміністрації, які повідомляють про те, що збираються зробити через чотири тижні. Це так не працює", — заявив він, додавши, що дії США залежатимуть від того, як будуть розвиватися події.
Сили сторін
Ударну групу, яку 9 квітня США направили до берегів Північної Кореї, очолює атомний авіаносець "Карл Вінсон", класу "Німіц", найбільший бойовий корабель в історії. На його борту — літаки і вертольоти насамперед ударні штурмовики F/A-18F Super Hornet. Супроводжують авіаносець есмінці "Майкл Мерфі" і "Вейн І. Мейер", крейсер "Лейк Чемплейн". Також до складу групи входять атомні підводні човни, озброєні крилатими ракетами "Томагавк".
США направили до берегів Північної Кореї ударну групу, яку очолює атомний авіаносець "Карл Вінсон"
Кількома днями раніше КНДР провела чергові пуски балістичних ракет. США вважають, що Пхеньян наближається до виготовлення міжконтинентальної балістичної ракети (МБР), здатної доставити ядерну боєголовку до континентальних територій США. В такому випадку Північна Корея стане в один ряд з РФ і Китаєм, які можуть завдати ядерного удару по США. Нещодавно заступник радника з нацбезпеки Кетлін Макфарленд припустила, що КНДР буде володіти такою ракетою вже до 2021 року. Поки ж Пхеньян здатен вразити цілі в Південно-Східній Азії, Китаї, Японії або Росії. Зараз, за оцінками SIPRI, у Північній Кореї 10-12 недосконалих ядерних боєголовок.
Як з посиланням на джерела повідомила The Sunday Times, військові радники Трампа повідомили Великобританії, що США здатні повністю знищити ключові цілі в КНДР звичайним озброєнням і готові до превентивного удару. Однак фахівці побоюються, що американцям відомі не всі місця розміщення ядерної зброї. А значить, наслідки можуть бути жахливими. Від Пхеньяна в такому випадку слід очікувати щонайменше артилерійського удару по Сеулу, де розміщуються не тільки південнокорейські об'єкти, але і американські. Столиця Республіки Корея знаходиться на півночі країни, поблизу кордону з КНДР, і дістати її для північнокорейських військових не буде складно.
Фахівці сходяться на думці, що це призведе до масштабного військового конфлікту. Південна Корея витрачає на військові потреби в рази більше своїх побратимів-комуністів ($33,8 млрд проти $4 млрд) і має у військовому плані перевагу з єдиним суттєвим винятком: у Сеула немає ядерної зброї. Якщо врахувати безсумнівну участь США як військового союзника Республіки Корея, легко зрозуміти, що у Пхеньяна в такій війні ніяких шансів. Але суть не у виживанні режиму, а наслідках, які конфлікт матиме для Південної Кореї і американських військових. Для Трампа це стане політичним самогубством.
Північнокорейська артилерія, що базується на кордоні з Південною Кореєю, може вразити значну частину території південного сусіда. Столиця Південної Кореї, Сеул, теж знаходиться в зоні вогню артилерії КНДР.
За словами Віктора Константинова, доцента Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, уникнути артилерійського удару по Сеулу можна лише завдавши масованого ядерного удару по артилерійському позиційному району на території КНДР: "Це неминуче (удар по Сеулу, — "Апостроф"), якщо вони починають бойові дії. По-друге, будь-який більш-менш розумний політик, починаючи бойові дії, розуміє співвідношення між метою і побічними ефектами. Ніякої мети на сьогоднішній день у американців, яка б вимагала ставити регіон на межу війни, а своїх військовослужбовців — на межу смерті, просто не існує".
Помінялися ролями у спектаклі
Андрій Ланьков, відомий на Заході і авторитетний на пострадянському просторі спеціаліст по Кореї, який викладає в Університеті Кукмін в Сеулі, написав у своїй колонці для "Московського центру Карнегі", що напад паніки, що охопила західні країни, обійшов стороною Південну Корею. До такого в цій країні вже звикли, адже корейцям, на відміну від громадян західних країн, складно забути такі кризи. А виникають вони в середньому раз на пару років. І викликані тим, що сторони грають "в войовничість і непередбачуваність, щоб підняти рівень напруженості і таким чином зробити партнерів більш поступливими". Але якщо раніше цим займалися в основному керівники КНДР, то тепер схожу тактику випробовує Вашингтон. На думку, Ланькова, суть дипломатичної гри від цього практично не змінюється.
"Зміна звичних ролей в цій виставі, яку неодноразово бачили, не може не тішити: цього разу США погрожують, а Північна Корея слабо і дещо розгублено відбивається. Однак виникає питання: чи треба сприймати все це всерйоз?" — задається питанням історик.
На думку Ланькова, хоча дуже вже хвилюватися з приводу чергового "спектаклю" не варто, ймовірність корейського конфлікту з обранням Трампа, який вважається непередбачуваним, все-таки зросла, що не можна не визнати. Але удару по Північній Кореї слід очікувати лише в тому випадку, якщо в найближчі роки КНДР проведе вдале випробування вищезгаданої МБР. "Поки ж нанесення удару по Північній Кореї нікому не потрібно, воно призведе до важких наслідків і для США, і особисто для Дональда Трампа, і у Вашингтоні, на щастя, цю обставину усвідомили", — упевнений Ланьков.
Згоден і Константинов: лише набуття МБР може підштовхнути США до "практично будь-яких дій, аж до початку війни".
Тактика погроз
Не можна з повною впевненістю стверджувати, що тактика залякування не подіє на КНДР. За деякими даними, Пхеньян підготувався до проведення ядерних випробувань, але головне свято країни — День сонця, що відзначається 15 квітня, у день народження засновника династії Кім Ір Сена — обійшлося без них. Не виключено, що саме через американської гру м'язами.
"Складно сказати. Як американці на серйозному державному рівні не обіцяли, що вони застосують силу, так і Північна Корея не обіцяла, що вона проведе випробування, — відповів на запитання "Апострофа" Віктор Константинов. — Не дізнаємось ніколи. Можливо, вони готували випробування , але не провели. Можливо, не готували, і тому не провели".
Відправлення ударної групи це сигнал не тільки Пхеньяну, але і Пекіну: США розраховують, що Китай допоможе їм вирішити північнокорейську проблему. Після зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном Трамп, як зізнається сам, зрозумів, що з КНДР "не все так просто". Але підхід навряд чи змінився кардинально.
"Єдине, що можна допустити, це те, що Китай трохи більше буде дратуватися Пхеньяном, ніж дратувався до зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна. Відновлення контрольованості, швидше за все, неможливе, і у Китаї це розуміють. Тобто ця ситуація з американцями не причина, а просто ще один привід нагадати, до якої міри Північна Корея Китай дістала. З іншого боку, це абсолютно не означає, що китайці здадуть Північну Корею американцям, тому що для них це буде стратегічною проблемою. Будь-які події, які змінюють статус-кво на півострові, — це величезна діра в системі оборони КНР", — пояснив фахівець.
Поки адміністрація Трампа робить ставку на залякування режиму північнокорейського диктатора Кім Чен Ина. І тим самим проводить ще одну "червону лінію" для ворогів США. Влітку 2012 року для Башара Асада її накреслив Барак Обама, а роком пізніше сам же порушив обіцянку щодо наслідків чергового використання хімічної зброї. І це стало для американського президента одним з найбільших зовнішньополітичних провалів. Чим нинішня криза закінчиться для США, Пхеньяну, та й усього світу — ще належить дізнатися.
"Трамп з природних внутрішньополітичних причин пішовши на дії в Сирії, як зазвичай для нього та його адміністрації, трохи переекзальтувався в створенні досить красивої маркетингової картинки, але при цьому не оцінив всі стратегічні наслідки будь-якого подальшого слова. Тобто Північна Корея дуже вдало підверстувалась у контекст. Тим більше що це все було явно приурочено до візиту Сі Цзіньпіна", — вважає Константинов.
"Для адміністрації Трампа була б колосальна складність, якби Північна Корея підірвали ядерний пристрій, — додав він. — Але нікуди ця складність не дінеться, якщо вони, припустимо, вирішать це зробити в найближчу неділю або через місяць. Продемонстрована раз готовність покарати з усією силою, "якщо вони раптом", — вона буде накладена на будь-який новий сплеск. А рано чи пізно Північна Корея все одно щось випробує. Сама логіка їх поведінки це диктує. Зрештою, для них випробування — один з найважливіших елементів державної політик і зараз. Тобто радники загнали Трампа в ситуацію, коли все одно доведеться в певний момент відступити або продемонструвати рішучість, яку насправді демонструвати категорично не варто".