Після чергових запусків балістичних ракет, які провела Північна Корея, реакція США була більш стриманою, ніж півтора місяці тому, коли Пхеньян фактично лякали військовим сценарієм, якщо той не припинить випробування. Раніше "Апостроф" писав, що тактика погроз може загнати Вашингтон у безвихідне становище. Тепер є ознаки того, що Вашингтон зробить ставку на діалог і кооперацію з Китаєм. Зараз із практично повною впевненістю можна говорити про те, що загроза масштабного військового конфлікту на Далекому Сході минула. Втім, це не означає, що проблема зникла: КНДР - на шляху до створення міжконтинентальної ракети, здатної вразити США. І все залежить від раціональності північнокорейського керівництва і правильного вибору моменту для відмови від провокацій в обмін на вигоди.
Тактика погроз і нові випробування
У травні цього року Північна Корея провела чергові випробування балістичних ракет середньої дальності: сьоме за рахунком відбулося 14 травня, восьме - за тиждень. Перша ракета впала неподалік від російського Владивостока. Друга - в Японському морі. Реакція США була стриманою, особливо якщо порівнювати її з відповіддю на квітневі випробування. Тоді Штати відправили ударну групу ВМС до берегів Корейського півострова, щоб продемонструвати готовність до силового сценарію вирішення північнокорейської ядерної проблеми. Такі погрози стали причиною появи страху війни, учасниками якої могли стати не лише КНДР та Республіка Корея, а й США, Китай і, можливо, Японія.
Звичайно, США не відхрестилися від можливості попереджувального удару по Північній Кореї. Але квітневий ультиматум Пхеньяну, який передбачає покарання за нові запуски ракет, поки виконаний не був. "Апостроф" вже писав, що тактика загроз може загнати Вашингтон в пастку: нові випробування північнокорейського режиму вимагатимуть від США жорсткої реакції. Однак є ознаки того, що американці пішли іншим шляхом: замість гри м'язами буде зроблена ставка на дипломатичні способи вирішення проблеми. Принаймні, найближчим часом. Поки, незважаючи на заявлений відхід від так званої ери стратегічного терпіння, як тепер люблять називати зовнішньополітичну стратегію колишньої адміністрації президента США, Вашингтон використовує якраз підходи команди Барака Обами. Схоже, що Білий дім спробує заручитися підтримкою якомога більшої кількості держав для тиску на північнокорейського диктатора.
Для президента Дональда Трампа слова, як і раніше, важать мало: в квітневій розмові з президентом Філіппін Родріго Дутерте, як тільки зараз стало відомо американським журналістам, він назвав лідера КНДР Кім Чен Ина "божевільним з ядерною зброєю". Через кілька днів президент США публічно заявив, що для нього було б честю зустрітися з Кім Чен Ином.
"Трамп сьогодні сказав, а завтра забув, що сказав, чи сказав, що забув, — поділився думкою професор Київського інституту міжнародних відносин Сергій Галака. — У нього в цьому плані жорстких рамок немає. Думаю, США будуть тиснути, намагатися вплинути за допомогою Китаю, але ніякі серйозні силові заходи вони поки застосовувати не будуть. Поки я не бачу такої небезпеки, що вони використовують зброю, хоча б навіть високоточну неядерну".
"США і раніше, і зараз прекрасно розуміли всі ризики, пов'язані з військовою операцією, — сказав "Апострофу" доцент Київського інституту міжнародних відносин (КІМВ) Віктор Константинов. — Просто в тому випадку ситуацією заволоділи піарники, а не фахівці в області безпеки й оборони. Оскільки це все було на куражі після атаки в Сирії та у зв'язку з переговорами на найвищому рівні з Китаєм, було обрано дуже жорстку риторику. Але це був все-таки конкретний момент, пов'язаний не тільки, а, можливо, і не стільки з Північною Кореєю".
Військовий сценарій і методи тиску
Варто звернути увагу на нещодавню заяву міністра оборони США Джеймса Меттіса, який минулого тижня назвав гіпотетичне військове вирішення проблеми КНДР "трагедією неймовірного масштабу". За його словами, США продовжать здійснювати дипломатичний тиск на міжнародному рівні. Перед цим постпред США в ООН Ніккі Хейлі заявила, що США сподіваються на діалог з Північною Кореєю, але для цього Пхеньян повинен припинити ядерні й ракетні випробування. Хейлі повідомила, що США разом з Південною Кореєю, Японією та Китаєм розробляють спільний план дії щодо КНДР. Росію ж, поблизу чиїх кордонів недавно впала одна із запущених КНДР ракет, Хейлі попросила визначитися: підтримує та північнокорейський режим чи ні. Галака вважає, що Кремль займе позицію "мудрої мавпи": не маючи реальної можливості якось вплинути на розвиток подій, Москва буде спостерігати за спробами США та Китаю приборкати Північну Корею.
Аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков вважає, що в своїй заяві Джеймс Меттіс фактично зайняв позицію, протилежну тій, яка звучала в березні-квітні. "Стримана американська реакція на тлі двох останніх ракетних випробувань демонструє всю позицію, — прокоментував Бєлєсков. - Хоча, з іншого боку, вона є логічним наслідком того, що у разі, якби і далі звучала войовнича риторика — загрози США на тлі продовження випробувань, — цим американський уряд, по суті, заганяв би себе в безвихідне становище. Адміністрація Трампа стояла б перед непростим вибором: робити відповідні кроки і підтверджувати свої заяви або поступитися й тим самим завдати удару по іміджу США. Тепер вони фактично займають більш стриману позицію. Це не означає, що Сполучені Штати відмовляються від політики протидії подальшому розвитку як ядерного, так і ракетного потенціалу. Просто вони будуть робити ставку не на риторику, а на посилення взаємодії з КНР. Вони спробували: кавалерійський наскок не спрацював".
Результати такої кооперації з Китаєм вже є, вважає політолог-міжнародник: вони полягають в падінні експорту вугілля з Північної Кореї до КНР майже до нульової позначки. Доходи внаслідок санкцій впали на 99%. Уже найближчим часом це може мати наслідки для Пхеньяна, додав Бєлєсков. Після випробувань в середині травня Радбез ООН попередив Пхеньян про нові санкції, якщо той не виконає вимогу припинити всі ядерні випробування.
Але з приводу ролі Пекіна все ще достатньо сумнівів: як в коментарі виданню зазначив Сергій Галака, здатність КНР вплинути на Пхеньян - під питанням. Тому американцям доведеться шукати способи тиснути на Північну Корею за допомогою санкцій або навіть повної блокади.
Президентські вибори, які в травні відбулися в Південній Кореї, поклали край тривалій політичній кризі в цій країні, яку спричинив імпічмент Пак Кин Хе. Їх переможець Мун Чже Ін — прихильник більш м'якого підходу щодо КНДР. І хоча тепер позиції Сеула і Вашингтона з багатьох питань, що стосуються Північної Кореї (зокрема, розміщення на території Республіки Корея системи американської протиракетної оборони THAAD), дещо розходяться, це не повинно стати серйозною перешкодою для їхнього діалогу про ядерну програму Пхеньяна. Фахівці вказують на те, що проблема перестала бути виключно внутрішньокорейскою або проблемою союзників США, а стала загрозою для Америки і досягла міжнародного рівня.
"Я не думаю, що це зіграє радикальну роль. Навіть зміна політики при новому президенті Мун Чже Іні навряд чи змусить Америку переглянути свої пріоритети", — вважає Бєлєсков.
Звичайно, загроза масштабного конфлікту не могла зникнути повністю. Сеул заявив, що північнокорейська ядерна програма розвивається швидше, ніж очікувалося. Микола Бєлєсков зізнався, що буде цікаво поспостерігати за діями Білого дому, коли КНДР наблизиться до випробування міжконтинентальної балістичної ракети (МБР), що теоретично загрожує вже континентальним територіям США. Адже у такому випадку Північна Корея дійсно буде загрозою для Сполучених Штатів. Сергій Галака не виключив силового сценарію в такому випадку.
"Для Північної Кореї якраз нічого не змінилося, — впевнений Віктор Константинов. — КНДР йде курсом на зіткнення зі США. Якщо вона пропустить той момент, коли ще можна домовитися з американцями або домовитися з китайцями, щоб ті домовилися з американцями, це зіткнення буде неминучим. Сьогодні воно малоймовірне. Найближчим часом, коли американці почнуть вважати, що Північна Корея дійсно наближається до створення МБР, це зіткнення стане вже неминучим. Для американців ставки надто зростуть, щоб вони пропустили можливість втрутитися. Питання в тому, наскільки раціональна оцінка північнокорейськими лідерами і чи не помиляться вони з моментом, коли потрібно розміняти на максимальні для себе вигоди ті провокації, які вони зараз роблять".