Вибори в Італії не принесли значних сюрпризів з точки зору результатів голосування, та неочікуваними ще можуть виявитися підсумки коаліційних перемовин. Наразі ніхто не береться сказати точно, хто отримає право сформувати уряд: кожен варіант більш чи менш ймовірний, більш чи менш позитивний для Італії, ЄС та України. Мабуть, найгірший з них – це нові парламентські вибори. Хоча кожен зі сценаріїв складно назвати перспективним через збільшення впливу праворадикалів, євроскептиків і проросійських сил в одній з найбільших економік ЄС, катастрофічних наслідків для України чекати також не варто: і серед групи лідерів, і всередині Італії достатньо стримувань і противаг. Чого ж чекати від нового італійського парламенту, з'ясовував "Апостроф".
Коли євроскептики отримують більше половини місць в парламенті однієї з п'яти найпотужніших економік ЄС, це не назвеш пересічною подією. Результати парламентських виборів у Італії не здивували, та від цього вони не стають менш загрозливими. Переможцем став популістський "Рух 5 зірок" (M5S), який позиціонує себе як антисистемний – в Палаті депутатів він отримав 32,66% голосів. Соціологи й раніше віддавали перемогу цій партії, проте результат виявився навіть кращим, ніж прогнозували.
Та не "Рух 5 зірок", швидше за все, сформує уряд. Прем'єром, як прогнозують, може стати кандидат від "Вперед, Італія" (Forza Italia), блоку скандального ветерана італійської політики Сільвіо Берлусконі. Політсила тричі колишнього прем'єр-міністра Італії отримала 14,01%. Сам Берлусконі не зможе увійти до складу парламенту, очолити уряд чи посісти будь-яку іншу державну посаду: до 2019 року діє відповідна заборона через судимість у справі шахрайства його холдингу Mediaset. Проте політик напевне впливатиме на кадрову політику партії.
В коаліцію з Forza Italia може увійти правопопулістська "Ліга Півночі" (Lega Nord), за яку проголосували 17,37%. Її очолює Маттео Сальвіні. Ці дві партії та ще дві політичні сили, які разом набрали менше шести відсотків, йшли на вибори як правоцентристський блок, хоча та ж "Ліга Півночі" насправді праворадикальна.
Сільвіо Берлусконі і Маттео Сальвіні
Демократична партія Італії, яка останні кілька років очолювала уряд, з 18,72% посіла друге місце. Пару відсотків блоку лівоцентристів додала партія "Європа+", яку очолює колишня єврокомісарка Емма Боніно. Ще три партії цього блоку отримали по піввідсотка кожна.
Отже, три політичні сили або групи набрали співмірну кількість голосів: мова про правоцентристів, лівоцентристів та переможця виборів M5S. Всі партії продемонстрували майже ідентичні результати і на виборах до Сенату.
Традиційні італійські партії – правоцентристи з "Вперед, Італія" та демократи-лівоцентристи – на виборах провалилися, бо отримали навіть менше прогнозованого. Натомість підтримка антисистемних популістів і радикалів зростає.
Кандидатка історичних наук та асоційована експертка-дослідниця зовнішньої політики Італії в Раді зовнішньої політики "Українська призма" Вікторія Вдовиченко пояснює це тим, що італійцям набридли старі партії і перетікання старих в нові без зміни підходів. Звідси й така величезна кількість голосів за "Рух 5 зірок".
"Італійці хочуть бачити нові обличчя в політиці, і соціальні, економічні та міграційні виклики, тобто безпекові, зробили послугу популістам, що ті стали такими популярними. Крім того, рівень молодіжного безробіття в Італії становить майже 40%. Відтік кадрів з Італії показує, що італійці не бачать змін у своїй країні. Це ще один ризик, але, мабуть, не у короткостроковій, а у середньостроковій перспективі. Бо наразі Італія хоч і має великий державний борг, який сягає 130% від ВВП, але завдяки системі дотацій з Європейського центробанку поки вийшла з рецесії та має певні позитивні макроекономічні показники", - сказала вона в коментарі "Апострофу".
Італійський уряд та коаліція: варіантів безліч
За результатами виборів, які відбулися 4 березня, в Італії сформують новий склад обох палат парламенту. Вперше в Італії застосували змішану мажоритарно-пропорційну виборчу систему, відповідно до якої за пропорційним принципом обрали представників на дві третини місць. За претендентів на 630 місць в Палаті депутатів могли голосувати громадяни віком від 18 років. За кандидатів в Сенат (315 місць) – лише ті, кому не менше 25 років.
"Рух 5 зірок", "Ліга Півночі" та праворадикальні "Брати Італії" (4,4% в Палаті депутатів) разом складають умовну євроскептичну групу і матимуть більше половини місць в парламенті. Однак не все так просто: їхня коаліція – лише одна з можливих опцій, причому не найбільш вірогідна.
Спрогнозувати, як виглядатиме уряд, наразі неможливо. Навіть самі італійці не зможуть відповісти на це запитання, зазначила Вікторія Вдовиченко. По-перше, тому, що 23 березня вже мав би запрацювати парламент нового скликання, а право формувати уряд має надати президент Серджо Матарелла. По-друге, жодна політична сила і жоден умовний блок не отримав 40% голосів, що є необхідним мінімумом для формування уряду. По-третє, варіантів того, як можуть сформувати уряд, є одразу декілька. І найгірший з них – це нові вибори.
"Це буде варіант, за якого президент Італії вважатиме, що тому складу уряду, який пропонуватимуть, не можна довірити керування державою, і він говоритиме, що на осінь можуть бути скликані нові вибори", – сказала Вдовиченко "Апострофу".
Ще один можливий сценарій – це певне об’єднання правоцентристів з лівоцентристами. "Наскільки він вірогідний, знають, напевно, лише очільники цих партій, які, я думаю, кулуарно зараз ведуть величезні торги", – додала вона.
Парламент Італії
Неможливо, звісно, ігнорувати й "Рух 5 зірок" та її молодого й популярного лідера Луїджі Ді Майо. Однак у програмних документах партії сказано, що вона не може утворювати союзи з іншими політичними силами. Тому можливість їхнього входження до коаліції – під великим питанням.
Італійський правник Дієго Доссена також зазначив "Апострофу", що наслідки виборів, принаймні щодо формування нового уряду, поки що незрозумілі. Вирішувати доведеться президентові Італії.
"Лідер "5 зірок" і охочий стати прем'єр-міністром Луїджі Ді Майо зазначив, що його партія готова говорити з усіма на політичній сцені, хоча раніше вони завжди відмовлялися говорити з так званими старими партіями. Справді цікавою є зміна лідера в правоцентристській коаліції, яка стала більш правою, оскільки Маттео Сальвіні, лідер популістської та антиєвропейської "Ліги", тепер стверджує, що має право очолити майбутній уряд, бо його партія отримала більше голосів, ніж партія Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італія", і це сталося вперше", – сказав він, додавши, що на цих виборах зазнала краху і Демократична партія, отримавши найгірший результат в історії. Її лідер Маттео Ренці заявив, що піде з посади голови партії, щойно запрацює новий уряд.
Політолог-міжнародник Євген Ярошенко найвірогіднішими вважає два сценарії: "Перший – це правоцентристська коаліція, яку сформують Forza Italia та "Ліга Півночі", які поділяють поміркований євроскептицизм та не ставлять собі за мету кардинальний перегляд місця Італії в Європейському Союзі. А другий сценарій – це дострокові вибори, якщо через розбіжності та математичний склад за результатами цих виборів не вдасться сформувати коаліцію. Однак нові вибори, якщо й будуть, то навряд чи якось допоможуть вийти з цього політичного болота, в якому опинилася Італія".
"Ідеологічні розбіжності між "Лігою Півночі", Forza Italia, "Рухом 5 зірок" та демократами – настільки великі, що їхню співпрацю складно уявити. Тренд того, що партії готові до торгів і перемовин, також можна було побачити в заявах лідерів "Ліги Півночі" та "Руху 5 зірок" місяць тому, коли вони прибрали зі своїх програмних документів такі радикальні кроки, як вихід з ЄС та Єврозони. Політичні сили прекрасно розуміють, що гасла гаслами, але треба буде рахуватися і домовлятися з іншими політичними силами та партнерами по ЄС", – пояснила Вікторія Вдовиченко.
Наслідки для відносин Італії з ЄС та Україною
Безумовно, ці вибори були вкрай важливими для Європейського Союзу. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер раніше заявив, що ЄС має бути готовим до найгіршого сценарію, і його самого більше турбує результат італійських перегонів, ніж рішення соціал-демократів щодо коаліційної угоди з блоком ХДС/ХСС у Німеччині. 4 березня стало відомо, що члени СДПН підтримали таку коаліцію. А це означає, що німецьку урядову кризу може замінити італійська, з новими виборами чи без них.
Однак навряд чи призначення нового уряду змінить ситуацію, за якої офіційний Рим не знає, як приймати непопулярні рішення. МВФ вважає, що уряду Італії доведеться підвищувати податки та скорочувати витрати з держбюджету. А цього, як зазначила Вікторія Вдовиченко, немає в передвиборчій програмі жодної з партій, навіть навпаки.
Всі партії будуть під сильним тиском виборців, тому намагатимуться пом'якшити політику жорсткої економії, а це може негативно вплинути на зобов'язання країни перед кредиторами, зокрема ЄЦБ, і, відповідно, на інвестиційний клімат в країні, вважає Євген Ярошенко. Він підкреслив, що борг Італії перевищує 2% світового ВВП.
"Новому уряду доведеться постати перед дилемою, як зберегти прихильність Німеччини, органів ЄС, інших іноземних партнерів, продовжувати дотримуватися кредитних, фіскальних та інших зобов'язань, і, з іншого боку, не втратити підтримку виборців. Залежно від того, хто сформує уряд, Італія буде більш гнучка (якщо це Forza Italia), або менш гнучка, і тоді буде більше конфліктів, якщо якимось дивом після дострокових виборів Луїджі Ді Майо, лідер "Руху 5 зірок", стане прем'єр-міністром", – пояснив Ярошенко.
Якщо ж говорити про позицію Італії щодо України, Росії та санкцій, то, на думку експерта, ризики для Києва у випадку приходу більш проросійських сил (а це M5S, Forza Italia та "Ліга Півночі") до влади можуть зрости, оскільки Італія – сильний політичний гравець в ЄС та третя економіка Єврозони. З іншого боку, і для представників правлячої Демократичної партії на кшталт колишнього та чинного прем'єрів Маттео Ренці та Паоло Джентілоні проблема війни в Україні досі була другорядною, оскільки уряд Італії цікавить, зокрема, можливість співпраці з Росією для врегулювання ситуації в Лівії, звідки до Італії рушають мігранти.
"Існує певний ризик, що Італія може стати лідером групи країн в ЄС, які виступатимуть за нормалізацію відносин з Росією, з усіма далекоглядними наслідками для України", – зазначив Ярошенко.
"Я досі вірю, що Італія – командний гравець, – розмірковує Вдовиченко про можливість кроків Італії назустріч Москві. – Якщо подивитися в ретроспективу 1990-2000 років, вона завжди намагалася об’єднатися з кимось. Думаю, Італії буде неможливо вибудувати самостійну гру в контексті ЄС, не зважаючи на пані Меркель та пана Макрона. Відповідно, найбільш вірогідно, що трикутник Франція – Німеччина – Італія буде системою противаг і стримувань в позиції ЄС".
З іншого боку, Україна не здатна запропонувати Італії настільки привабливі економічні проекти, як це робить Росія. Однак цей чинник присутній давно, популістська риторика про шкоду санкційного режиму для економіки Італії з’явилася не вчора і Сільвіо Берлусконі (відомий своїми дружніми стосунками з президентом РФ Володимиром Путіним. До речі, в 2015 році Берлусконі відвідав анексований Крим, після чого йому було заборонено в'їзд до України, - "Апостроф") також уже не раз був при владі. "Тому тут постає питання до українських урядовців: чи знають вони, як в таких умовах працювати з Італією", - підсумувала Вікторія Вдовиченко.
