У відносинах між Польщею та Росією спостерігається черговий виток напруження. Депутати польського Сейму готують законопроект, в якому хочуть заборонити Кремлю поширювати брехливу пропаганду. А 10 січня польський парламент офіційно засудив і назвав брехливими заяви російського президента Володимира Путіна про те, що нібито Польща спровокувала початок Другої світової війни. Однак польський журналіст і письменник Вєслав Романовський заявив "Апострофу", що насправді заяви польських депутатів носять суто формальний характер, оскільки Польща не озирається на заяви Кремля, як і весь прогресивний західний світ.
Заяви Володимира Путіна про те, що Польща причетна до розв'язання Другої світової, про польський антисемітизм – це помста за те, що його не запросили в польський Аушвіц на 75-річчя визволення цього концтабору. Це по-перше.
Друга політична мета Путіна – зіпсувати стосунки Польщі та Ізраїлю. 26 січня 2018 року Сейм Польщі прийняв суперечливі зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які запроваджували покарання за вислів "польські табори смерті". Це викликало негативну реакцію Ізраїлю. І хоча згодом парламент скасував ці зміни, Путін вхопився за цей скандал.
23 січня в ізраїльському Єрусалимі відбудуться заходи, пов'язані із Голокостом. Будуть присутні президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, президент Франції Еммануель Макрон та Путін. Було запрошення для Анджея Дуди. Він сказав, що поїде, якщо йому дадуть голос, він висловить свою думку або до, або після Путіна. Але йому сказали, що це неможливо, і Дуда відмовився – він дуже не хоче слухати те, що каже господар Кремля. Дуже символічно, що захід організовує російський олігарх В'ячеслав Кантор, прізвище якого з польської перекладається як "обмін валют". У Кантора є претензії до польського уряду через відмову у покупці великого хімзаводу у Польщі.
Читайте: Путіну можна пообрубувати руки, але триває складна гра - Олексій Арестович
Польща має багато історичних аргументів щодо Другої світової і буде реагувати на слова Путіна спокійно. Після заяв Путіна Польщу підтримали США, Німеччина, польські організації євреїв. Те, що сказав Путін – це брехня. Його заяви дуже важливі для внутрішнього медійного простору Росії. На Заході в ліберальній пресі і наукових колах ніхто не буде звертати на них увагу. Люди знають, що це нісенітниця, а росіяни поговорять про це ще кілька місяців – можливо, до параду в Москві на 9 травня, на якому теж не буде Дуди - і перестануть.
Однак Польща не хоче інформаційної війни і не братиме у ній участі. А заява польського Сейму, в якій засуджуються провокаційні та неправдиві заяви Путіна, носить чисто декларативний формальний характер. Така собі "наша відповідь Чемберлену".
Але я поставлю таке питання – чи пам'ятаєте ви таку ситуацію, коли Путін сказав добре слово про своїх сусідів? Естонці, литовці пам'ятають, як це було. Коли в Києві у 2014 році був Майдан, Путін говорив, що то не українці, а бандерівці скачуть. Теж саме він говорив перед анексією Криму – на півострові всі прокремлівські люди казали, що прийдуть бандерівці і будуть різати. Це, на жаль, нормальна для Путіна поведінка. Для нього це політична гра. Але Путін брехун і його заяви нас не цікавлять. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький нещодавно чітко заявив, що "ми можемо налагоджувати відносини з Путіним лише після того, як він закінчить війну на Донбасі і поверне Крим".
Читайте: Скандал з Бандерою: Україна відповіла на різку заяву Польщі та Ізраїлю
У Польщі є російські міжнародні телеканали – Sputnik, RussiaToday і російський "Перший національний" із шарлатаном Кисельовим - але їх дивляться дуже мало людей. Це здебільшого ті, хто займається питаннями східних від Польщі держав – України і Росії. Тому ми їх не блокуємо. Але для України заборона трансляції російських телеканалів є ефективною, бо на Донбасі і в Криму російського телебачення було дуже багато. Це агресивна пропаганда, це військовий, а не медійний продукт. Вони зробили надто багато поганого на Сході України і в Криму. Але окрім блокування треба створити власний інформаційний контент, медійний простір, аби хотілося дивитися його, а не російський.
Путін же пообіцяв написати наукову статтю про початок Другої світової. Я спокійно її чекаю. Там можуть бути тези, що пакт Молотова-Ріббентропа не був поділом Польщі; що не було сформовано такої держави як Польща; що поділ Польщі не відкрив шлях початку Другої світової. Але у Путіна немає історичних аргументів, він керується лише політично-демагогічними ідеями. Але хай пише – може, поки він буде зайнятий, у нього не буде часу говорити дурниці про сусідів, зокрема й про Україну. На саміті НАТО в Бухаресті 2008 року члени російської делегації говорили, що Україна – це квазі-держава. На кожній зустрічі на міжнародному рівні росіяни говорять західним країнам, що в Україні олігархи, що їй не можна давати гроші.
Та не треба озиратися на те, що думає чи каже Кремль. Мене дуже дивує, чому Україна так орієнтується на Москву. "Чи вільно нам це робити". Він забрав у вас Крим, Донбас. І ви чекаєте, чи дасть він згоду робити щось у своїй державі. Це просто якийсь Стокгольмский синдром.
