У Європі поступово полегшують заборони, викликані пандемією коронавірусу. Чому ж там досі обережно говорять про відкриття кордонів всередині Євросоюзу, але не можуть жити без заробітчан - як зі Східної Європи, так і з пост-радянських країн, читайте в матеріалі "Апостроф".
Перші ластівки
Загроза коронавірусної пандемії виявилися настільки стрімкою та непередбачуваною, що наднаціональні європейські структури, зазвичай не надто поспішні у прийнятті та реалізації рішень, просто-на-просто не встигли толком відреагувати. Натомість національні уряди, нажахані прикладом Італії, не витрачали час на консультації та узгодження, і в авральному режимі вводили карантинні режими та перекривали кордони. І тепер, коли загрози економічних втрат від карантинного "простою" своїми катастрофічними перспективами починають переважати страх перед коронавірусною пандемією, пік якої Європа вочевидь вже пройшла, саме національні уряди і стають ініціаторами поступових виходів із карантину і нормалізації економічного життя.
Цікаво, що хоча кожна європейська держава приймала рішення про введення і скасування карантину самостійно, всі ці стратегії зводяться до однієї загальної схеми. І за рідкими винятками вона стосується зняття обмежень поетапно, з паузами у приблизно два тижні, з метою повного контролю над ситуацією. Як пояснив прем’єр Франції Едуар Філіп, презентуючи національну програму виходу країни з карантину перед парламентом: "Ми будемо поетапно готуватися до 11 травня (дата початку скасування карантинних обмежень), відстежуючи всі показники, перевіряючи один департамент за іншим, щоб поверненнядо нормального режиму роботи пройшло якомога більш гладко. Якщо показники нас не задовольнять, то ми не станемо виходити з карантину 11 травня або поставимо більш жорсткі умови".
Пальма першості в справі скасування карантинних заходів в Європі належить Австрії, яка ще 14 квітня скасувала обмеження для торгівельної галузі, а з 1 травня дозволить працювати закладам "побутових послуг" і навіть ресторанам. Не сильно відстали Данія та Норвегія, які 20 квітня відновили роботу підприємства малого бізнесу, з з 27 квітня відкрили школи і дитячі сади. У Швейцарії з 27 квітня відновлять роботу підприємства, що надають побутові послуги. Відкрити школи влада збирається після 11 травня, а ось бари і ресторани залишаться закритими як мінімум до 8 червня.
Навіть найбільш постраждалі від коронавірусу Італія та Іспанія планують в травні починати знімати обмеження, щоб потроху відновлювати економіку. Зокрема, з 4 травня в Іспанії вже відкриються перукарні, деякі спортивні центри, частина офісів і ресторанів. Щоправда, відвідувачів там дозволять впускати не більше третини від доступних місць. Іспанський прем'єр висловив надію вже до кінця червня країна повернеться до звичного життя. В Італії ж уряд з оголошенням конкретних дат не поспішає. Це вже спричинило хвилю обурення представників ресторанного бізнесу, який продукує суттєву частку італійського ВВП. З іншого боку, в Італії зараз зафіксовано черговий сплеск смертності - близько 500 людей. А тому поспішати з виходом з карантину там навряд чи будуть...
Утім, попри певну лібералізацію карантинних режимів, європейські уряди дуже обережні у представленні чітких планів. Причина цього - страх перед черговим сплеском захворюваності на коронавірус. Намагаючись потроху нормалізувати життя, держави залишають за собою можливість дати задній хід і знову за потреби "закрутити гайки". Також важливим моментом є те, що норми "соціального дистанціювання" в Європі ніхто і не думає скасовувати, тож відновлення роботи усіх закладів супроводжується карантинними обмеженнями, і масочний режим ще на довгі місяці залишатиметься реальністю.
Коли повернеться європейський "безвіз"?
Набагато складнішим питанням, яке постає перед європейцями у зв’язку з перспективами завершення епохи суворих карантинів, є проблема відкриття кордонів та відновлення транспортного сполучення. Тут якоїсь загальної схеми немає. Єдина держава Європи, яка відкрила свої кордони, і то лише для своїх громадян, - це Чехія. Зроблено було це 27 квітня у відповідь на рішення суду, яке визнало раніше прийняті урядом заходи по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу такими, що порушують закони країни. "Можна виїжджати за кордон, навіть у відпустку. Але кожен, хто повертається, повинен буде підтвердити негативний результат тесту на коронавірус або провести два тижні на домашньому карантині", - описав запобіжні заходи міністр охорони здоров'я країни Адам Войтех.
Певну ініціативу в напрямку відновлення транспортного сполучення проявляє і Австрія, що вже відновила авіаперевезення за п’ятьма європейськими напрямами, і на загальноєвропейському рівні пропонує відновити в транспортне сполучення між "найбільш безпечними державами". Також в травні мають узгодити взаємне відкриття кордонів і країни Балтії — Литва, Латвія і Естонія.
Утім, більшість країн готується до відновлення руху всередині Євросоюзу лише влітку. Так, в рамках заходів з ослаблення карантину влада Чехії плануює у липні відкрити кордони з країнами-сусідами - Польщею, Словаччиною, Австрією та Німеччиною.
А от із загальним відкриттям внутрішніх і зовнішніх кордонів ЄС поки туго, і без дій та рішень наднаціональних органів ЄС здійснити це буде неможливо. Відповідно до рекомендацій Єврокомісії, цей процес повинен бути дуже повільним і поступовим, а відкриття кордонів і дозвіл туристичних поїздок, найімовірніше, відбудеться на пізніх рівнях зняття обмежень. Водночас, під час відеоконференції міністрів туризму країн ЄС, єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що "Європейському Союзу буде потрібно буде знайти безпрецедентні фінансові ресурси для подолання кризи, в тому числі для відновлення туристичної галузі, яка найбільше постраждала в зв'язку з поширенням коронавірусу". Питання відновлення туристичної галузі - дійсно одне з найболючіших для об’єднаної Європи, адже до пандемії сфера туризму забезпечувала близько 10% ВВП ЄС і майже 12% робочих місць Євросоюзу.
Поки що відсутні не те що плани, а навіть прогнози того, коли знову запрацює європейський простір без кордонів. Без надійних засобів боротьби з коронавірусом (а такі, як вже писав "Апостроф", будуть ще не скоро) ніхто не наважиться відкривати кордони для мільйонів подорожуючих. Ще з однією нагальною проблемою - з нестачею сезонної робочої сили - європейським державам доведеться боротися за відсутності звичного "безвізу". Що серйозно ускладнить внутрішню міграцію всередині ЄС.
Заробітчани проти коронавірусу
За підрахунками видання The Economist, лише одна Німеччина потребує близько 300 тисяч сезонних робітників для функціонування свого сільського господарства. У Франції найближчим часом лише для сезону полуниць потрібно буде понад 200 тисяч польових робітників, дві третини яких зазвичай прибувають зі Східної Європи. Велика Британія, як повідомляє Guardian, потребує понад 90 тисяч заробітчан.
Для того щоб уникнути чергових економічних проблем, яких і так вистачає, європейці доводиться шукати способи обійти рішення закриття кордонів. Німеччина в особливому порядку дозволила в’їзд 40 тисячам робітників із Східної Європи в квітні, і ще 40 тисячам в травні. Головною умовою є підписаний наперед договір з працедавцем і привезення заробітчан виключно організованими групами в автобусах, без зупинок в інших країнах. Також поширеною практикою є організація спеціальних чартерних рейсів — подібним способом скористалася Фінляндія, щоб залучити українських заробітчан на сезонні роботи.
Водночас сама Центрально-Східна Європа, з якої робітники їздять на захід, також потерпає від закритих кордонів і неможливості залучення робочої сили з пост-радянського простору. Особливо гостро ця проблема проявилася у Польщі. За підрахунками польських експертів, притік заробітчан з України в 2019 році становив майже 1,5 мільйона чоловік. Тому перед урядом Польщі постало завдання не просто вийти з карантину і розпочати відновлення економіки, але і не втратити мільйони робочих рук з України.
Рада міністрів країни підготувала так званий "Антикризовий щит" – програму економічної підтримки на суму 212 млрд злотих (приблизно 45 млрд євро). Окремі пункти цієї програми надають економічні гарантії й українцям, які перебувають на заробітках. І не лише повноцінно працевлаштованим — які в період "простою" через карантин, як і громадяни Польщі, отримають компенсації в розмірі 80% від заробітної плати - але і тим, хто працює напівлегально — на так званих "сміттєвих угодах", і теж можуть розраховувати на 80% від мінімальної зарплати. Також "Антикризовий щит" дозволив іноземцям, термін перебування яких в Польші стікає в період карантину, залишатися в країні до кінця пандемії і ще 30 днів після. Крім того, на вимогу представників сільського господарства та переробної промисловості, уряд Польщі також почав розробляти механізм, який би дозволив у умовах пандемії привозити заробітчан з України.
Після місяців карантину та страху перед коронавірусом суворий диктат економічних реалій потроху починає брати своє. Тримаючи руку на пульсі пандемії, Європа потроху згортає карантини і починає привідкривати свої кордони для тих, без кого неможливе нормальне функціонування економіки. З огляду на це, варто очікувати, що вже восени, у разі якщо коронавірус не повернеться, Євросоюз почне повертатися до нормального життя - і в плані туризму, і в плані трудових відносин з іноземцями...
