Тиждень, що минає, запам'ятався протестами в Грузії через скандальний законопроект про агентів іноземного впливу. Зрештою, грузинський парламент пішов назустріч мітингувальникам та скасував законопроект. Крім того, було випущено на волю всіх активістів, яких заарештували під час протестних акцій. Про наслідки протестів у Грузії в ефірі Апостроф TV розповів експерт Грузинського Центру стратегічного аналізу ГЕЛА ВАСАДЗЕ.
- Що відбувається у Тбілісі? Люди задоволені рішеннями влади чи у них з'явилися інші претензії?
- По-перше, суспільство зуміло домогтися скасування закону, який не був потрібен ні владі, ні суспільству, але яким влада хотіла показати, що вони можуть усе, що завгодно, і вони можуть не звертати увагу на думку суспільства. Але ж ні, люди вийшли і сказали, що не можна не звертати на нас увагу.
Читайте: Протести в Грузії: чому те, що відбувається в країні, стало початком "демонтажу" путінської влади
В основному це була молодь, для якої Грузія – це Європа, вони не можуть собі уявити інше. Вони "совок" і не пам'ятають, вони народилися вже у вільній країні, їхнє дитинство пройшло за часів Саакашвілі. Відповідно зараз їм у середньому 20-25 років, і ця молодь не готова віддати так званій "Грузинській мрії" свою мрію про європейську Грузію. Вони про це сказали.
- Яка була взагалі кількість затриманих?
- Більшість уже відпустили, але там ще хтось лишився. Вони зараз спеціально тягнуть, бо розуміють, що необхідно збити цю хвилю, щоб нових вимог не було. Ну і друга вимога – напевно, буде вимога політичної відповідальності, але це замилять.
– Політична відповідальність за що? За те, що вони намагалися протягнути цей законопроект?
– За те, що вони два дні намагалися розігнати мітинг.
- Мітинги проходять у всьому світі, в цьому немає нічого незвичного. В Україні, коли відбувалися мітинги, застосовували також дуже багато чого забороненого.
- Одну секунду. Є конституційне декларація про збори. Це конституційне право. І якщо люди стоять і не порушують закон, то ніхто не має права їх розганяти.
15 людей, які там з іншого боку, з боку парламенту щось намагалися зламати чи огорожу розгойдували – цих 15 осіб достатньо було затримати. Навіщо треба було розганяти багатотисячний мітинг? До того ж, у першу ніч вони розігнали вдало, а наступної ночі їм не вдалося розігнати. Не змогли розігнати, бо хлопці переходили від кварталу до кварталу, а потім перемістилися на інші локації міста: набережну, площу Героїв перекрили тощо.
Влада чудово зрозуміла, що наступним етапом, якщо вони продовжать так наступного дня, буде Майдан. До того ж повноцінний. Тому вони були змушені відступити назад. Адже мітингувальники не належать до жодної політичної партії, це суто громадський рух.
- Тобто це могло перерости у щось більше, і влада це чудово розуміла?
- Будь-яка революція, будь-який Майдан – це насамперед дурість влади, а потім уже інше. Вони й так зробили багато дурниць. Але зараз ці молоді хлопці відчули смак і, думаю, що зараз абсолютно будь-що, що не сподобається суспільству, закінчиться цим.
- Як ви вважаєте, що може знову спровокувати виникнення якогось протесту?
- Для відновлення якогось протесту необхідно, щоб влада зробила дурість.
- Яку дурість може зробили влада зараз?
- Наприклад, заарештувати когось із учасників протесту та дати реальний термін комусь або на кшталт ось цього закону ще якийсь закон ухвалити, або відмовитися від кандидата на членство в ЄС. Багато чого.
- Президент Грузії, коли почалися протести, була в США і заявила, що може застосувати вето. А чому вона одразу цього не зробила?
- Неможливо застосувати вето на законопроект, який ще не ухвалено, потрібно ухвалити законопроект. Це була реакція на ухвалення законопроекту у першому читанні. Закон же не було ухвалено. Його прийняли у першому читанні – була така реакція. Ще мало бути три читання, думка Венеціанської комісії, потрібне було вето президента і таке інше. З боку "Грузинської мрії" все це було легко подолати, вони могли взагалі працювати в режимі скаженого принтера і приймати три дні перше читання, друге читання, третє читання.
До речі, на п'ятницю було намічено прийняття закону у другому читанні, і насправді його не відкликали. Вони провалили цей закон, бо його неможливо відкликати – у першому читанні вже прийнято. Вони просто проголосували проти у другому читання і все на цьому закінчилося. Там юридичні тонкощі. А вето накладати на що? Закону не було.
- Кремль заявив про видиму "руку" у подіях у Грузії. На думку Пєскова, існує ризик провокацій щодо Абхазії та Південної Осетії. Він сказав, що Москва уважно спостерігає за тим, що відбувається в Грузії. Навіщо, у вашому розумінні, такі сигнали?
- Треба їм щось сказати, нехай спостерігають. Якщо їм це приносить задоволення, то ми не проти, щоб вони спостерігали. А щодо Абхазії і так званої Південної Осетії, тому що це Цхінвальський регіон, а не "Південна Осетія" – так само, як "в Україну" і "на Україну". Щодо цього, то це взагалі законна, міжнародно-визнана територія Грузії. Найбільшою провокацією є окупація цієї території.
- Якщо говорити про висловлювання Кремля, то Симоньян загрожує Грузії та обіцяє "шандарахнути відразу по Тбілісі". Вона каже, що там немає Києво-Печерської лаври, що вони не дружні народи з грузинами. Як ви оцінюєте такі заяви?
- Дуже кумедна заява та дуже показова. Раніше вони завжди погрожували танками. Але зараз вони чудово розуміють, що на кожен хитрий танк є "Джавелін" із різьбленням. Тому, чудово знаючи, що якщо вона скаже про танки, якою буде відповідь, а Джавеліни в Грузії таки є, вона вирішила погрожувати ракетами. Я думаю, що Штатам потрібно задуматися про те, що Грузії також потрібні комплекси ППО. Погрожують же.
- Говорять так само про те, що план росії провалився. Екс-президент Саакашвілі Грузії звернувся до грузинів із в'язниці. Як ви вважаєте, чи можуть відновитися протести для того, щоб його звільнили з в'язниці?
– Це залежить від партії Саакашвілі. Він має партію. Більшість людей, які підтримують цю партію – виключно через Саакашвілі. Тепер питання: чому члени партії, за яку голосують щонайменше 300-400 тисяч осіб, не виводять на вулицю людей, своїх прихильників із вимогою звільнити Саакашвілі? Хоча б 10-15 тисяч, хоч би щотижня, я вже не говорю про кожен день. Ось коли на це запитання дадуть відповідь ті, хто сьогодні керує партією…
Зрозуміло, що до цього було інше керівництво, вони не могли, не хотіли, не було грошей чи чогось не було, я не знаю. Сьогодні чому ні? Запевняю вас, якщо щотижня – у суботу та неділю, наприклад, біля парламенту стоятиме 10-15 тисяч осіб із вимогою звільнити Саакашвілі, його звільнять та відправлять на лікування.
Ми бачимо, народ вийшов, народ вийшов стихійно, але це була реакція на те, що у хлопців забирають майбутнє. А про Саакашвілі має дбати його партія, хіба не так? А не 10-15 людей активістів, які і вдень, і вночі, і в холод, і в спеку, стоять там із плакатами звільнити Саакашвілі. Не 10-15 осіб – до речі, я їх знаю всіх, бо там є мої друзі – а 10-15 тисяч мають вийти.
- А ви особисто були присутні на мітингу?
- На цьому? Ні, я мусив його висвітлювати. Там була купа людей, моїх друзів. Мені постійно приходили повідомлення від багатьох людей, які там були на різних локаціях. Я у своєму житті був присутній на дуже багатьох мітингах, приблизно уявляю, що це таке. До того ж, не лише у Тбілісі, а й у Києві під час першого Майдану.
- Російський опозиціонер Гарі Каспаров каже, що повернення Грузії на "лінію" Саакашвілі допоможе Україні. Як би це ви трактували?
- Я рекомендував би Гаррі Кімовичу більше думати про повернення росії на лінію демонтажу імперії. В даному випадку нема чого трактувати. Російський політик заявляє про Грузію. Добре, дякую.
