Туреччина, Іран, Сирія та частина антиурядових сирійських сил підтримали російську ініціативу щодо створення в охопленій війною країні зон безпеки. Експерти вважають, що реалізація такої ініціативи призведе до розділу Сирії на зони впливу, а країни-гаранти перемир'я ще глибше загрузнуть у конфлікті. У перший же день дії меморандуму, 6 травня, в одній із зон безпеки відновилися бої між сирійською армією і повстанцями. Через добу після оприлюднення інформації про інцидент жодна зі сторін, котрі підписали меморандум, офіційно не підтвердила факт зіткнення. Чи допоможуть нові домовленості зупинити шестирічну війну в Сирії, розбирався "Апостроф".
Три гаранти на чотири зони
У столиці Казахстану Астані, де 3-4 травня відбувся четвертий раунд мирних переговорів по Сирії, країни-гаранти перемир'я (Іран, Росія і Туреччина) підписали меморандум про створення зон безпеки в Сирії. Рішення також підтримали представники офіційного Дамаска і частина опозиційних сил, хоча знайшлися ті, хто залишив переговори. Під час підписання документа були присутні спеціальний посланник ООН по Сирії Стаффан де Містура та спостерігачі від Йорданії і США.
Меморандум розрахований на 6 місяців, потім буде продовжений автоматично ще на півроку. Документ передбачає створення чотирьох зон: на північному заході провінції Ідліб поблизу турецького кордону, де розміщуються табори біженців; на півночі провінції Хомс; в регіоні Східна Гута в околицях Дамаска; і остання — на півдні країни, вона охоплює місто Дераа і його околиці, території поблизу кордону Сирії з Йорданією. Через 10 днів після підписання документа гаранти перемир'я мають утворити робочу групу по деескалації та створенню зон безпеки. Вже через місяць ці зони повинні бути звільнені від зброї, екстремістів і терористів, відкриті для гуманітарних вантажів ООН та Червоного Хреста. Контролювати дотримання режиму припинення вогню на цих територіях будуть російські, іранські та турецькі військові — міжнародних спостерігачів у зонах безпеки, швидше за все, не буде, хоча президент Росії Володимир Путін не виключив зворотного.
Меморандум передбачає створення частково безпольотних зон: три з чотирьох зон контролюватиме російська авіація, а ще одну — турецька. Меморандум обмежує переміщення і сирійської авіації. Створення в Сирії безпольотних зон раніше вимагали, в першу чергу, США, інші західні країни та Туреччина. Тільки їхня ідея полягала в створенні єдиного безпольотного району. Володимир Путін окремо відзначив, що формування вільних від польотів зон не означає припинення боротьби з "терористичними організаціями", яка буде і далі вестися на всій території країни. За словами Путіна, політичний процес має завершитися повним відновленням територіальної цілісності Сирії.
6 травня МЗС РФ опублікувало повний текст меморандуму про створення зон деескалації в Сирії.
Текст меморандуму про створення зон безпеки в Сирії
Безпека на практиці
За допомогою "гуманітарної" обгортки — рішення нібито принесе величезну користь місцевому населенню в Сирії — Росії вдалося отримати голоси підтримки для своєї ініціативи навіть на Заході. За словами Путіна, її підтримав президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови, яка відбулася 2 травня. Зі схваленням виступила і ООН: спецпосланець по Сирії Стаффан де Містура назвав це кроком у правильному напрямку, але зазначив, що диявол завжди криється в деталях. Де Містура сподівається, що до наступного раунду мирних переговорів у Женеві, які мають відбутися через пару тижнів, ясності щодо подальших кроків буде більше.
В традиційно критично налаштованій до Росії газеті The Guardian за підсумками зустрічі в Астані вийшла колонка Хеміша де Бреттона-Гордона, директора організації "Лікарі під вогнем" (Doctors Under Fire) і колишнього командира хімічного, біологічного, радіологічного і ядерного (CBRN) полку британської армії. Бреттон-Гордон зазначає, що він зобов'язаний підтримати російську ініціативу, хоча робити йому це вкрай важко після всього, що Росія і режим Башара Асада зробили в Сирії. Будь-який мир буде, безсумнівно, кращим, ніж його відсутність. Однак для кращого ефекту створювати зони деескалації потрібно під егідою ООН.
Важливо, що буде після підписання меморандуму та ймовірного створення зон безпеки. Ніщо не заважає Росії й надалі атакувати повстанські угруповання, нехай навіть тільки в тих зонах, які будуть відведені їй відповідно до меморандуму. Не можна виключати і те, що прямо порушувати підписаний документ наважиться й уряд Сирії. Тому вистачає і песимістичних прогнозів щодо ефекту від підписання угоди. Як тієї угоди про припинення вогню, що провалилися раніше — все ґрунтується, в першу чергу, на взаємній довірі, якої між сторонами конфлікту давно немає.
На думку директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Олександра Богомолова, на даний момент створення зон безпеки — єдиний спосіб позбутися негативних наслідків конфлікту для зовнішніх гравців, зокрема ЄС та Туреччини, які страждають від напливу біженців. Однак потрібно ще дочекатися і подивитися, чи призведе до чогось ініціатива саме в російському варіанті. Тут слід врахувати кілька факторів: сумнівну легітимність формату переговорів в Астані, який став конкурентним стосовно Женевського, обмежену представленість сирійської опозиції і поки пасивну роль США.
"Функціонування цих зон залежить від відносин між найбільшими зовнішніми сторонами, які залишилися в конфлікті. Той же Іран, наприклад, може зірвати це питання в будь-який день. Тут дуже багато чинників небезпеки. Якщо дві-три сторони домовляться про створення безпечних зон, але не факт, що вони будуть зберігатися. Звучить красиво, але створити їх не так просто", — пояснив Богомолов.
"Безумовно, рано говорити, що цей меморандум може призвести до реальної деескалації та створення зон безпеки, в яких буде забезпечена безпека громадян. У такому конфлікті існує занадто багато різних спойлерів, є і багато груп, які не приєдналися до меморандуму, а роль Ірану досі багатьма впливовими гравцями ставиться під сумнів", — прокоментував директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, посилення ролі Ірану не може бути сприйнято з ентузіазмом США та Саудівською Аравією.
"Швидше за все, повториться доля попередніх меморандумів. А у разі продовження бомбардувань або бойових дій в районі Ідліба, що дуже ймовірно, звичайно, ні про яку дію меморандуму мова йти не буде. Росія зберігає за собою право на бомбардування, адже сама ідея безпольотної зони реалізована не до кінця", — вважає Семиволос.
Як сказав "Апострофу" аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко, просто оголосити зони деескалації недостатньо. А присутність іранських та турецьких військових без відповідної згоди Дамаска ставить під сумнів суверенітет Сирії. Щоб цього уникнути, для реалізації плану необхідна резолюція Ради Безпеки ООН. Крім того, міжнародний досвід свідчить, що далеко не завжди створення таких зон допомагає уникнути насильства. Проконтролювати всі опозиційні групи — а їх, за деякими оцінками, від 500 до 1500 — неможливо.
Зони впливу
Питання ще й у тому, як реалізація плану вплине на співвідношення учасників конфлікту в Сирії — як внутрішньосирійських, так і зовнішніх гравців. Зони, що фігурують у меморандумі, контролюються зараз переважно силами повстанців. Російська авіація неодноразово завдала ударів по цих районах. Тому для повстанців, вважає Семиволос, підписання меморандуму — "ні перемога, ні поразка".
Є й ознаки того, що Росії та Туреччині, попри імітацію відлиги у відносинах та безумовне пом'якшення риторики, не вдасться подолати головні протиріччя в їх діалозі щодо Сирії. Основною перешкодою, безсумнівно, буде підтримка Росією курдських сил, що раніше завадило і турецько-американському консенсусу щодо війни у Сирії. Туреччина як і раніше бачить своєю головною метою протистояння з курдами, тоді як американці в Сирії спираються в першу чергу на курдські збройні сили. Днями політичний радник турецького президента Таїпа Реджепа Ердогана Ільнур Чевік в радіоінтерв'ю припустив, що американські спецпризначенці, які працюють з курдським ополченням на півночі Сирії, можуть "випадково" постраждати від ракетного удару Туреччини.
На півночі Сирії також розташовані російські військові, які повинні стримати Анкару від атак на курдів у тих районах. Відносини в трикутнику США-Туреччина-Росія по сирійському питанню тільки ускладнюються.
"Навіть при позитивному сценарії створення зон призведе до поділу країни на частини, — вважає Олександр Богомолов. — Для зовнішніх сторін мінімальним благом буде припинення гарячої фази конфлікту. Таким способом можна цього досягти. Це не відповідає довгостроковим близькосхідним інтересам, але це крок-мінімум, який може, принаймні, заморозити конфлікт".
Для Росії, Ірану та Туреччини це означатиме, що вони ще більше тут загрузнуть і, відповідно, шлях виходу з Сирії стане ще довшим. Наприклад, за словами Богомолова, хоча позиції Асада з російської допомогою і зміцнилися, безпека режиму не гарантована, а вихід Росії буде означати послаблення його позицій. "Всім потрібно перемогти, але жодна зі сторін не здатна це зробити", — додав експерт.
На папері все зовнішні сторони погоджуються, що Сирія повинна залишатися єдиною країною. Припинення війни прямо пов'язане з ідеєю транзитного періоду і передачі влади в Сирії. За словами Семиволоса, вкладені зовнішніми гравцями в конфлікт і контроль над територією ресурси будуть одночасно перешкодою для об'єднання країни. "Вони беруть на себе непомірні зобов'язання. І це ускладнить їм вихід з гри, це правда", - додав він.
