Касовий розрив держбюджету України за тиждень зріс більш, ніж на 5,5 мільярда гривень. При цьому загрозливими темпами збільшуються невиплати за захищеними видатками бюджету, до яких, в тому числі, відносяться пенсії та інша "соціалка". Є слабка надія на запозичення, але вони все одно не закриють бюджетну дірку.
Розмір несплачених зобов'язань української держави в рамках виконання видаткової частини держбюджету поточного року за тиждень збільшився більш, ніж на 5,5 мільярда гривень.
Це випливає з даних Державної казначейської служби.
Так, за станом на 30 листопада, загальна сума неоплачених фінансових зобов'язань склала 14,95 мільярда гривень, тоді як станом на 23 листопада вони були на рівні 9,4 мільярда гривень.
Тривогу викликає те, що збільшується розмір невиплат за так званими захищеними статтями держбюджету, до яких, зокрема, відносяться зарплати бюджетників, пенсії, різні соціальні виплати.
Так, тиждень тому заборгованість за захищеними видатками становила трохи більше 3 мільярдів гривень, а на кінець листопада - 6,48 мільярда гривень.
За інформацією джерела "Апострофа" в Міністерстві фінансів, за січень-листопад не профінансував захищені видатки держбюджету на 37 мільярдів гривень, незахищені - на 61 мільярд гривень.
Крім того, за словами співрозмовника видання, не виплачено 2 мільярди гривень субвенцій та 7 мільярдів гривень в рамках обслуговування державного боргу.
Остання цифра також досить тривожна, оскільки до сих пір уряд робив виплати за держборгом, іноді навіть з випередженням графіка.
З миру по нитці
Нагадаємо, відповідно до закону про державний бюджет України на 2020 рік (після внесення в нього змін в квітні в зв'язку з епідемією COVID-19), граничний бюджетний дефіцит визначено на рівні 7,5% ВВП або 298 мільярдів гривень. Навіть якщо за підсумками року дефіцит виявиться менше - близько 200 мільярдів гривень, це все одно величезна діра, яку за фактом нічим закривати.
Уряд збирався покривати дефіцит бюджету за рахунок запозичень, проте в ситуації заморозки співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вихід на зовнішні майданчики вкрай утруднений. Залишається варіант з розміщенням облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), але попит на ці папери, особливо на довгі, зараз не дуже великий, в зв'язку з чим Мінфін підвищує їх прибутковість, яка за деякими з них становить уже майже 12% річних.
При цьому, якщо Україна все ж домовиться з МВФ про новий транш, який складе не більше 700 мільйонів доларів, це стане позитивним сигналом для інших міжнародних кредиторів, в тому числі, Світового банку та Європейського союзу, які, як очікується, нададуть нашій країні кредити сумарно на 1 мільярд доларів. Ще приблизно 2 мільярди доларів Мінфін може залучити на світових майданчиках через випуск євробондів.
Разом з тим, влада все одно буде змушена піти на максимальне скорочення бюджетних витрат, включно із захищеними, оскільки запозичених коштів не вистачить в повній мірі для закриття дірки в бюджеті.
При цьому є спокуса включити "друкарський верстат", але це призведе до набагато більш серйозних наслідків, таким як зростання цін та знецінення гривні з неминучим подальшим зубожінням народних мас.
