3 жовтня учасники саміту НАТО у Вільнюсі затвердили регіональні плани, що стосуються стримування та захисту від двох ключових загроз для Північноатлантичного альянсу - Російської Федерації й терористичних угруповань.
Про це розповів на Варшавському безпековому форумі очільник Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, пише Укрінформ.
Читайте також: Нове "послання" Путіну: Україна отримає ще військову допомогу від союзників
За його словами, саме довкола цього питання були розроблені регіональні плани командувачами об'єднаних сил під керівництвом Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО у Європі.
"В основному стосуються того, як стримувати і захищатись від двох загроз, з якими стикається НАТО, - а це Росія і терористичні угруповання. І ці плани були розроблені і узгоджені лідерами у Вільнюсі", - наголосив він.
Посадовець зауважив, що раніше, під час саміту НАТО у Мадриді, лідери ухвалили рішення щодо нарощення бойових груп на східному фланзі. У підсумку на додачу до існуючих чотирьох у Балтії та Польщі створили ще чотири таких групи у країнах: Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія. Упродовж останнього року чотири з цих них посилили з батальйонного до бригадного рівня.
Бауер зазначив, що учасники Альянсу зрозуміли потребу у наявності більшої кількості сил, які будуть готові до виконання завдань. Саме тому ухвалили рішення збільшити чисельність сил швидкого реагування до 300 тис. військових, що будуть здатні розгорнутися упродовж 30 днів. Це та цифра, якої має бути достатньо для НАТО на випадок початку "великого конфлікту з РФ".
Він додав, що збройні сили у низці країн-членів "нехтували десятиліттями", а тепер необхідні величезні інвестиції для навчання громадян та нарощення промисловістю виробничих потужностей.
Окрім того, війна Росії проти України продемонструвала потребу для Альянсу у збільшенні інтегрованої протиповітряної й протиракетної оборони. Наступні 10 років в більшості країн НАТО направлятимуть "величезні інвестиції" на посилення спроможностей ППО.
Розбудова протиповітряної оборони передбачатиме можливість ліквідацію ракетних систем на території Росії, додав адмірал.
Нагадаємо, у скарбниці Пентагону залишилося понад 5 мільярдів доларів, щоб надати Україні зброю та іншу безпекову допомогу, навіть після того, як Конгрес відмовився включити додаткові кошти на війну в законопроєкт.
- Вас також може зацікавити:
За жодних обставин: Байден зробив заяву про Україну після ухвалення бюджету США
Американці не є терплячими людьми - експерт із США про підтримку України
Підтримка України триватиме: Остін і Умєров провели телефонну розмову, деталі
