Початок роботи Бюро економічної безпеки ризикує стати провалом, а сам орган може перетворитися на невдалий експеримент.
Про це пише в блозі на "Економічна правда" доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Закон про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) був прийнятий в січні 2021. Запуск органу має відбутися до 25 вересня, потім повинна припинити своє існування Державна фіскальна служба. До участі в конкурсі на посаду директора БЕБ Кабмін допустив 48 претендентів - в основному, діючих і колишніх чиновників. Процедура призначення глави БЕБ не буде швидкою, вважає Андрій Гмирін.
Експерт пише, що на швидкість призначень в органі може вплинути і боротьба в Кабміні за контроль над БЕБ. Але навіть, якщо конкурсна комісія (з першим віце-прем'єр-міністром - міністром економіки, міністром фінансів та інфраструктури в складі) впорається, то каменем спотикання стане формування підрозділів Бюро. Закон передбачає, що орган має право розпочати діяльність, якщо його штат буде заповнений хоча б на 30%. Це більше тисячі працівників. Зате тільки в податковій міліції (яку ліквідовують) їх 4,5 тис, і багато хто буде претендувати на місце в БЕБ.
За словами експерта, необхідно буде провести ревізію матеріально-технічної бази ДФС перед тим, як передавати її в БЕБ. Проблеми можуть виникнути і при передачі матеріалів досудових розслідувань до БЕБ - передача "скопом" призведе до плутанини, а на систематизацію потрібен час. До того ж штатний мінімум БЕБ не встигатиме розглядати отримані справи, зазначає автор. Також можливі конфлікти між БЕБ і прокуратурою, адже остання вимагатиме від Бюро дотримання термінів щодо переданих виробництв, зазначає експерт. Слід враховувати і корупційні ризики. Андрій Гмирін каже, що невизначена ситуація з інформаційно-аналітичним забезпеченням БЕБ. Закон надає детективам Бюро прямий доступ до баз держорганів, але на практиці розпорядники інформації можуть створювати перешкоди. Ці фактори роблять важким запуск БЕБ до 25 вересня. Вчений застерігає майбутнього керівника органу від рішення при будь-якій готовності розпочати роботу підрозділу в установлені терміни.
Андрій Гмирін пропонує, що: по-перше, новий орган має почати працювати тоді, коли буде забезпечений кадрами мінімум на 80%; по-друге - мають бути готові і передані в Кабмін проекти розпоряджень про доступ БЕБ до баз даних контролюючих відомств; по-третє - до моменту передачі в БЕБ справ від ДФС і підрозділів СБУ не варто ліквідувати ці структури і скорочувати їх працівників.
"Ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би займався не тільки боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а й втілював податкову і митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об'єднати Податкову і митну служби, служби фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань та мав єдину інформаційно-аналітичну систему. Однак маємо те, що я називаю "напівзаходами" - закон про БЕБ. Свої рекомендації Кабміну я виклав. Будемо чекати осені, коли новий орган має запрацювати", - резюмує експерт.
