У мережі з'явилася історія вдови загиблого на Донбасі військовослужбовця Володимира Якобчука з Волинської області, вона розповіла про листи від убивць чоловіка.
Про це пише луцьке видання "Вісник К".
Вона розповіла про історію життя з чоловіком - майбутнім захисником України.
"Ми були знайомі все життя. Жили в одному селі, вчилися в одній школі. Зустрічатися почали в 2006 році, а через два роки одружилися. У 2010-му у нас народився первісток - Влад, а в 2011-му - Артемчик ... Чоловік дев'ять місяців пробув в миротворчих військах ООН в Африці. Потім його відправили в зону АТО", - говорить Антоніна.
Безпосередньо перед від'їздом чоловіка в Луганську область в 2014 році жінка різко відчула себе погано, стала ходити на процедури до лікарні через стрибки тиску. Володимир в цей час багато знаходився з дітьми, дбав про них.
"Коли він їхав з дому в останній раз, у мене вже тоді були погані відчуття. У нас було дуже сильне прощання, хоча ми тоді ще не знали, що це прощання. Ми хотіли надихатися один одним, пам'ятаю, як він провів мене на поїзд. Це був останній момент спільного життя. Скільки я його просила, щоб не йшов на цю війну. Але він був непохитний, був патріотом своєї країни і просто не зміг би сидіти вдома, коли таке твориться", - розповідає вона.
Володимир Якобчук загинув 17 жовтня 2014 року в бою під містом Щастя, йому було всього 27 років. Його БТР потрапив в засідку противника. Після цього російські найманці влаштували фотосесію на місці вбивства українців. Про це дружині Володимира не стали розповідати. На дев’ятий день після поминання поштарка принесла листа від убивць Володимира. Вислали паспорт і фотографію синів, яку він носив з собою. Написали, що вбили його, бо "він прийшов на їхню землю заробляти гроші".
"19 червня ввечері я побачила на його сторінці в мережі, побратими стали писати "вічна пам'ять"... Я запитувала їх, чому вони так пишуть, і вони мовчали. І тільки 20 числа подзвонили мамі мого чоловіка і повідомили про його загибель. А вже на наступний день привезли додому його тіло ... Вирішила, що буде правильним не показувати дітям мертвого батька. У той час вони були дуже маленькими ... Старший досі не може змиритися, що тата немає. Часто розпитує про нього. Буває, нахлине на нього, він сідає і починає плакати", - розповіла Антоніна.
Як повідомляв "Апостроф", 28 серпня в Києві під посольством РФ пройшла акція матерів загиблих під Іловайськом українських військовослужбовців, в ній взяли участь кілька сотень людей.
