Цьогоріч свято Дня вишиванки в Україні, яке припадає на 19 травня, актуальне, як ніколи, адже вишиванка - це символ українського народу, який зберігає його коріння, ідентичність та розуміння себе.
"Апостроф" зібрав найкращі листівки та привітання у віршах і прозі.
Привітання у прозі
Українська вишиванка – один з головних символів нашого народу. У ній розповідаються історії, пишуться долі. Давайте ж привітаємо всіх з цим днем і нагадаємо світу про красу української культури!
***
Вітаємо з щирим і красивим святом – Днем Вишиванки! Нумо згадаймо про нашу милу Україну, своїх прадідів і традиції. Історія Батьківщини – це наше майбутнє. Будемо любити його і захищати!
***
Вітаю вас з сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти та передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей чудовий день!
***
Вітаю з важливим українським святом, Днем вишиванки! У цей день важливо згадати про наше коріння. Адже український народ – сильний, незалежний і має прекрасні традиції. Давайте їх продовжувати та розвивати!
***
Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
***
У День вишиванки хочу побажати миру і злагоди в ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам'ятайте, що ми – Українці й зможемо все!
***
Вишивка – це невід'ємна частина не тільки української культури, а й окраса душі. Нехай ваша вишиванка зігріває вам душу, дає відчуття національної духовності і високої морально-етичної культури.
Привітання у віршах
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
В ній душі наснага, материнська ласка,
Це митецький витвір! З твоїм Днем, краса і казка!
***
Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягаєм її знову.
***
Зранку одягну я
Білу вишиванку.
Заплету у коси
Барвисті стрічки.
І піду у місто
Друзів зустрічати.
Будем святкувати
Вишиванки День!
***
Над Україною всміхнулось сонце красне,
Зігріло землю променем своїм.
А я вдягнула зранку вишиванку.
Я - українка і пишаюсь цим!
***
Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові зізнаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.
***
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
В ній душі наснага, материнська ласка,
Це мистецький витвір!
З твоїм Днем, краса і казка!
***
Квіти розцвітають
Ось на рукавах,
З вирію далекого
Повернувся птах –
Дивні візерунки
Сяють, мов живі –
Мама вишивала
Оберіг мені!
***
Одягну я зранку
Білу вишиванку,
Заплету у косу
Я червоний мак,
Вмиюся росою
З зілля на світанку
І піду між люди так.
Хай усі навколо
День новий стрічають,
Хай співають гучно
Радісних пісень,
Бо сьогодні свято
Й весело святкують
Вишиванки День!
***
Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.
Сорочка, що матуся вишивала,
Сердечко гріє, душу веселить.
Бо ж мама щастя-долю закликала.
Цей оберіг в житті нас захистить.
***
Сорочку мати сину вишивала
І душу, й серце в вишивку вкладала.
Як пам'яті народної відлунки,
На полотні з'являлись візерунки,
Де кожен хрестик – то життєві миті...
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.
***
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім'ю, родину.
Як шила мати та вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи та пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
***
Вишиванку одягну, на щастя,
Як захист та святий оберіг.
Нехай не застануть в дорозі напасті,
Нехай не вдарять хвилі злі...
І чарівна та вишиванка
Нехай мене захистить від бід,
Той візерунок, що дозрів зранку...
З тим узором зберігає мене ВІН...
У вишиванці не страшні загрози,
Злі зуби не хапнуть мене,
Не наздоженуть вже люті морози,
Намір злий пройде повз тебе!
Листівки
Раніше ми писали про поєднання традицій та сучасності у виробництві українського символу.
