Президент України підписав важливий законопроєкт, необхідний Україні для вступу у Європейський Союз. Йдеться про закон № 2693-д "Про медіа".

Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.

Читайте також: ЗМІ в умовах війни: нормативно-правове регулювання воєнної цензури в Україні

Даний документ, ухвалення якого було одним із зобов'язань, що Україна взяла як країна-кандидат до ЄС, було зареєстровано у парламенті ще 2020 року, проте депутати розглянули його у першому читанні тільки у серпні поточного року.

До другого читання він пройшов фахове й громадське обговорення. Зокрема, висновки та рекомендації надали самі представники Єврокомісії. 13 грудня парламент підтримав документ у цілому.

Голова Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко після ухвалення документа зауважив, що до цього закону Україна йшла десять років.

"Закон, зокрема, встановлює прозорі правила для медіа, які працюють в різних сферах - як онлайн, так і офлайн. Вперше встановлюється співрегулювання з Нацрадою. І окремо - 9 параграф, присвячений боротьбі з російською пропагандою", - написав він у Telegram.

Ключові зміни, які пропонує закон про медіа

Як очікується, ухвалений документ замінить шість застарілих законів, що регулювали сферу засобів масової інформації з початку незалежності країни.

Так, він регулюватиме онлайн-видання, які до цього не мали окремого статусу. Такі медіа вважатимуться ЗМІ, які поширюють інформацію в інтернеті на власному вебсайті. Проте це не стосуватиметься медіа, що відносяться до аудіовізуальних.

Нацрада з питань теле- та радіомовлення матиме розширені повноваження: займатиметься регулюванням діяльності онлайн-видань та матиме право карати їх у разі порушень. Членів регулятора порівну призначатимуть президент та парламент.

Деякі зміни стосуються цензурування.

Зокрема, заборонятиметься розповсюджувати:

• російську пропаганду;
• інформацію, що зневажає українську мову;
• інформацію, що заперечу/ виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років в Україні;
• пропаганду наркотичних/психотропних речовин.

Окрім того, закон врегульовує статус каналу "Рада". Він стане державним, забезпечуватиме трансляцію парламентських засідань. Проте під час воєнного стану лише викладатиме записи у день проведення пленарного засідання.

Згідно з перехідними положеннями закон "Про медіа" набуде чинності через три місяці з дня його опублікування. Для деяких інших положень визначені окремі терміни.

При цьому в Інституті масової інформації заявляли про деякі пункти закону, які викликають занепокоєння. Зокрема, йшлося про ризики залежності Нацради від влади.

Раніше "Апостроф" писав про те, що даний закон посилює контроль над ЗМІ.