У ніч з 13 на 14 січня в Україні відзначають свято, аналогів якого немає у світі – Старий Новий рік. Воно виникло через розбіжності у григоріанському та юліанському календарях та, за словами етнологів, є найдавнішим в Україні.

Як відзначають Старий Новий рік в Україні, які є традиції та заборони цього дня, розповідає "Апостроф".

Так, через зміну літочислення, в Україні започаткували додаткове свято, яке ще називають історичним феноменом – його відзначають у країнах, які використовують юліанський календар, оскільки він відстає від григоріанського на 13 днів. Також Старий Новий рік ще називають Щедрим вечором, а 14 січня відзначають Василя та Маланки.

Читайте також: Старий Новий рік та Щедрий вечір 2023: коли святкують в Україні

Увечері, 13 січня, українські сім'ї, попередньо одягнувши чистий святковий одяг, сідають за Другу Вечерю, під час якої читають молитви. Їсти цього дня дозволяється усе, оскільки піст уже закінчився. На столі обов'язково має бути щедра кутя, заправлена маслом, молоком та горіхами. Також там може бути сало, ковбаса, вареники, копченості, картопля, капуста.

Після вечері заведено іти до сусідів та просити вибачення за можливі негаразди, аби провести наступний рік у мирі та злагоді. Молоді дівчата цього вечора ходять щедрувати та повертаються близько півночі.

Вранці 14 січня настає черга хлопців бажати щастя та добробуту людям, тому вони ідуть засівати. Посівають на багатство, гарний урожай та ситий рік.

На Старий Новий рік забороняється:

• вимовляти слова "тринадцять" і рахувати дрібні монети - це може принести сльози та неприємності наступного року;
• позичати гроші та давати їх у борг – вважається, що весь наступний рік пройде у злиднях;
• сваритися за святковим столом, ображати чи бажати комусь зла;
• зустрічати свято у брудному, старому або дуже темному одязі.

Раніше ми публікували гарні вірші та листівки із привітаннями зі Старим Новим роком.