Частина українців ухиляються від мобілізації через страхи, які основані на упередженнях та хибних стереотипах. Вони бояться загинути та ще багатьох речей, але це нормально. Змінити ставлення до мобілізації може держава.
Про це повідомила психологиня Центру травматерапії ГО "Форпост" Олеся Ольховик в інтерв'ю "ZN.UA".
Читайте також: Дехто встиг стати "інвалідом": у Запоріжжі ексвійськком створив схему ухилення від мобілізації
"Є страх, що родина без них не впорається. Або "це не моя мета, цінність, і взагалі я — не про це". З практики є ще вислови на кшталт: "Ну, добре. Мене мобілізують. Я піду, загину. Я можу з цим змиритися. Але як це — не побачити, як ростуть мої діти, яким зараз півтора-три роки?". Це теж страх. Бо дійсно хочеться дивитись, як ростуть власні діти. Тобто причин для страху багато. І це нормально, бо страх — одна з наших базових емоцій. Бояться всі люди. Але хтось тренує й практикує здатність через страх іти до цілей", – розповіла вона.
За словами Ольховик, упродовж усієї незалежності України спостерігалася прогалина щодо формування цінностей, за результатами чого у країні є велика кількість ухилянтів. Тут важливе питання довіри у суспільстві до певних інституцій, яку формує стала політика та відповідність декларованого виконаному.
"Резильєнтність (стресостійкість – "Апостроф") нації, як і персони, складається з того, що навіть за найгірших обставин ми обираємо: усвідомлювати проблему, прагнути найкращого, пручатись і адаптуватись, бути в надійних стосунках із іншими, діяти заради результату та, звісно ж, розуміти мету. Якщо цього не тренувати, якщо люди занурюватимуться в тривогу від невизначеності, боятимуться та завмиратимуть, це небезпечно для кожного окремо й для всієї країни", – зауважила психологиня.
Експертка також уточнила, що всі реакції поділяються на "бий, біжи або завмри", що залежить від конкретної людини та обставин.
"У тривожних людей реакція дуже часто — "завмри". Ну, або "біжи", якщо можна втекти в якесь глухе село, засісти в хатинці й навіть у магазин не виходити, бо там ходять патрулі з військкомату. Такий некерований страх, що іноді затоплює. Він походить із уявлень про мобілізацію й подальші перспективи людини на війні", – зазначила вона.
Якщо таким людям вручать повістку, то вони думають, що вже через пару днів їх відправлять на передову.
"Дуже мало розуміння, що армія — це система, де є штурмові бригади, а є бек-офіс, у якому не вистачає нормальних юристів, класних бухгалтерів, сисадмінів, котрі можуть фіксити чималу кількість техніки. Недостатньо інформації про те, що за новими правилами кожен новобранець, який раніше не служив у ЗСУ, проходить підготовку", – розповіла Ольховик.
В Україні дев'ятий рік триває запекла війна з Росією, яка на нас напала. З лютого 2022 року триває повномасштабна війна. Процес вручення повісток - це не автоматичний квиток на війну, а насамперед актуалізація даних громадян України. Так, слідом за повісткою можливий призов військовозобов'язаної людини на військову службу. Це нормальний процес у воюючій країні. Варто не забувати, що обов'язком кожного українця є захищати свою країну. Бо якщо сьогодні ти втікаєш від війни - завтра вона може прийти до тебе.
Раніше ми пояснювали, в чому проблема з поверненням військовозобов'язаних в Україну.
- Вас може зацікавити:
На Одещині чоловік пройшов ВЛК, але відмовився від служби: як його покарали
Жодних послаблень: в ДПСУ зробили заяву щодо ухилянтів за кордоном
"Добазікався": у Харкові затримали військового, який втік з частини на Полтавщині, відео
