Влада України запровадила обмеження на надання консульських послуг чоловікам, які виїхали за кордон. Юрист скаржуться на «невибірковий» підхід. Чоловіки, своєю чергою, зізнаються, що повертатись не збираються.

Про це йдеться у матеріалі DW.

Що кажуть українці

Колишній киянин Олег, який виїхав до Німеччини з трьома дітьми і дружиною, каже у відповідь на повідомлення про призупинення надання консульських послуг громадянам України призовного віку, які перебувають за кордоном: "Добре, що я торік у Кельні паспорт зробив і мені до консульства вже не треба".

Читайте також: У Варшаві українці стоять у величезних чергах за паспортами. Відео

Ставати на військовий облік Олег не збирається. Він боїться опинитися на війні, хоча й звільнений за діючими на даний момент положеннями від служби як багатодітний батько. "Я не можу залишити дружину саму з трьома дітьми й піти воювати", - каже чоловік.

Інший киянин Богдан зізнався, що виїхав з України і обхід прикордонного контролю, і через Молдову поїхав до Німеччини, де отримав статус тимчасового захисту. Богдан повертатися за жодних обставин не планує - йому добре у Німеччині, де він нині вивчає мову.

"Якщо порівнювати різницю між Німеччиною та Україною, я тут трохи більше року, а моя дружина практично два роки, то за цей час я побачив, що у плані забезпечення, можливості жити, вчитися, працювати...дуже багато різних моментів, в яких ти відчуваєш, що про тебе піклуються", - каже Богдан.

Він переконаний, що санкції проти тих, хто не стане на військовий облік, не переконають тих, хто свідомо виїхав до Німеччини під час війни.

"Навпаки, це ще більше демонструє, що не треба повертатися. Тому що влада країни робить багато для того, щоб тобі було незручно, некомфортно, погано і щоб ти, власне не повертався туди", - каже він.

Богдан, як і Олег, радіє, що встиг нещодавно зробити собі новий закордонний паспорт.

Що кажуть правники

Адвокатка Ганна Іщенко прогнозує, що на українську владу чекають численні судові позови через непропорційну жорсткість штрафних заходів проти всіх без винятку українських чоловіків за кордоном.

"Суди у таких випадках мають встановити, чи відповідні рішення органів влади ухвалені розсудливо, добросовісно і з дотриманням принципу рівності громадян перед законом. Крім того, дії влади мають бути пропорційним - має бути взаємозв'язок між наслідками для громадян і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення", - пояснює Іщенко. Попри умови воєнного часу, ці рішення влади принципу пропорційності не відповідають, вважає адвокатка.

Про дискримінаційний підхід каже і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Експерт занепокоєний, що влада може у майбутньому відмовляти порушникам мобілізаційних норм у допомозі навіть в екстрених ситуаціях.

"Наслідком проблем з консульськими послугами буде те, що люди шукатимуть інше громадянство, навіть через статус біженця чи інші процедури, з тим, щоб вийти з цього "незручного", на їхню думку, громадянства", - вважає він.

Правозахисник не виключає, що українці позиватимуться на нові норми, апелюючи, зокрема, до Європейської конвенції з прав людини.

Раніше "Апостроф" повідомляв, що у Раді вирішили долю ухилянтів за кордоном.

• Вас також може зацікавити:

Закон про мобілізацію опубліковано: почався відлік до набрання чинності

До якого часу за новим законом треба повідомити ТЦК свої телефон та адресу

Кого з жінок можуть мобілізувати за новим законом і хто не підлягає призову: перелік категорій