В Ізраїлі знайшли руїни п'яти міст, які можуть бути частиною царства Давида: фото і відео

Вівторок, 18 липня 2023, 04:10

Біля Єрусалиму виявили руїни п'яти укріплених міст, які могли бути частиною імперії царя Давида. Як стверджують ізраїльські археологи, вони були створені в 10 столітті до нашої ери, тобто, на 200 років раніше, ніж вважалося раніше.

Про це пише видання Аncient origins.

Читайте також: Меч султана продали за рекордні $17,5 мільйонів: власника артефакту шанували навіть вороги. Фото і відео

Використовуючи аерофотознімки, вчені дійшли висновку, що п’ять міст мали подібний дизайн, оскільки були створені як компоненти об’єднаної мережі. Також стіни давнього міста могли бути житлом або складськими приміщеннями, причому всі центри міст мали дві паралельні стіни в центрі, дороги та сполучення з єдиним центром царства.

Це відкриття підтверджує теорію про те, що цар Давид правив великим і розгалуженим царством. Докази цієї гіпотези базуються на багаторічному ретельному дослідженні старих археологічних публікацій археологом Йосефом Гарфінкелем з Інституту археології Єврейського університету.

Дослідження Гарфінкеля підтверджує наявність організованих міських поселень, що датуються приблизно 1000 роком до нашої ери, що збігається з правлінням царя Давида. Він підкреслює, що ці знахідки говорять про добре розвинене царство під правлінням царя Давида з взаємопов’язаними дорогами, що з’єднують різні міста.

Це суперечить переконанням деяких вчених із мінімалістичної школи думки, які раніше припускали, що зображення царя Давида як правителя величезного царства в Біблії могло бути перебільшеним через обмежені докази міст під час його правління.

Цар Давид є видатною постаттю в біблійній історії та вважається одним із найвизначніших правителів стародавнього Ізраїлю. Він традиційно вважається другим царем Ізраїлю та Юдеї, наступником Саула. Згідно з єврейською Біблією, Давид правив приблизно з 1010 до 970 року до нашої ери. За правління Давида Ізраїль пережив період експансії та процвітання.

Згідно з біблійними розповідями, цар Давид з’явився як скромний пастух, що здобув славу, перемігши грізного велетня Голіафа. Його прихід до влади призвів до того, що він став царем племені Юди, а згодом і правителем усіх нащадків Ізраїлю. Нещодавнє дослідження, проведене Гарфінкелем, ще більше підтверджує біблійне зображення царя Давида як могутнього лідера, який керував процвітаючою стародавньою імперією, яка охоплювала Єрусалим.

Він успішно очолював військові кампанії проти сусідніх народів, захищаючи кордони Ізраїлю та створюючи величезне царство. Правління Давида часто характеризують як вершину могутності та впливу Ізраїлю на стародавньому Близькому Сході.

Загадка, що оточує історію царя Давида, десятиліттями бентежила експертів через брак доказів правління цієї видатної та складної біблійної постаті. Перші докази існування лідера на ім’я Давид з’явилися лише в 1993 році, коли археолог Авраам Біран виявив напис у Тель-Дані на півночі Ізраїлю, в якому йдеться про "дім Давида".

Виникли дві основні археологічні школи щодо царя Давида. Мінімалістична школа стверджує, що Давид був лідером місцевих бедуїнів, який керував невеликою групою пастухів у околицях Єрусалиму. Інша школа більше зближується з біблійним зображенням царя Давида як правителя великого царства.

Нове дослідження Гарфінкеля вказує на те, що всі п’ять міст, які він вивчав, мали схоже планування, із зовнішньою стіною та житлами, розташованими поруч із стіною з одного боку, а з іншого – на дорогу. Три з цих міст мали "казематні" стіни, які складалися з двох паралельних стін, що огороджували місто замість суцільної зовнішньої стіни. Ці стіни будувалися швидше, вимагали менше матеріалів і дозволяли жителям займати простір між стінами. У разі атаки з певного напрямку захисники могли швидко заповнити простір між казематами, створивши суцільну стіну.

Крім того, кілька протоханаанських і ханаанських написів було виявлено в деяких місцях, що вказує на підвищену потребу в спілкуванні — характеристику централізованої влади та сильного королівства — згідно з Гарфінкелем. З п’яти місць у міській мережі Гарфінкель особисто провів розкопки лише на двох, у північно-східній частині Лахіша та Хірбет Кейяфа IV, розташованих у долині Ела, приблизно за день ходьби від Єрусалиму.