У Болгарії знайшли залишки міста часів Давнього Риму: чим відоме

Пʼятниця, 19 січня 2024, 04:10

читать на русском

У болгарському місті Девня археологи розкопали скарбницю, яка проливає світло на давньоримське місто Маркіанополь, яке спочатку виникло як фракійське поселення, пізніше його заселили еллінізовані поселенці з Малої Азії, а римський поселення заснували близько 106 р. н.е. після походів Траяна в Дакію на північ. Поселення назвали на честь його сестри Ульпії Марціани.

Про це пише ресурс Arkeonews.

Розташований на перехресті доріг між Одіссосом (сучасна Варна), Дуросторумом і Нікополем-на-Істрі, а також завдяки наявності численних джерел, Маркіанополь став стратегічно важливим поселенням.

Читайте: В Болгарії археологи знайшли рештки тварин, що жили 83 мільйони років тому: фото

Наприкінці ІІІ століття н.е. реформа Діоклетіана визначила Маркіанополь як адміністративну столицю римської провінції Мезії. Місто досягло свого розквіту в середині IV століття н.е., під час походів імператора Валенса проти вестготських вторгнень слугуючи тимчасовою столицею Східної імперії.

Археологи розкопали в одній з будівель підлогові мозаїки, датовані першою половиною IV століття, прикрашені ранньохристиянськими візерунками. Наразі науковці досліджують призначення споруди — чи належала вона заможному римському громадянину, чи виконувала громадську функцію.

Також археологічний сезон, що триває в Девні, приніс понад 800 артефактів, серед яких бронзові монети, глиняні лампи та посудини.

Відкриттям попереднього археологічного сезону стали бронзові посудини, знайдені у цегляній гробниці кінця ІІ — початку ІІІ століття, які мали ритуальне значення.

В околицях базиліки виявлено посудину-мортарію та горщик для рідини. Окрім того, на підлозі були знайдені 20 золотих монет часів імператора Феодосія II, та монети, які датуються часом правління імператора Юстиніана.