Міжнародне журі конкурсу World Press Photo вибачилося за об’єднання двох робіт-переможців, фотографій української дівчинки та пораненого російського окупанта — в одну візуальну пару. Це рішення викликало значний резонанс, оскільки могло створити хибне враження про рівнозначність представлених історій.
У відповіді на звернення "Детектор медіа" організатори конкурсу пояснили, що не слід було поєднувати ці дві фотографії, адже це "створює надто спрощену та хибну рівноцінність і відсуває на другий план історію, яку кожна з них розгортає сама по собі".
Голова міжнародного журі Люсі Контичелло підкреслила: "Ці історії, тим часом, вказують лише на два аспекти поточної війни Росії проти України".
Щодо нагороди для фотографа російської державної інформаційної агенції ТАСС Михайла Терещенка, організатори заявили, що не мають наміру скасовувати премію. Водночас вони планують удосконалити правила конкурсу та процедури оцінювання робіт фотографів, які працюють на державні установи. Для цього будуть проведені консультації з фотографами з таких країн, як Грузія та Україна, а також з фахівцями, які працюють у репресивних режимах.
"За 70 років нашого існування ця тема піднімалася неодноразово. Від війни у В'єтнамі до Іраку та Афганістану, від Китаю до Ірану та багатьох інших країн — як фотографи можуть розповідати автентичні історії, попри накладені на них обмеження? Як багато інформації повинні знати члени журі про те, хто створив ці історії, у порівнянні з тим, щоб оцінювати кожну роботу наосліп, спираючись на очевидну якість роботи? Ми не можемо сказати, що маємо ідеальні відповіді на ці питання. Згідно з правилами конкурсу World Press Photo 2025, міжнародне та регіональне журі оцінювало всі конкурсні роботи анонімно, не знаючи ні особи фотографа, ні його роботодавця", - заявили організатори конкурсу.
Водночас у контексті премії для Терещенка зазначається, що багато грузинських фотографів висловили обурення через нагородження представника російського державного медіа за висвітлення протестів у Грузії.
Організатори також висловили незгоду із використанням фрази "звільнення Маріуполя", яка пролунала в інтерв’ю з фотографом-переможцем конкурсу 27 березня 2025 року. У заяві World Press Photo нагадало звою позицію:
- Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
- Російські бомбардування зруйнували Маріуполь, зокрема цивільні об'єкти, такі як пологовий будинок і театр, де ховалися люди.
- Маріуполь залишається під російською окупацією.
- Місто важливе для російського уряду як частина сухопутного мосту між самопроголошеною Донецькою Народною Республікою (ДНР) і Кримом, який Росія незаконно анексувала у 2014 році.
У відповідь на суспільний резонанс організатори конкурсу пообіцяли переглянути підхід до оцінювання фотографій у майбутньому та вдосконалювати свої правила, щоб забезпечити справедливий і зважений підхід до кожного проєкту.
Нагадаємо, скандал в Україні виник через те, що журі World Press Photo визнало найкращими фото 6-річної української дівчинки Ангеліни, зроблене німецьким фотографом Флоріаном Бахмайером, та фото пораненого російського окупанта. Його зробила німецька фотографиня Нанна Хайтманн, яка працює на The New York Times і живе у Москві.
