Історія єврейки Анни Франк з Амстердама відома завдяки її щоденникам, які випадково збереглись через жадність німецького есесівця. Нацисти прийшли по сім'ю Анни в 1944 на самому завершенні війни, коли до цього вони 2 роки успішно ховалися на складському приміщенні. Однак нерозгаданою залишилась загадка: хто їх виказав?
Таємничу історію єврейської сім'ї переповідає "Апостроф" з посиланням на ВВС.
Німці зайшли до притулку Франків та ще декількох сімей, забравши всі цінності. Щоб вивільнити місце для золота есесівець викинув щоденник маленької Анни, який потім перекладався десятками мов та ліг в основу художнього фільму. Його знайшла Міп Гіз, одна з жінок, котрі допомагали сім'ї Франк, і пізніше передала його батьку Анни- Отто (він єдиний вижив після концтаборів).
У повоєнний час висувалися різні гіпотези і називалися імена десятків можливих зрадників і співучасників цього злочину, а Музей Ганни Франк, провівши у 2016 році власне розслідування, припустив, що Анна і люди, які ховалися разом з нею, могли бути виявлені випадково.
Такий висновок не влаштував багатьох, тому за справу взялася команда з двох десятків істориків та криміналістів. Проаналізувавши величезний масив даних, вони назвали основного, на їх розсуд, підозрюваного - маловідомий єврейський нотаріус Арнольд ван ден Берг, який міг піти на такий крок, щоб урятувати власну сім'ю.
Фахівці зосередили свою увагу на анонімній записці, отриманій Отто Франком невдовзі після повернення до Амстердама. У ній говорилося, що якийсь Арнольд ван ден Берг повідомив нацистам і кілька інших адрес, за якими ховалися євреї.
Цей чоловік був нотаріусом та членом Єврейської ради (юденрата). Юденрат викликав обурення у прихильників Опору, на думку яких він тільки сприяв планам нацистів щодо винищення євреїв. Проте, юденрат об'єктивно також допомагав євреям виживати за умов, які ставали щодень небезпечнішими.
Слідчі припускають, що ван ден Берг під час своєї роботи в Єврейській раді міг знати адреси сховищ євреїв та обміняти їх на власне життя та життя близьких. Отто Франк зумів зрозуміти нотаріуса та його вчинок заради сім'ї, тому не розголошував його ім'я.
Ось такою виявилась спроба пролити світло на загадкову історію Анни Франк.
Раніше "Апостроф" писав про обрання королеви краси в Ізраїлі серед жінок, які пережили Голокост.
