Контроль з боку громадськості за призначенням суддів мав би стати одним із тих інструментів, що суттєво посприяв би очищенню української Феміди. Однак досвід роботи Громадської ради доброчесності продемонстрував, що українським інститутам громадянського суспільства, нажаль, є ще багато над чим працювати, вважає експерт у сфері суддівської реформи Дмитро Вовнянка.
Якось Білл Гейтс сказав: "Якщо у мене був би останній долар, я б його витратив на піар". Схоже на те, що всі свої ресурси Громадська рада доброчесності (ГРД), яка мала би працювати на благо суспільства, тобто надавати державі свої висновки стосовно суддів, останніх півроку витрачала лише на власний піар. Математика дуже проста - робота ГРД, тобто кількість наданих висновків та інформацій про суддів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, є у декілька разів меншою від кількості медійних виходів, що продукує ця організація. Але пропоную говорити мовою фактів.
Замість роботи – власний піар
Відповідно до закону, результатом роботи ГРД є надання державному органу, що проводить суддівські конкурси та оцінювання суддів, висновків або інформації щодо суддів та претендентів на посаду судді. За останніх півроку через процедури кваліфікаційного оцінювання проходили і проходять 3671 володарів мантій. Це означає, що ГРД мала всіх їх перевірити і у разі наявності підстав вважати, що суддя недоброчесний, надати про це висновок. За ці шість місяців результатом роботи ГРД є 47 висновків стосовно суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання. Таким чином внесок ГРД у процес оцінювання складає 1,28% від наявного обсягу роботи.
На відміну від роботи, що покладена на ГРД законом, основне, чим вона займалася шість місяців, розказувала про себе у ЗМІ. Тобто самі представники ГРД упереджено та безапеляційно критикувати роботу державних органів у ЗМІ, а критика у свою адресу є неприпустимою та такою, що одразу веде до суду. Окремої уваги заслуговує офіційний сайт ГРД з державним доменним ім'ям. Цікаво, в якій ще країні на сайті з розширенням gov.ua були б можливими цілеспрямовано негативні новини у бік держави? Адже 70% розміщених новин спрямовані на критику органу, роботі якого мала б сприяти Громадська рада доброчесності. Можливо, напередодні конкурсів до Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду діяльність Ради змінила орієнтири? Вже зараз є інформація на сайті НАЗК, що деякі члени ГРД або організацій, які делегували туди своїх членів, подали свої документи на суддівські конкурси. А значить незабаром мають бути досліджені їх етика і доброчесність.
До речі, зараз на сайті ГРД дуже рідко, з порушенням правил документообігу, оприлюднюються матеріали стосовно окремих суддів з назвою "висновок". Як неодноразово наголошувала ВККС, ці матеріали розміщуються виключно на сайті і офіційно до них не надходять, оскільки ГРД гучно самоусунулась з процедури оцінювання суддів. Це є порушенням закону, за яким утворена рада. Негативний висновок, який не надісланий, юридично є просто інформацією у відкритому джерелі - такою ж самою, якби її опублікувало ЗМІ або дописувач у соціальній мережі. Жодних юридичних наслідків такої "роботи" не настає. Як і у випадку із розповсюдженням негативної та часто упередженої інформації щодо змін, які відбуваються останні роки у судовій владі.
1. Пропаганда напередодні виборів
За останні місяці члени ради провели майже 30 телевізійних ефірів на 24 каналы. З них 20 ефірів відео-блогу члена ГРД Романа Маселка, який розказує особисті враження про діяльність суддів та судову реформу без жодного опонента або можливості чи натяку на альтернативну думку. Очевидним для глядача фактором, який свідчить про особливі стосунки із каналом, є забезпечення блогера студією та якісним монтажем.
Окрім того, на початку червня на цьому ж каналі ГРД започаткувала свою передачу "Честь і нечесть". Програма виходить у прайм-таймі кожного четверга. Безумовно, підготовка до ефіру потребує в основних спікерів часу, який вони б мали витрачати на формування висновків про суддів. Вочевидь, цей час цікавіше інвестувати на підготовку чергового ефіру, що дає віддачу у вигляді піару членів ГРД, у даному випадку Маселко і Чижик, а також телеканалу як такого, що роботи “цікаві викриття”.
Доречним буде зауважити, що вартість однієї передачі на цьому телеканалі становить від 5 до 15 тисяч доларів. Цікаво, хто фінансує таку медіа активність окремих активістів або, можливо, це така колаборація власника каналу і ГРД?
Напевне не на таку роботу, особливо перед виборами очікувала держава та ми з вами, коли сподівались, що сьогоднішній склад ГРД сумлінно поставиться до покладених на них завдань. І точно не на те, що офіційна сторінка ГРД у Фейсбук буде відверто демонструвати на обкладинці свої зв'язки з політичною партією “Самопоміч” та пов’язаним з ним медійним рупором. (див.фото сторінки ГРД у Фейсбук).
2. Самоусунення ГРД від виконання обов’язків не передбачене законом
Якщо під час конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності працювала і докладала зусилля до очищення судової влади, то під час кваліфікаційного оцінювання суддів її діяльність отримала зовсім інший відтінок. 22 березня орган гучно заявив про вихід з процедури кваліфікаційного оцінювання, хоча такої можливості для них законом не передбачено. Натомість було розпочато "тур" по медіа України з основною темою - судова реформа. Схоже на умисне плямування роботи великої кількості людей, яким в умовах тотальної недовіри вдалося зсунути з місця закриту кастову недоторканість судової гілки.
Неодноразово міжнародні представники засуджували таку поведінку ГРД та закликали все ж-таки виконувати свою роботу. "Я б хотів, щоб ГРД перестала бойкотувати кваліфікаційне оцінювання суддів. Я б вас просив відновити співпрацю із ВККС", – зазначив під час свого візиту в Україну Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.
Наближені до ГРД правники у приватних бесідах нам повідомляли, що в ГРД переймаються через великий обсяг роботи під час кваліфікаційного оцінювання суддів і мають серйозні сумніви у можливостях виконати таку роботою. Дійсно, ГРД працює безкоштовно та не має необхідних ресурсів для якісного виконання своїх функцій, проте їх досвід мав би стати у нагоді державному органу, який теж не може похвалитися необхідною кількістю персоналу, зважаючи на обсяг покладених одночасно завдань. Тож замість того, щоб озвучити свої побоювання та заручитися сприянням у дослідженні персоналій суддів, ГРД вирішила зробити гучний піар-хід під назвою самоусунення.
Цікаво, чи повернеться ГРД до своєї роботи під час поточних конкурсів, де будуть брати участь як кандидати вже у судді їх колеги по громадському сектору, або це буде робити вже новий склад ГРД?
3. ГРД постійно ігнорує європейські стандарти
Як будь-яка робота, повинна мати свій KPI, так само як оцінювання повинно мати свою методологію. ГРД практично за два роки роботи так і не створили своєї методології, за якою оцінювали чи оцінюють суддів. Завершується дворічна каденція першого складу ГРД, а чітких правил до власної роботи не розроблено.
На цю проблему неодноразово звертали увагу міжнародні експерти, які висловлювали стурбованість щодо відсутності критеріїв оцінювання і рекомендували розробити цей документ. Однак, на думку активістів, ці критерії оцінки не є важливими, і це виходить так і є, оскільки свою роботу ГРД виконувати не збиралась.
Фахівці ОБСЄ зазначали, що публічні звинувачення, висунуті Громадською радою на адресу окремих суддів до завершення процесу оцінювання, можуть поставити під загрозу саму процедуру оцінювання та зменшити повагу до судової системи та суддів (а також їх рішень), навіть якщо пізніше ці звинувачення виявляться безпідставними.
Так само йшла мова про неприпустимість оцінювати суддівські рішення з боку органу, що не є суддівським. Попри це на всіх медійних ресурсах лунають звинувачення щодо суддів та їх рішень, таким чином дискредитуючи і без того дискредитовану завдяки окремим особистостям суддівську професію.
Чи є у цьому випадку етичними дії ГРД щодо завдавання шкоди репутації суддів і якщо так, хто їх оцінить?
4. Криве обличчя власної "етики"
Коли одні говорять про верховенство права, медіацію та чесність, деякі члени ГРД опускаються до рівня образ у соціальних мережах. У одному із своїх інтерв’юМаслов повідомив, що повернувся у ГРД, але яксистемний адміністратор порталу ГРД. Очевидно саме тому, 70% публікацій, які там були жодним чином не висвітлювали роботу Ради. Всі публікації мають виключно негативний дискурс щодо судової реформи та роботи державних органів, наприклад ВККС та ВРП.
Ще двоє членів покинули склад ГРД добровільно.Перший Петро Варишко, якого делегували ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна" та ГО "Громадський люстраційний комітет" покинув раду квітні 2017 року. Катерина Чорна висунута ГО "Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан" вийшла зі складу ГРД у травні 2017 року.
До слова, традицію спілкування Маслова продовжив інший Член ГРД Віталій Титич. Тепер він, що цікаво, буде демонструвати суспільству свою доброчесність та етику вже як кандидат до Верховного Суду. Напевне, такий результат роботи сьогоднішнього складу ГРД, які у перші тижні демонстрували багатообіцяючі наміри, а по факту виявився пшиком, розчаровує.
Можна багато говорити про причини провалу сьогоднішнього складу ГРД, але те, що робота була неефективною та навіть незаконною є фактом, який ГРД намагається щосили приховати. Тож чи повністю провалилась українське ноу-хау із залучення громадських активістів до процедури оцінювання суддів, чи причина у такому його провалі тимчасова і залежить від персоналій її представників, напевне, покаже час.
