Країни Європейського Союзу досі не спромоглися домовитися про виділення Україні багатомільярдного кредиту під заставу заморожених російських активів. Відповідне рішення блокує Бельгія, крім того, перешкодою може стати позиція США, які мають щодо росактивів свої плани.
"Апостроф" розбирався, які є шанси у нашої країни все ж таки отримати позику ЄС, і на що ми можемо сподіватися, якщо зовнішньої фінансової допомоги наступного року не буде.
Європейський Союз продовжує шукати шляхи надання Україні так званого репараційного кредиту – позики під заставу заморожених російських активів.
Йдеться про загальну суму €210 млрд, з яких €185 млрд зберігаються в депозитарії Euroclear у Бельгії.
На сьогодні існує план надати нашій країні позику на €165 млрд, з яких €115 млрд мають бути спрямовані на фінансування української оборонної промисловості протягом п'яти років, а €50 млрд – на покриття дефіциту нашого бюджету.
Щодо дефіциту, то у 2026 році він має становити 1,9 трлн грн або більше €38 млрд, з яких близько €19 млрд станом на сьогодні не забезпечені джерелами фінансування. Оскільки на фінансову допомогу США можна більше не розраховувати, майже всі наші сподівання пов'язані з європейським кредитом, і якщо Євросоюз найближчим часом не ухвалить рішення про його виділення, для нас усе може закінчитися дуже швидко і дуже сумно.
Виклики та шанси
У чому складнощі з наданням репараційного кредиту?
Головна заковика - у позиції Бельгії, яка побоюється, що у випадку, якщо Росія вимагатиме компенсацію за свої заморожені кошти через суд, віддуватися доведеться їй одній.
Інші країни запропонували розділити з Бельгією відповідальність за використання росактивів як застави під кредит для України та надати відповідні фінансові гарантії. Передбачається, що Німеччина забезпечить такі гарантії на понад €51 млрд, Франція – на €34 млрд, Італія – на більш ніж €25 млрд (інші країни ЄС – на менші суми в порядку зменшення, очевидно, пропорційно до обсягів їхніх економік).
При цьому якщо якісь країни – навскидку Угорщина та Словаччина - відмовляться надавати гарантії за кредитом, для всіх інших суми збільшаться.
Ще однією перешкодою надання кредиту може стати позиція США, які, як нещодавно повідомив Bloomberg, переконували європейців не використовувати заморожені активи РФ для позики Україні.
За однією з версій, Сполучені Штати мають намір у рамках мирної угоди повернути ці кошти країні-агресорці, а за іншою – використати принаймні частину з них на повоєнне відновлення нашої країни, але під їхнім чуйним керівництвом і з незмінним для них гешефтом.
Які шанси, що Україна все ж таки отримає репараційний кредит ЄС?
"Якщо пальцем у небо, то, думаю, десь 90%, – сказав у коментарі “Апострофу” засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. – Чи буде це саме репараційний або трохи інший формат, і він називатиметься якось по-іншому – я думаю, що Європа зможе нас підтримати в 2026 році. Тобто дуже малоймовірно, що вони не зможуть знайти для цього якийсь формат, тому що в їхніх інтересах, щоб Україна трималася”.
Надія на отримання кредиту зберігається, погоджується інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
"Ми бачимо, що це саботується американцями, ми бачимо позицію Бельгії, при цьому Єврокомісія явно старається, і політична воля у провідних країн є. Чи вийде? Насправді це тест на власну спроможність для Євросоюзу", - сказав експерт виданню.
Альтернативні позики
Питання про надання кредиту нашій країні, як очікується, розглядатиметься на саміті ЄС, який відбудеться 18-19 грудня.
При цьому велика ймовірність того, що до цього часу рішення щодо позики не буде ухвалено - із зазначених вище причин.
Чи це означає, що в цьому випадку Україна залишиться взагалі без грошей?
"У нас є кошти фактично на перший квартал 2026 року. Рішення нам потрібне умовно у лютому для того, щоб у березні отримати наступний транш", - сказав у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
За його словами, на допомогу нам можуть прийти країни, які не входять до Євросоюзу, але при цьому мають необхідний фінансовий ресурс: наприклад, Японія. І це дозволить нам протриматися якийсь час.
"Європейський Союз також розглядає питання про надання нам кредиту у 2026-2027 роках у розмірі €90 млрд - по €45 млрд на кожен рік, що має закрити потреби України. Цей кредит видаватимуть країни окремо, і таким чином не потрібно буде одностайного голосування", - розповів Несходовський.
Іншими словами, ЄС може виділити нам кошти, які не забезпечені російськими суверенними активами.
"Це будуть гроші Європейського Союзу або, швидше за все, кожної країни окремо. Це більш політизований та менш приємний процес, який збільшує наш борг", - пояснив Сергій Фурса.
Внутрішні ресурси
Але можлива й така ситуація (нехай вона й не така ймовірна), коли зовнішнього фінансування у 2026 році взагалі не буде, або принаймні воно буде значно меншим, ніж потрібно. На що може розраховувати Україна у такому випадку?
Ілля Несходовський переконаний, що ми досі не використовували всі внутрішні ресурси, які у нас є.
"Є проблеми на митниці, є проблеми з торгівлею підакцизними товарами, є проблеми з гральним бізнесом, є проблеми в інших сферах, – каже експерт. – Плюс заходи щодо стимулювання зростання економіки, зокрема шляхом дозволу експорту зброї – у результаті у нас буде можливість залучити до €10 млрд".
Крім того, за його словами, Національний банк міг би незначно девальвувати гривню (тим більше, що на цьому начебто наполягає МВФ).
"Якби був курс долара, який закладений у бюджеті (45 грн у бюджеті-2025, тоді як по факту він був у середньому по року близько 42 грн - "Апостроф"), це б нам принесло додатково до $3 млрд", - пояснює Несходовський.
Але й це ще не все.
"Якщо зовсім вже ніяк, якщо ніхто нам не допоможе, у нас є можливість звернутися до останньої інстанції - до Національного банку України, який, нагадаю, з 2022 року не проводив емісійного фінансування бюджету, - розповідає Тарас Козак. - І у крайньому випадку це може статися - це сума близько 700-800 млрд грн (€14-16 млрд), і це не буде катастрофою-катастрофою".
Таким чином, нам потрібно буде дуже постаратися, щоби наступного року опинитися зовсім без коштів. Звичайно, буде нелегко, але хіба все у нас було легко і просто - принаймні в останні чотири роки?
