Російські удари та проліт ракет і дронів у зоні Чорнобильської АЕС становлять потенційну загрозу для об’єктів критичної ядерної інфраструктури, зокрема нового безпечного конфайнмента та сховищ відпрацьованого палива. Навіть неточне влучання може призвести до руйнування захисних конструкцій і викиду радіоактивних речовин, які можуть дістатися як Європи, так і території Росії.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.
Вона наголосила, що з початку повномасштабної війни зона Чорнобильської АЕС регулярно перебуває в зоні прольоту російських ракет і безпілотників, зокрема гіперзвукових ракет типу "Кинджал". За її словами, поблизу станції зафіксовано десятки ракет і близько сотні дронів, частина з яких пролітала за кілька кілометрів від критичної інфраструктури.
Кошарна пояснила, що небезпека полягає не лише у прямому влучанні. Навіть вибух поблизу об’єктів ЧАЕС може пошкодити захисні конструкції, зокрема новий безпечний конфайнмент, який накриває старе зруйноване укриття четвертого енергоблоку. Усередині цього комплексу зберігається значна кількість високорадіоактивного пилу, і його вивільнення може мати масштабні наслідки.
Вона нагадала, що новий конфайнмент будувався як складна інженерна споруда для ізоляції небезпечних матеріалів, однак унаслідок пошкоджень, зокрема від дронової атаки у 2024 році, його герметичність і функціональність частково порушені. Наразі тривають відновлювальні роботи, однак повністю відновити конструкцію складно.
"Я вважаю, що це умісна і це є складовою воєнної тактики Росії. Ядерний шантаж - це цілеспрямоване влучання дроном коштом там 10-20 тисяч доларів пошкодити об'єкт, який будувався 10 років і вартістю 1 млрд 600 млн євро. Зараз через те, що, я вважаю, що вони навмисно вони влучили в новий безпечний конфайнмент дроном 14 лютого 2025-го року, розбирати старий об'єкт укриття проблематично", — пояснила Кошарна.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами експертки, найбільша небезпека полягає у можливому руйнуванні старого об’єкта "Укриття", що розташований під аркою. Вибух потужної ракети може підняти в атмосферу тисячі тонн радіоактивного пилу, наслідки чого можуть відчути як Європа, так і Росія.
"Якщо б ракета влучила в ту частину даху нового безпечного конфайнмента, під якою знаходиться старий об'єкт укриття, це був би цілий інцидент, тому що всередині об'єкта укриття міститься 10-4,5 т високорадіоактивного пилу, і цей пил піднявся б у повітря. І тоді важко передбачити, які наслідки були би. Обмежилось би це впливом тільки зоною чи, залежно від напряму вітру, полетіло би на Росію, Білорусь або на Україну і Європу", — зауважила вона.
Попри міжнародний осуд, МАГАТЕ та інші організації наразі не мають дієвих механізмів впливу на державу-агресора. Ба більше, "Росатом" продовжує залишатися ключовим гравцем на світовому ринку, використовуючи атомні технології як елемент енергетичного впливу, зокрема в Угорщині та країнах Африки.
"На жаль, міжнародні організації не мають жодних заходів впливу та покарання Росії як держави-терориста. На жаль, навіть економічні санкції проти Росатома не застосовані Європейським Союзом через особливості стосунків Угорщини, Словаччини з Росією. Вона світовий лідер з будівництва за своїми технологіями на всіх континентах. І це теж така енергетична зброя", — констатувала експертка.
Вона додала, що безпека українських АЕС — як діючих, так і законсервованих — залишається критично вразливою. Прольоти ракет поблизу Хмельницької та Південноукраїнської станцій свідчать, що Кремль продовжує практику небезпечних провокацій, а єдиним дієвим інструментом стримування наразі залишається міжнародний тиск і перспектива створення спецтрибуналу.
"Апостроф" повідомляв, що президент України Володимир Зеленський з нагоди 40-х роковин трагедії на Чорнобильській атомній електростанції закликав міжнародну спільноту не допустити повторення ядерних загроз через дії Росії.
Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас оприлюднила офіційну заяву до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи, у якій закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України.
Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). З початку повномасштабного вторгнення РФ зафіксовано щонайменше 92 прольоти російських дронів у безпосередній близькості до захисної споруди над четвертим енергоблоком.
Чорнобильська атомна електростанція опинилася під загрозою через можливе руйнування об’єкта "Укриття". Пошкодження Нового безпечного конфайнменту (НБК) внаслідок атаки російського дрона призвело до втрати герметичності конструкції.
