Російське командування змінило пріоритети своєї наступальної кампанії на Донеччині та переорієнтувало основні зусилля на захоплення Костянтинівки. До такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни (ISW), які вважають це головною ціллю російського наступу влітку 2026 року.
За оцінками експертів, російські підрозділи змогли досягти певних тактичних успіхів поблизу міста. Зокрема, дві тактичні групи окупантів просунулися на півдні Костянтинівки та закріпилися в окремих районах східної частини населеного пункту.
Як зазначають в ISW, активна кампанія із захоплення Костянтинівки розпочалася ще влітку 2025 року після того, як російські війська завершили операції в районах Часового Яру та Торецька. Вперше окупанти змогли проникнути до міста восени минулого року, а відтоді встановили контроль приблизно над 12% його території.
Навесні 2026 року російські сили значно посилили тиск на цьому напрямку. За даними українських джерел, військове керівництво РФ ставило завдання захопити Костянтинівку до травня, однак реалізувати цей план не вдалося.
Аналітики припускають, що впродовж літа російська армія може продовжити поступове просування в межах міста та покращувати свої тактичні позиції. Водночас досягнення ширших оперативних цілей у межах так званого "поясу фортець" на Донеччині вони оцінюють як малоймовірне.
"Російські війська можуть здобувати локальні успіхи в Костянтинівці, однак це, ймовірно, супроводжуватиметься значними втратами та не призведе до прориву всієї оборонної лінії", – зазначають у звіті.
В ISW також звертають увагу, що весняно-літня кампанія Росії спочатку була зосереджена на районі Лимана, звідки окупанти намагалися створити умови для просування на Слов’янськ із північного сходу.
Для цього російські війська проводили серію механізованих атак, однак суттєвих результатів на цьому напрямку не досягли. Саме через відсутність помітного прогресу, вважають аналітики, російське командування змінило акценти та зробило ставку на Костянтинівку.
Експерти наголошують, що наразі російська армія не має достатніх ресурсів і боєздатних резервів для одночасного проведення масштабного наступу на Слов’янськ, підтримання активних бойових дій у районах Куп’янська та Борової, а також продовження інтенсивних атак на Костянтинівському напрямку.
На думку ISW, саме тому захоплення Костянтинівки залишається для російського командування найбільш реалістичною оперативною метою на найближчі місяці.
