Київ профінансував свою частку Плану енергетичної стійкості більш ніж на 100%, однак держава виділила менш як 20% від обіцяного фінансування. Водночас підготовку столиці до опалювального сезону гальмують затяжні бюрократичні процедури, через які встановлення резервної генерації може тривати до півтора року.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" заявив депутат Київради від фракції УДАР Володимир Бондаренко.
За його словами, Київ ще навесні повністю виконав свої фінансові зобов'язання в межах Плану енергетичної стійкості, тоді як державне фінансування суттєво відстає. Він нагадав, що домовленості передбачали розподіл витрат у співвідношенні 50 на 50.
"Домовленість була 50 на 50. 15 мільярдів виділяв Київ і 15 мільярдів мала профінансувати держава. На жаль, якщо Київ свої кошти знайшов навіть із перевищенням — 112%, то держава не дотягнула до 20", — зазначив Бондаренко.
Він наголосив, що місто вже готує соціальну та медичну інфраструктуру до зими, розгортає пункти обігріву, встановлює когенераційні установки та забезпечує альтернативні системи водопостачання. За словами депутата, понад 20% житлових будинків столиці вже скористалися міськими й державними програмами із закупівлі резервної генерації.
Бондаренко також звернув увагу, що підготовку до опалювального сезону стримує не лише недостатнє державне фінансування, а й застарілі нормативні процедури. За його словами, встановлення когенераційної установки з урахуванням усіх погоджень, експертиз і введення в експлуатацію може тривати до півтора року. Саме тому місто очікує від держави дерегуляції та спрощення дозвільних процедур.
"Для того щоб на сьогодні встановити когенераційну установку з усіма проєктами, експертизами, введенням в експлуатацію, отриманням дозволів, має пройти рік, а то й півтора. Ми просили відкоригувати цю нормативну базу, на жаль, поки що цього не відбулося. Тому в даному випадку нормативна дерегуляція має таку ж силу, якщо не більшу, принаймні в часі виконання плану, як і фінансування з боку держави", — наголосив політик.
Говорячи про ризики ударів по системі водопостачання, депутат зазначив, що Київ уже має відповідні протоколи реагування, адже Росія раніше атакувала об'єкти "Київводоканалу".
За його словами, місто продовжує нарощувати резервні потужності, щоб навіть у разі тривалого знеструмлення забезпечити подачу води до житлових будинків. Він повідомив, що станом на початок липня забезпеченість об'єктів водопостачання резервною генерацією становила близько 40%, а нині цей показник уже зріс.
За словами депутата, Київ також продовжує розширювати мережу укриттів. Наразі у столиці функціонують близько 4300 укриттів різних форм власності, а до кінця року планують ввести в експлуатацію ще кілька нових сховищ. Із 2022 року на ці потреби місто спрямувало близько 7 млрд грн, із яких понад 1 млрд грн — лише цього року.
Бондаренко додав, що міська влада регулярно перевіряє стан укриттів, усуває виявлені недоліки та притягує балансоутримувачів до відповідальності у випадках порушень, зокрема за недопуск людей до сховищ.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка України до наступного опалювального сезону залишається складною через недостатній захист енергетичної інфраструктури від російських ударів. Попри реалізацію окремих заходів із підвищення стійкості, ризики для великих міст, зокрема Києва, залишаються високими, оскільки Росія продовжує накопичувати ракетне озброєння та може завдавати ударів по критичній інфраструктурі.
Київ звернувся до Кабміну з вимогою повернути кошти, вилучені до державного бюджету, для підготовки столиці до зими та захисту населення. Загальна потреба на реалізацію плану енергостійкості становить майже 40 млрд грн.
