Підготовка України до наступного опалювального сезону залишається складною через недостатній захист енергетичної інфраструктури від російських ударів. Попри реалізацію окремих заходів із підвищення стійкості, ризики для великих міст, зокрема Києва, залишаються високими, оскільки Росія продовжує накопичувати ракетне озброєння та може завдавати ударів по критичній інфраструктурі.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України , фракція "Батьківщина". Перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
За його словами, парламентський комітет пропонував створити окрему моніторингову групу, яка б контролювала виконання планів енергетичної стійкості та отримувала інформацію безпосередньо від керівників енергетичних підприємств, міст і областей. Однак, як зазначив депутат, цю ініціативу не підтримали, через що об'єктивно оцінити готовність інфраструктури до зими складно.
"Я думаю, що і уряд до кінця не знає цієї ситуації. Це буде зараз головний біль саме Корецького і нас усіх, розумієте? А тепер аналітично я, на жаль, констатую: не вірю, що щось кардинально покращилося в плані готовності інфраструктури", — зазначив Кучеренко.
Він наголосив, що найбільші ризики зберігаються для Києва, оскільки столиця має значну концентрацію об'єктів критичної енергетичної інфраструктури. За словами депутата, місто не отримало достатнього посилення захисту після минулого опалювального сезону, тоді як Росія продовжує накопичувати балістичне озброєння.
"Київ щось робить виключно за свій власний рахунок, щось намагається зробити. Щось він встигне, якусь когенерацію запустити, але вона не буде критичною. Там, ну, розумієте, оце буде 3-5% від того, що потрібно", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За словами Кучеренка, повністю захистити теплоелектроцентралі від балістичних ударів неможливо. Водночас, на його думку, можна було б значно посилити захист від атак дронів і швидше розвивати альтернативні джерела енергопостачання.
"Підготуватися і унеможливити, що балістика може вивести з ладу ТЕЦ-5 - неможливо. Вони є об'єктами ураження і їх не можна захистити лише протиракетною обороною. Від дронів певний захист можливий, він має бути. Тим більше агенція, як мені відомо, нічого не встигла по цьому розподіленню теплопостачання, по цим модульним котельням у Києві, нічого не встигла зробити. Тендери не провела, котли не закупила і так далі", — зауважив політик.
Він зазначив, що під загрозою перебувають не лише райони лівого берега столиці, а й частина правобережних районів, які також залежать від централізованого теплопостачання.
Водночас Кучеренко повідомив, що окремі райони можуть отримати додатковий резерв завдяки відновленню районних котелень. Проте для значної частини Києва залежність від роботи основних ТЕЦ збережеться.
"У нас ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька, вони покривають 60% міста. Значна частина дійсно по лівому берегу, 1200 — це Дарницька ТЕЦ, і її зараз ремонтують. І дійсно за це, до речі, уряд відповідає, бо вона приватна, там Шмигаль за це персонально відповідає за відмову в теплопостачанні. І значна частина, безумовно, і Троєщина, Березняки, Русанівка, і Позняки — це в зоні діяльності цих ТЕЦ на лівому березі, але так само в зоні ризику Печерськ, Голосіївський район — це ж на правому березі, потерпали, розумієте?", — пояснив він.
На думку Кучеренка, нинішня підготовка не дає підстав очікувати, що наступний опалювальний сезон буде легшим за попередній. За його словами, єдиним фактором, який може полегшити ситуацію, залишається погода. Водночас він рекомендує громадянам, які мають таку можливість, завчасно підготувати альтернативні джерела тепла й електроживлення.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка Києва до нового опалювального сезону є значно масштабнішою, ніж у попередні роки. Водночас близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі не мають резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ.
Київ звернувся до Кабміну з вимогою повернути кошти, вилучені до державного бюджету, для підготовки столиці до зими та захисту населення. Загальна потреба на реалізацію плану енергостійкості становить майже 40 млрд грн.
