Вибухові хвилі від ракетних ударів і дронових атак становлять потенційну загрозу для історичних пам’яток України, зокрема для Софії Київської, адже навіть без прямого влучання можуть спричиняти поступові пошкодження конструкцій через вібраційні навантаження, які передаються через ґрунт.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. Суботіна НАН України Богдан Купльовський.
За його словами, лише невелика частина енергії хімічних вибухів переходить у механічні коливання ґрунту, однак навіть цього достатньо для впливу на старовинні споруди. Особливо небезпечними є регулярні та тривалі вібраційні навантаження, які поступово послаблюють окремі елементи конструкцій.
"Енергія хімічного вибуху, десь 2-3% оцих вибухів переходить в механічну енергію, тобто в коливання ґрунту. Якщо такий вибух відбувається близько біля якоїсь, допустим, історичної конструкції, інженерної конструкції, то крім того, що йде звукова хвиля, якщо ракета там не влучила в саму конструкцію, все рівно вібраційні оці навантаження передаються по ґрунту і можуть нести руйнування для будівель", — зазначив Купльовський.
Експерт наголосив, що історичні споруди протягом століть витримували природні землетруси, однак постійні вібрації від вибухів можуть поступово руйнувати окремі вузли та перекриття навіть без видимих пошкоджень усієї будівлі.
Сейсмолог зауважив, що фахівці вже мають досвід фіксації подібних коливань у столиці. Під час масованих повітряних атак на Київ прилади реєстрували поштовхи силою до трьох балів, що є досить відчутним показником для будь-якої інженерної споруди.
"До руйнування конструкції воно не приводить, але до деяких деформацій, які потім в процесі експлуатації виникають. Це приводить, звичайно. Такі моніторинги потрібні, потрібні. Зрозуміло, що вони потрібні не тільки для інфраструктурних проектів, а також для історичних, для культових споруд, тому що ми, якщо їх втратимо, це назавжди", — підкреслив він.
Купльовський пояснив, що спеціальні сейсмічні датчики, які планують встановлювати на об’єктах культурної спадщини, дозволяють відстежувати коливання фундаментів і самих конструкцій під впливом різних факторів — від міських вібрацій до наслідків обстрілів.
"Вони будуть вимірювати коливання, коливання основи конструкції, самої конструкції від різних чинників. Це можуть бути навіть вібраційні навантаження міста, які також накопичуються. Оце дає нам інформацію про пікові прискорення, на яких частотах відбувається", — пояснив експерт.
За його словами, отримані дані допоможуть інженерам визначати найбільш вразливі місця споруд і планувати необхідні заходи з укріплення. Він констатував, що Софія Київська наразі є винятком, адже на інших об'єктах культурної спадщини столиці подібних сучасних комплексів моніторингу немає через брак фінансування та складність таких систем.
"На жаль, такий моніторинг ведеться по важливих інфраструктурних і енергетичних об'єктах. Він є обов'язковий і він ведеться. Для культурної спадщини, на жаль, воно потрібно для всіх. Не тільки моніторинг не ведеться, інколи вони дуже плачевному стані. Наскільки я знаю, більше таких немає цілісної системи моніторингу Софійської Київської", — сказав фахівець.
За словами Купльовського, для ефективного захисту культурної спадщини необхідно розвивати системи моніторингу різних загроз — кліматичних, сейсмічних і техногенних, а також збільшувати кількість фахівців, здатних працювати з відповідним обладнанням.
"Апостроф" повідомляв, що у Києво-Печерській лаврі завершили відновлювальні роботи на даху Успенського собору, який постраждав внаслідок ворожого обстрілу. Рятувальники провели роботи з консервації об'єкта, щоб убезпечити святиню від подальшого руйнування під впливом погодних умов.
