У Києві планують розширювати систему соціально-психологічної підтримки через нові Центри життєстійкості. На відміну від звичних кабінетів психолога, нові простори працюватимуть за принципом "єдиного вікна" для всієї громади, пропонуючи комплексний підхід: від юридичних консультацій до програм реабілітації через творчість.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла заступниця директора Київського міського територіального центру соціального обслуговування Людмила Паламарчук.
Вона наголосила, що нові Центри життєстійкості стануть "єдиним вікном" допомоги для мешканців громади. Вони відрізнятимуться від традиційних кабінетів психолога комплексним підходом і доступністю: тут люди зможуть отримати не лише психологічну, а й соціальну, юридичну та іншу супровідну допомогу для подолання кризових ситуацій і відновлення внутрішньої стійкості.
"Головна відмінність цих центрів буде у комплексності та доступності. Якщо терцентр на сьогоднішній день, психолог працює переважно з категорійними отримувачами за індивідуальним запитом, то Центр життєстійкості — це буде єдине вікно для всієї громади. Це перехід від надання окремої послуги до створення безбар'єрного простору психосоціальної підтримки та розвитку спроможності людини самостійно долати кризові ситуації", — пояснила Паламарчук.
За словами представниці міського терцентру соціального обслуговування, до таких центрів звертаються насамперед родини військових, внутрішньо переміщені особи, сім’ї з дітьми та люди, які переживають тривалий стрес.
"На сьогодні звертаються родини військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи, сім'ї з дітьми і кияни, які відчувають тривалий стрес. Раніше основний акцент територіального центру був на соціально вразливих групах, тепер же — на будь-якій людині, чия життєстійкість похитнулася. І за останній рік портрет, от, омолодився, звичайно. Значно зріс попит серед людей працездатного віку, населення та молоді", — зазначила заступниця директора.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Робота в центрі базуватиметься на принципах кейс-менеджменту. Мультидисциплінарна команда, до якої входитимуть психологи, юристи та соціальні менеджери, забезпечуватиме всебічний супровід кожної родини чи особи.
"До команди можуть входити фахівці із соціальної роботи, психологи, юристи, соціальний менеджер із можливістю залучення і волонтерів для надання вузькопрофільної допомоги. Взаємодія буде побудована на кейс-менеджменті. Тобто соціальний менеджер буде проводити первинну оцінку потреб з можливістю залучення юриста, який буде забезпечувати правовий захист. Також психолог буде працювати з емоційним станом людини", — розповіла фахівчиня.
Для подолання психологічного бар’єра та страху перед зверненням по допомогу центри запроваджують тактику "м’якого входу". Психологічна підтримка інтегрується у звичне дозвілля: майстер-класи, каву з колегами чи роботу в коворкінг-зонах.
"Ми хочемо змінити формат її надання. Насамперед ми створимо відкритий міський простір у форматі комп'ютер-хабу, тобто де візит до психолога буде сприйматися так природно, як консультація юриста чи кава з колегами. Ми активно використовуємо тактику м'якого входу, запрошуючи мешканців на цікаві майстер-класи, тренінги, творчі зустрічі, де професійна психологічна підтримка буде надаватися як частина дозвілля, що зніматиме страх перед осудом. Наша головна мета — змістити фокус лікування хвороб на зміцнення внутрішньої стійкості", — підкреслила Паламарчук.
Важливою частиною роботи є тематичні групи взаємодопомоги. Вони розділені за напрямками, щоб забезпечити безпечний простір для людей зі схожим досвідом травми. Окрему увагу приділяють роботі з дітьми: передбачені спеціальні простори та використання арт- і ігрової терапії.
Відвідування центрів буде безоплатним і доступним без попереднього запису. Головна мета ініціативи — зробити психологічну допомогу звичною частиною міського життя та зменшити бар’єри для її отримання.
Проєкт реалізується за підтримки ЮНІСЕФ, що включає не лише облаштування приміщень, а й навчання персоналу за міжнародними стандартами та супервізію для запобігання вигоранню фахівців. Перший такий центр у Києві працює за адресою: вул. Загорівська, 1 (район метро Лук'янівська).
"Апостроф" повідомляв, що Київ активно розвиває протезування та реабілітацію військових завдяки міжнародній співпраці, зокрема з Берліном. Водночас послуга протезування досі залишається відокремленою від медичної системи, що ускладнює та затягує процес відновлення пацієнтів.
